Засоби державного примусу у правовій системі України - Автореферат

У функціонуванні правової системи засоби державного примусу відіграють роль забезпечувачів прав людини, правопорядку, належного функціонування правової системи. Роль автора дисертації у виконанні цих науково-дослідних робіт полягала в тому, що було проведено вивчення теоретичних аспектів поняття та сутності категорії “правова система”, встановлено особливості національної правової системи України, її родову приналежність і зумовлені цим особливості властивих їй засобів державного примусу, вимог, що ставляться до українського права на сучасному етапі його розвитку та трансформування відповідних інститутів . Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні засади встановлення поняття та сутності засобів державного примусу до належної реалізації права, юридична відповідальність у системі таких засобів при реалізації правовідносин, що виникають та функціонують у правовій системі України. Що стосується окремих методів дослідження, то структурно-системний метод слугував, головним чином, інструментом зясування характеру і сутності Української правової системи у загальній системі Європейського права, а також зясування системи засобів державного примусу, їх взаємозвязку та ієрархії - оскільки взаємозвязок елементів правової системи, їх функціонування обумовлює саме існування правової системи, бо в розрізненому вигляді вона існувати не може, то при дослідженні даної категорії необхідним є застосування системно-структурного підходу, вивчення правової системи як у цілому, так і частинами. Метод порівняльного аналізу був використаний при встановленні особливостей правової системи України порівняно з іншими правовими системами і відповідно впливу цього фактору на особливості засобів державного примусу.Розділ перший “Правова система України у загальній системі права” складається з трьох підрозділів і присвячений аналізу поняття правової системи та визначенню місця національної правової системи України поміж інших правових систем. “Поняття правової системи” зазначається, що правова система є частиною суспільної системи і тісно повязана з явищами і процесами, які відбуваються в сферах економіки, політики, культури, ідеології, а отже не може не взаємодіяти з такими феноменами суспільного життя, як економічна, політична, моральна та інші системи. З врахуванням цих обставин під правовою системою України пропонується розуміти сукупність правових норм, котрі регулюють суспільні відносини, комплекс юридичних засобів, спрямованих на реалізацію цих норм, та юридичних явищ, що виникають внаслідок правового регулювання і реалізації норм права в Україні. Зазначивши, що правова система України належить до локальної Європейської системи, дисертант виходить з того, що критеріями подальшого поділу на правової сімї є характер джерел і форм права; концепція регулювання відносин між державою і особою, методи правового регулювання, правові цінності тощо; структура права і зміст основних його інститутів; ставлення до римського права, види та форми його рецепції тощо. В результаті їхньої критичної оцінки, а також аналізу особливостей правової системи України дисертант зазначає, що, хоча національна система України тяжіє до романо-германської правової сімї, але разом з тим, національні правові традиції, особливості культурного та історичного розвитку зумовили її приналежність до східноєвропейської правової сімї, характерна особливість якої полягає у наголошуванні на всебічному врахуванні публічного інтересу і навіть переважанні останнього, підкреслюванні необхідності виконання обовязків, як умови чи навіть передумови реалізації права тощо, чим мотивується і можливість широкого застосування державного примусу у якості елементу механізму забезпечення належного функціонування правової системи, а разом з тим, і соціальної системи в цілому.концептуальній підхід до досліджуваної проблеми будується на положенні, що засоби держаного примусу мають аналізуватися та класифікуватися у контексті конкретної правової системи з врахуванням її типології та особливостей, що визначають напрямки їх застосування, рівень здатності, ефективно обслуговувати потреби суспільства, не порушуючи при цьому права людини; під правовою системою України розуміється сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, і комплексу взаємоповязаних та узгоджених юридичних засобів, спрямованих на реалізацію цих норм, а також юридичних явищ, що виникають внаслідок правового регулювання і реалізації норм права. А це позначилося на особливостях теоретичного обгрунтування, законодавчого закріплення і практичного застосування державного примусу в правовій системі України; державний примус може визначатися як один із методів впливу держави на свідомість і поведінку особи як учасниці публічних і приватних правовідносин. принципи загально-концептуального характеру (неухильне дотримання Конституції України; неприпустимість посягання на права, свободи, честь і гідність інших людей; судовий захист порушеного права; можливість державного примусу до виконання субєктивних обовязків лише де

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ