Засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності - Автореферат

Пріоритетним стає формування здатності бачити проблемну ситуацію у взаємозвязку її складових за умови подолання вузької спеціалізації людської діяльності, орієнтації на загальний культурний розвиток та становлення відповідальності особистості як "спільно-і-для-інших-буття-у-світі". За даних умов наука (у обсязі англійського терміну society, на відміну від science), освіта, мораль, мистецтво, релігія, ідеологія, міфологія, право виступають тими видами теоретичної, духовної, практичної діяльності з постійного продукування та відтворення суспільної свідомості, що є предметом діяльності соціальних інститутів, спеціалізовано призначених артикулювати, зберігати та розповсюджувати тексти. Особливої уваги заслуговує фахова діяльність зі створення та постійного відтворення єдиного смислового поля культури, а відтак - історичної перспективи суспільства. Першу групу складають дослідження проблеми мультидискурсивного контексту категорії культура (А. Hartley) та обумовлює проведення структурно-функціонального аналізу культури: від натуралістичного принципу її розуміння (С.Лукин) підкреслює мультидискурсивний контекст категорії культура, що знімає необхідність пошуку її квінтесенції (OSULLIVAN T., Hartley L.) та обумовлює проведення структурно-функціонального аналізу обсягу та змісту категорії культура, понять культурна діяльність, соціокультурна діяльність, субєкт культурно-освітньої діяльності. Зроблено висновок щодо внутрішньої логіки історичного розвитку категорія культура: від ототожнення її зі всім, що створила людина (С. Гейзінги; пріоритетність соціальної значимості субєкта трансляції культури дістала обґрунтування в концепціях Е. Виявлено концепції процесуального характеру культури: культура як діяльність визначена в працях О. Поле дослідження мультидискурсивного характеру категорії культура, за якого антропологічна концепція культури розширилась означенням окремої сфери суспільної діяльності - фаховою (галузевою) концепцією культуру (Р.Розгляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблематики культурної діяльності свідчить, що теоретико-методологічний аналіз сутності й особливостей галузевої культурної діяльності не був до цього часу предметом спеціального системного дослідження. Показано, що ідея процесуального характеру культури як системи, функціонування якої обумовлено взаємодією, взаємопідпорядкуванням, взаємовідповідністю її елементів згідно синергетичної парадигми потребує онтологічно-врівноважувального потенціалу, вичерпаного індустріально-технологічними домінантами розвитку суспільства. Досліджено аксіологічні параметри культурної діяльності на підставі вивчення новітніх методологічних пропозицій сучасних філософів, педагогів, культурологів, етиків та системного розгляду процесуального характеру функціонування фахової культури, що уможливило узагальнити спеціалізовані види культурної діяльності з трансляції культури за умов інформаційного суспільства в єдину метапрофесійну діяльність, яку означено поняттям культуртрегерська діяльність, а її субєкта - поняттям культуртрегер, що етимологічно відповідають особливостям сучасного культурно-мистецького процесу, в якому інформація втрачається і зберігається. Виокремлено та окреслено структурні ланки трансляції культури: знання і розуміння тексту, декодування та інтерпретація - донесення смислу тексту в актуально сучасних термінах до субєкта за комунікативного акту інформування. Показано, що виховання особистості потребує філософського осмислення системи освіти як процесу поєднання репродуктивних та творчих функцій виховання, узгодження індивідуальних та суспільних потреб, що за умов інформаційного суспільства є предметом розгляду філософії освіти.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукової проблеми. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає підставу сформулювати висновки, що мають теоретичне й практичне значення.

Розгляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблематики культурної діяльності свідчить, що теоретико-методологічний аналіз сутності й особливостей галузевої культурної діяльності не був до цього часу предметом спеціального системного дослідження. Це дає підстави до висновку, що наукова розробка цієї проблеми є недостатньою, тому вона вибрана предметом даного дисертаційного дослідження.

Показано, що ідея процесуального характеру культури як системи, функціонування якої обумовлено взаємодією, взаємопідпорядкуванням, взаємовідповідністю її елементів згідно синергетичної парадигми потребує онтологічно-врівноважувального потенціалу, вичерпаного індустріально-технологічними домінантами розвитку суспільства.

Досліджено аксіологічні параметри культурної діяльності на підставі вивчення новітніх методологічних пропозицій сучасних філософів, педагогів, культурологів, етиків та системного розгляду процесуального характеру функціонування фахової культури, що уможливило узагальнити спеціалізовані види культурної діяльності з трансляції культури за умов інформаційного суспільства в єдину метапрофесійну діяльність, яку означено поняттям культуртрегерська діяльність, а її субєкта - поняттям культуртрегер, що етимологічно відповідають особливостям сучасного культурно-мистецького процесу, в якому інформація втрачається і зберігається.

Виокремлено та окреслено структурні ланки трансляції культури: знання і розуміння тексту, декодування та інтерпретація - донесення смислу тексту в актуально сучасних термінах до субєкта за комунікативного акту інформування.

Обґрунтовано провідну роль в сучасному культурному процесі діяльності з трансляції культурних текстів в контексті динаміки та складності культурно-інформаційних потоків.

Запропоновано розуміння процесу становлення особистості в динаміці від індивіда через індивідуальність з урахуванням культурно-етичних феноменів.

Показано, що виховання особистості потребує філософського осмислення системи освіти як процесу поєднання репродуктивних та творчих функцій виховання, узгодження індивідуальних та суспільних потреб, що за умов інформаційного суспільства є предметом розгляду філософії освіти.

Визначено роль сучасної філософії культурно-мистецької освіти у цілісній концепції безперервної освіти протягом життя, що відповідає вимогам майбутнього соціального розвитку.

Доведено залежність суспільних наслідків трансляції культури від міри включеності моральнісних засад до професійної підготовки та праксеологічного аспекту діяльності її соціального субєкта - культуртрегера.

Запропоновано комунікативну модель фахової освіти культуртрегерів будувати на засадах гуманітарно-громадської, логічної, інформаційної та комунікативної культури спілкування субєктів культурно-освітнього процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Кузнєцова І.В. Гуманітаризація освіти як фактор розвитку культури України // Художня культура: історія, теорія, практика: Зб. наук. ст. - К.: ІПК ПК, 1997. - С. 241-253.

2. Кузнєцова І.В. До питання про становлення особистості культуртрегера // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Зб. наук. ст. - К.: ІПК ПК, 1997. - С. 105-109.

3. Кузнєцова І.В. До питання про процес соціального становлення людини: індивід - індивідуальність - особистість // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - К.: ДАКККІМ, 1998. - Вип. 1. - С. 97-106.

4. Кузнєцова І.В. До поняття “культуртрегер” у сучасному суспільному та науковому контексті // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - К.: ДАКККІМ, 1998. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 86-98.

5. Кузнєцова І.В. Культуртрегерська діяльність: соціальна значимість та моральнісні засади (на прикладі сучасної суспільної ситуації в Україні // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. пр. - К.: вид. Центр. КДЛУ, 1999. - С. 134-141.

6. Кузнєцова І.В. Багатомовність як проблема сучасного культурного поля // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - К.: ДАКККІМ, 2001. - № 4. - С. 83-86.

7. Кузнєцова І.В. Тенденції потенційних перспектив розвитку культури // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - К.: ДАКККІМ, 2002. - Вип. ІХ. - Ч. 2. - С. 3-15.

8. Кузнєцова І.В. Інформаційна культура громадянського суспільства в Україні та культуртрегерська діяльність журналістів // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. - К.: ДАКККІМ, 2004. - № 13. - С. 172-187.

9. Кузнєцова І.В. Трансформації інституцій культурної інфраструктури України в контексті глобального культурного інтеріснування // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журн. - К.: Міленіум, 2006. - № 3. - С. 30-38.

Размещено на .ru