Аналіз характеру екзистенційного потрясіння від східноукраїнського конфлікту. Розгляд аксіологічного виклику та оголення глибинних рівнів свідомості, що сприймаються пересічною людиною як симптом особистісної катастрофи та сигнал до пошуку захисту.
При низкой оригинальности работы "Заручники міфологічного розуму або чому східноукраїнський конфлікт став можливим", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Выдвинуто предположение, что именно угроза существованию той структурной части реальности, которая сформировалась на основе религиозно-мифологических форм социального бытия, воспринимается человеком как повод к самозащите. Обєктивність тут постає як функція від соціального, а тому й реальність (світ обєктивно існуючих речей) зливається з дійсністю (простором соціальної дії). Саме фіксація змісту протопонять (що схематично репрезентує певну інформацію) у спільній чи подібній прагматичній реакції індивідів, їх діях і формує а) простір поняттєвого мислення, б) стратегії колективної життєдіяльності, в) колектив "користувачів" понять й алгоритмів дій соціальну спільноту Напевному етапі розвитку раціональності вона, і це справедливо для будь-якої традиційної культури, є суто релігійною, головним чином через відсутність уявлень про наявні контексти, що "вміщують" культурні дії, тобто уявлень про світ в цілому. Інтуїтивні уявлення про красу гармонічність та співрозмірність "надмісячного" (тобто вічного, релігійного) світу на понятійній мові світської раціональності давніх греків трансформувалися в учення про істинну реальність, яку складають божественні архетипи прообрази тих речей, що відкриваються людському розуму Емпіричні обєкти усе те, що є навколо людини в буденному житті, були витлумачені як синтетичні утворення, що мали божественні атрибути, але земну природу Це був шлях руйнування міфічної образності та одночасно формування уявлень про новий світовий лад, який був нащадком сакрального універсуму Раціоналізований двійник замістив міфічну реальність на кшталт того, як змінюються декорації в театрі. Говорячи про обєктивність, ми маємо на увазі не лише соціально закріплену інтерсубєктивність, але й інтегральну характеристику мислення, яка є невідємною складовою розуміння, мислення, свідомості ми знаємо/розуміємо/ усвідомлюємо не лише розумом але, так би мовити, всім своїм єством, певні стани якого фіксують ту "обєктивність", що транслюється в культурі, тобто фіксують раціоналізовану в сенсах трансцендентність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
