Характеристика фіскального і бюджетного федералізму. Особливість видачі фінансової допомоги із федерального бюджету. Головний аналіз режиму адміністративної опіки над органами місцевого самоврядування. Дослідження концепції децентралізації кошторису.
Фіскальний федералізм - розподіл фінансових повноважень між центром, субєктами й окремими територіями держави, оснований на верховенстві федерації; система фінансових відносин щодо розподілу податків і видатків, які визначаються на основі розмежування повноважень між федеральним центром і регіонами, регіонами та місцевими територіями. Нікітін теж дає власне тлумачення поняття бюджетного федералізму - це законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень і відповідальності структур різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними на засадах державної соціально-економічної та політичної доцільності, соціальної етики, міжрегіональної, міжнаціональної й суспільної солідарності [4, с. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає таке: 1) значну автономію бюджетів різного рівня; 2) договірно-правовий характер відносин центру й субєктів федерації; 3) чітке розмежування фіскальних і видаткових повноважень місцевих бюджетів; 4) організацію міжбюджетних відносин за активної ролі у визначенні їхньої моделі не тільки центральної влади, а й регіональної та місцевої через механізм консультацій і переговорів [6, с. 225]; 5) територіальна організація влади має включати центральний, регіональний і місцевий рівні влади; 6) єдність бюджетної системи; 7) закріплення за кожним рівнем влади на законодавчому рівні відповідних видаткових повноважень, а також бюджетної відповідальності; 8) законодавче закріплення джерел доходів за кожним рівнем бюджетів в обсягах, необхідних для фінансування видаткових повноважень; 9) забезпечення вирівнювання доходів усіх ланок бюджетної системи як за вертикальним, так і за горизонтальним розподілами при недопущенні трансферту додаткових або невикористаних доходів до бюджетів вищого рівня; 10) затвердження єдиних для кожного рівня бюджетів прозорих і зрозумілих методів регулювання бюджетної системи; 11) самостійність і рівноправність кожного бюджету, яка передусім утілюється в самостійності місцевого бюджетного процесу [7]. Цій моделі притаманне таке: 1) порівняно ширша участь регіональної влади в перерозподілі національного доходу й макроекономічній стабілізації, що зумовлює більш тісне бюджетне співробітництво місцевих і центральних державних структур; 2) підвищена роль місцевої влади в системі розподілу податкових доходів, зокрема національних; 3) активна політика горизонтального бюджетного вирівнювання, підвищена відповідальність центру за стан місцевих державних фінансів, рівень соціально-економічного розвитку територій, що посилює контроль з боку центру та дещо обмежує самостійність місцевої влади (у крайньому разі це може виявлятись у високому ступені централізації управління й перетворенні органів місцевої влади фактично на представників центральних структур) [9, с.Отже, на сучасному етапі організації внутрішніх міжбюджетних відносин у зарубіжних країнах склалися такі концепції: бюджетний федералізм, бюджетний унітаризм, бюджетна децентралізація та субсидіарність, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає фінансову незалежність кожного рівня влади - законодавче закріплення джерел доходів за кожним рівнем бюджетів в обсягах, необхідних для фінансування видаткових повноважень. Перевага бюджетного унітаризму полягає в тому, що центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг на всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси.
Вывод
Отже, на сучасному етапі організації внутрішніх міжбюджетних відносин у зарубіжних країнах склалися такі концепції: бюджетний федералізм, бюджетний унітаризм, бюджетна децентралізація та субсидіарність, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає фінансову незалежність кожного рівня влади - законодавче закріплення джерел доходів за кожним рівнем бюджетів в обсягах, необхідних для фінансування видаткових повноважень. Недоліком цієї концепції є можливе дублювання повноважень центральної влади місцевою владою. Бюджетний федералізм характерний для США, Австрії, ФРН, Франції тощо. Перевага бюджетного унітаризму полягає в тому, що центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг на всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси. Недоліком цієї концепції є те, що місцева влада має обмежений обсяг владних повноважень. Бюджетний унітаризм характерний для країн з унітарним устроєм. Щодо концепцій субсидіарності й бюджетної децентралізації більш вдалою, на нашу думку, є саме децентралізація. Ця концепція увібрала в себе ознаки бюджетного федералізму та унітаризму. На оно- ві федералізму будується система розподілу бюджетних видатків і компетенцій щодо їх здійснення, а вирівнювання фіскальних диспропорцій і встановлення стандартів надання громадських послуг будується на принципах бюджетного унітаризму.
Список литературы
1. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн : [навчальний посібник] / Л.О. Миргородська. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 320 с.
2. Музика-Стефанчук О.А. Фінансово-правова основа місцевого самоврядування в зарубіжних країнах : [навчальний посібник] / О.А. Музика-Стефанчук. - К. : Правова єдність, 2009. - 224 с.
3. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985.
4. Барський Ю.М. Теорія бюджетного стимулювання регіонального розвитку / Ю.М. Барський, Ю.М. Зінчук // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія «Економічні науки». - 2011. - Вип. 19. - С. 223-230.
5. Трещов М.М. Перспективи впровадження бюджетного федералізму в Україні / М.М. Трещов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - X. : Вид-во ХАРРІ НАДУ «Магістр», 2015. - № 1 (47).
6. Костовська В.А. Концептуальні засади побудови та регулювання міжбюджетних відносин в Україні / В.А. Костовська // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент». - 2012. - Вип. 9 (2). - С. 215-223.
7. Буряченко А.Є. Функціональна децентралізація та вдосконалення системи бюджетних відносин / А.Є. Буряченко // Фінанси України. - 2014. - № 2. - С. 19-29.
8. Трещов М.М. Децентралізація як засіб ресурсної самодостатності територіальних громад: теоретичний аспект / М.М. Трещов // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2015. - Вип. 2. - С. 60-69.
9. Чеберяко О.В. Бюджетний унітаризм: деякі теоретичні аспекти / О.В. Чеберяко // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». - К., 2005. - № 80. - С. 42-46.
10. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України / В.І. Кравченко. - К. : Знання, 1999. - 487 с.
11. Таукешева Т.Д. Бюджетна децентралізація як чинник зміцнення місцевого самоврядування в Україні / Т.Д. Таукешева, Г.В. Даудова // Теорія та практика державного управління. - 2015. - Вип. 1. - С. 153-158.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
