Деякі письменники виступили з різкою критикою пережитків феодалізму і пороків буржуазної дійсності (Свіфт, Філдінг, Смоллет, Шерідан), інші автори дотримувалися апологетичної (Аддісон, Стіл, Дефо) або помірної (Річардсон) позиції, сподіваючись за допомогою добродушної сатири і морально-релігійних настанов виховати в людях громадянські почуття і тим самим поліпшити моральний клімат у суспільстві. Революційний рух, що пропагував ідею прогресу, очолили у Франції просвітники (Монтескє, Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах, Гельвецій та ін.) Практично всі просвітники зазнали гонінь з боку духівництва і королівської влади, а їхні твори неодноразово переслідувалися. Звичайно, це зумовлено цілим комплексом причин, але слід звернути увагу на одну: саме той жанр, однією з суттєвих ознак якого є значний обсяг літературних творів, був придатним для чи не найоптимальнішого виконання програмового завдання просвітників - виховувати читачів, адже в романах було місце для розгорнутого повчання, сентенцій, дидактизму. Хоч ця книга не була першим європейськім романом XVIII століття, але це був перший роман, в якому з величезною силою заявив про себе пафос нової доби - доби Просвітництва. Одним із яскравих свідчень впливу англійського просвітницького роману на перебіг світового літературного процесу є поява всесвітньої робінзонади за імям головного героя згаданого роману Дефо ~ сукупності творів, де зображено ізоляцію частіше за все вимушену, обумовлену катастрофою корабля, літака тощо цивілізованих людей від суспільства і їхнє самовдосконалення в таких умовах, а також анти робінзонади - творів, у яких описано не вдосконалення, а деградацію людей у схожих умовах наприклад, роман В.Холдінга "Володар мух", де співвітчизники Робінзона, англійські хлопчаки, як і він потрапивши на безлюдний острів, дичавіють, перетворюються на племя дикунів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
