Ретроспективний аналіз організаційно-ідеологічного становлення українських громадських товариств Галичини наприкінці XIX – у 30-х роках ХХ ст. Дослідження форм, напрямів та здобутків співробітництва галицьких товариств із міжнародною спільнотою.
При низкой оригинальности работы "Зарубіжні зв"язки українських громадських організацій Галичини у 20–30-ті роки ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Долаючи всілякі перешкоди, галичани прагнули відновити, розширити звязки з українською громадськістю Наддніпрянщини, Буковини, Закарпаття, які перебували під владою різних державно-політичних режимів, а також здобути визнання й членство в міжнародних обєднаннях, налагодити з ними співпрацю тощо. В умовах демократизації та розбудови громадянського суспільства в Україні дедалі зростатиме роль громадських інституцій як у вирішенні внутрішніх проблем національно-культурного розвитку, так і в розширенні звязків з міжнародною спільнотою. За останні десятиліття в діаспорі та в Україні зявилося чимало ґрунтовних досліджень, присвячених діяльності громадських організацій щодо вирішення різних питань національного суспільного життя галицьких українців в останній третині XIX - 30-х роках ХХ ст. Проте їхнім головним “гравцем” виступає насамперед держава, тому в заголовок нашої теми покладено поняття “зарубіжні звязки”, оскільки воно найбільш оптимально відображає взаємостосунки як із зарубіжними українцями, що проживали в еміграції та в інших регіонах України, які перебували в складі різних державно-політичних систем, так і з міжнародними обєднаннями та закордонними національними асоціаціями. У полі зору нашого дослідження також були інші історико-географічні регіони України (Наддніпрянщина, Закарпаття, Буковина, Волинь) та осередки української еміграції Америки та Європи, з якими галицькі українці підтримували різного роду контакти.За роки незалежності в Україні зявилися аналітичні наукові роботи, підготовлені на солідній джерельній базі (І. Зокрема, “Енциклопедію українознавства”, де вміщено чимало статей про досліджувані товариства, а також інституції, що були покликані налагоджувати звязки між Галичиною та еміграцією (Центральний союз українського студентства, Союз українок-емігранток Польщі тощо). Виявлені в них документи (статути, протоколи засідань, постанови, заклики до громадян всіх земель України та в еміграції, звіти про діяльність, рахунки, розписки, заяви) розкривають важливі зрізи взаємозвязків між осередками європейської еміграції та громадськістю Галичини. Чи не найбільшу групу джерельних матеріалів становить листування галицьких товариств з організаціями, громадськістю різних регіонів України та еміграцією, а також зарубіжними асоціаціями і різного роду міжнародними обєднаннями. Важливим джерелом стала мемуарна література, яка зявлялася в 1920-30-х рр. у Галичині, а також в українському зарубіжжі.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
