Зарубіжні концепції і практика децентралізації державного управління - Автореферат

Автор сприймає удосконалення місцевого самоврядування у світлі формування нової системи міжнародних відносин, системних трансформацій у посткомуністичних суспільствах та вищої доцільності здійснення народом свого представницького права. Йдеться про цілісне розуміння децентралізації державного управління як одного з суттєвіших важелів впливу на загальну демократизацію суспільних відносин в Україні. Актуальність теми визначає наукову проблему: зясувати роль і місце децентралізації державного управління у загальному процесі демократизації, високою мірою позначеної зовнішніми впливами. Наукова новизна дисертації полягає у синтезуванні сучасних політологічних концепцій демократизації суспільних відносин та децентралізації здійснення владних повноважень від імені народу; дослідженні зовнішніх впливів на системну еволюцію посткомуністичних країн; аналізі досвіду країн і мегаполісів при втіленні наукових ідей децентралізації; вивченні та поданні новітньої концепції дорадчої демократії і теорії обмежених можливостей децентралізації державного управління на рівні відносин “муніципалітет - міські райони - передмістя - міста-супутники”. На захист виносяться такі базові положення: (а) у ході системних змін у світі відбуваються посутні зміни у характері демократизації суспільних відносин; (б) головна роль здійсненні демократичних перетворень належить децентралізації здійснення владних повноважень, делегованих народом; (б) місцеве самоврядування є лише часткою ширшого процесу децентралізації; (в) децентралізація у перехідних суспільствах прямо залежить від міжнародного середовища та здатності владних інститутів всіх рівнів вступати у конструктивні міжнародні відносини; (г) принцип дорадчої демократії в управлінні мегаполісом набуває високої доцільності, коли йдеться про конкретні ділянки участі виборців; (д) децентралізація обмежено поширюється на місцеві органи державного управління.Концептуальна суть тут може бути виражена у таких узагальненнях: (а) розвиток історично зумовленого етапу взаємозалежності держав нині відбувається під впливом системних змін у перехідних країнах; (б) перехід ННД від командної до ринкової економіки, від тоталітаризму до демократії є безпрецедентним; (в) порівняно з постсоціалістичними державами Центрально-Східної Європи та Азії ситуація в ННД має тенденцію до консервування управлінської застиглості; (г) існує звязок між рівнем демократії і управлінською децентралізацією, соціальними здобутками і досягненнями самоврядування, верховенством закону та політичною стабільністю; (д) від успіхів перехідної держави у становленні демократії, зокрема, місцевого самоврядування залежить ставлення до неї економічно розвинутої частини світу. У світовій політичній думці логічно поєднуються поняття “демократизація, децентралізація і розвиток”. Ми поділяємо такий підхід, узалежнюючи демократизм держави від здатності вищих ешелонів влади передати більше повноважень і обовязків регіональним і місцевим владним структурам. З цього виводяться типи управлінської децентралізації: зниження концентрації влади, передача більшої кількості повноважень місцевим органам влади та делегування обовязків “зверху донизу”. Просторова децентралізація відноситься до регіонального і місцевого планування з урахуванням географічних показників і застосовується у визначенні й формулюванні цільових програм деконцентрації промислових і житлових комплексів у великих містах шляхом сприяння появі регіональних і локальних полюсів розвитку.Функціонально демократія включає виборність державних лідерів на засадах конкуренції та наступну їх підзвітність перед громадськістю. Під політичною формою децентралізації, розуміють передачу розробки і прийняття рішень владним інститутам нижчого рівня, громадам чи їх обранцям з наданням їм серйозних контрольних функцій. За нашим визначенням, децентралізація поділяється на а) “екстенсивну”, тобто поширювану на всі відгалуження владних інститутів та ініційовану “знизу”; б) здійснювану на засадах “зверху донизу”, а саме шляхом відмови центру від окремих функцій, внаслідок чого відтворюється управлінська корпорація на основі єдності стратегічних цілей; в) базовану на поєднанні взаємного контролю і незалежності управлінських інститутів, наділенні нижчих структур управління напіавтономними функціями при збереженні підзвітності і часткової підпорядкованості. Цей досвід засвідчує, що повалення тоталітарного режиму тільки ініціює зміни у суспільних відносинах, для демократизації яких потрібна позбавлена революційності адаптація місцевих органів державного управління до нових обставин. Зясовується вплив децентралізації на демократизацію суспільних відносин та підвищення ролі виборців у розробці та прийнятті рішень; розробляється авторська концепція децентралізації державного управління через аналіз зарубіжних наукових та практичних моделей, авторське тлумачення взаємовпливів глобалізації та урбанізації, відтворення новітніх підходів різних політологічних шкіл та практики демократизації управління мегаполісами на заса

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ