Зародження вільнокозачого руху на Звенигородщині (березнь серпень 1917 р.) - Статья

Ю.Тютюнник твердить, що до утворення Вільного козацтва Н.Смоктій приступив одразу в березні і через тиждень два вже кожна волость мала «зорганізований гурток», а вже в квітні, як стверджує Ю.Тютюнник, відбувся перший повітовий зїзд Вільного козацтва [10,с.98]. .в цей час самі лучі сини України і всенької Россії, находяця на ниві боротьби проти злого ворога німця, а через те, ми Козаки Гусаківської Волости вважаєм святим долгом, в цей мент негайно згуртуватись і напрягти всі свої сили, разом з усіма націями нашої обновленої держави, стати рука об руку, на захист Росії, проти наплива злої деспотичної німецької орди, котра напустила своїх шпіонів в Росію і котра вмісьці з буржуазією сіють смуту і силяться зробить контрреволюцію; отже в першу чергу в своїй гуртовій раді козаки порішили: Йильно дивитись і вишукувати ворогів Нового Цравительства і стати камінною стіною на захист всіх людей від темних сил, котрі вьюця кругом нас як гадюки і силкуюся своїми провокаціями стати на перешкоді вільних прав народа і вернуть старий режим назад; і теж як мога пантрувати щоб нидать дороги контрреволюції і взагалі боронити і підтримувати нове Правительство і розповсюджувати мрію за демократичну-федеративну республіку, котра маеця незабаром бути на зїзді в Установчих зборах в головнім городі Петрограді, і взагалі боронити всіх мирних граждан, їх збіжжа, їх незалежність от окремих таємних злих випадків, розбіяк і злодіяк» [12, арк. Одночасно й громадяни, що не належали до козацтва, могли користуватися козацькою бібліотекою, бути присутніми на козацьких нарадах (крім випадків, коли там обговорювалися «воєнно-технічні справи» козацтва) тощо. На думку авторів «Інструкції», встановлений в Україні демократичний лад давав можливість відмовитися від регулярної збройної сили, яка була тягарем для народу: «На підставах демократичного ладу України, який не потребує регулярної військової сили, котра ввелась московським царизмом в Україні уже 250 років тому назад, до якого часу Україна мала своє окреме народне військо запорожських, та городових козаків /народня милиція/ яка військова сила і обслуговувала інтереси людності України, а не шкодила народу, як цих 250 років, на протязі яких до цього часу регулярне військо самодержця яке цілком захищало царя і його прислужників з якої пошти одна третина була лічними сторожами царя і його прислухачів і як-ці лічні сторожа також і все військо існувало на народні гроші лягло великим тягарем на народню шию, [...] таке військо нам не потрібне і демократичний лад України захищается демократичним людом на містях життя не дивлячись на привілегії і т.і. і таким захисником демократичного ладу в Україні може бути тільки народня милиція /вільне козацтво/. Сю народню міліцію уявляють собою всі творчі сили України які годні носить зброю і ці сили не повині перекидаться на сотні-тисяч верст для несення військової служби, будуть таку службу нести в своїх рідних місцях, захищати своє власне господарство і господарство всього люду України і це козацтво цілком буде служить собі самому, незмінно буде оберігать неньку Україну і на таке військо не будуть витрачуватця міліони карбованців народніх грошей, ці гроші подуть на потреби людей: на усовершенствованя техничних, просвітніх і друг, справ без яких стає неможливо саме житя.

1. Бантиш-Каменський О. До історії козацького руху на Україні в 1917-1918 роках. Мюнхен: Український козак, 1923. 29 с.

2. Доценко О. Історія Звенигородського коша Вільного козацтва // Історичний календар-альманах «Червоної Калини» на 1933 рік. Львів, 1932. С. 85-103.

3. Верстюк В. «Вільне козацтво» в полоні історіографічної традиції // Український гуманітарний огляд. K., 2001. Вип. 6. С. 40 84.

4. Лободаєв В. Звенигородський кіш Вільного козацтва: становлення та еволюція ідейно-організаційної структури (березень 1917-квітень 1918 pp.)//Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Випуск 45. -K., 1999. -С. 21-25.

5. Лободаєв В. Революційна стихія. Вільнокозацький рух в Україні 1917-1918 pp. К.:Темпора, 2010. 672 с.

6. Список населенных мест Киевской губернии. К., 1900. 1896 с.

7. Биковський Л. Спогади про початки УВК в 1917 році // Українське КОЗАЦГВО.-1972,-4.4(22).-С. 16-18.

8. Іванченко М. Вільне козацтво // Добридень. 2000. № 2-6. С. 29 31

9. Державний архів Київської області (далі ДАКО). Ф. Р-2797. -Оп.2. Спр. 40.

10. Тютюнник Ю. Революційна стихія// Дзвін. 1991. -№ 8. С. 92 107.

11. Кушаківський С. Від лютого 1917 до лютого 1918 // Великий Жовтень на Київщині. (Збірник спогадів учасників Великої Жовтневої соціалістичної революції). K.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1957. С. 334 340.

12. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі-ЦДАВО). Ф. 811.-Он. І.-Спр. 1.

13. Голубко В. Змарнована сила // Наука і суспільство. 1992. № 10-12. С. 24-26.

14. Мельничук К. Вільне козацтво України періоду Центральної Ради // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди. Серія «Історія та географія». Харків. -2001. Вип. 8. С. 130139.

15. Звенигородська зоря. Видання Звенигородського повітового земства. Звенигородка. 1917. 29 травня.

16. ЦДАВО. Ф. 1092. Он. 3. Спр. 126.

17. ДАКО.-Ф. 1716.-Он. 1.-Спр. 28.

18. Ємець В. Українське Вільне Козацтво // Українське козацтво. 1974. Ч. 2 (28).-С. 31-35.

19. Звенигородська зоря. 1917. 15 червня.

20. Край козацький. Довідник з історії Лисянщини. K.: Наукова думка, 2004. 408, VIII с.

21. Коваль P Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії.-K: Правда Ярославичів, 22. -616 с.

23. Робітнича газета. 1917. № 57. 10 червня.

24. Іванченко М. Дума про Вільних козаків: Роман-хроніка. K.: Видавництво імені Олени Теліги, 2006. 336 с.

25. Голубко В. Армія Української Народної Республіки. 1917 1918. Утворення та боротьба за державу. Львів: Кальварія, 1997. 288 с.

26. Робітнича газета. Центральний орган УСДРП 1917. 8 червня.

27. Робітнича газета. 1917. 10 червня.

28. Робітнича газета. -1917.-13 червня.

29. Робітнича газета. 1917. 28 серпня.

30. Куташев І.В. Селянський рух в Україні (березень 1917 р. квітень 1918 p.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. К, 2003. 14 с.

31. Робітнича газета. 1917. 23 червня.

32. Звенигородська зоря. -1917.-28 червня.

33. Хміль І., Куташев І. Наростання селянського екстремізму в Україні (березень жовтень 1917р.)// Проблеми вивчення історії Української революції 1917 -1921 pp. K, 34. -С. 53-76.

35. ЦДАВО.-Ф. 1500.-Он. І.-Спр. 1.

36. ДАКО. -Ф. 1716.-Он. І.-Спр. 31.

37. Робітнича газета. -1917.-24 серпня.

38. Український національно-визвольний рух. Березень-листопад 1917 року: Док. і матеріали. K.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. 1024 с.

39. Лозовий В. Ідеологічні орієнтації українського селянства в добу революції (1917 1921 рр.) // Україна в революційних процесах перших десятиліть XX століття. K., 2007. С. 277 288.

40. ДАКО. Ф. 1716. Оп. 1. Спр. 30.

41. Борьба за власть Советов на Киевщине (март 1917 г. февраль 1918 г.). Сборник документов и материалов. К.: Государственное издательство политической литературы УССР, 1957. 660 с.

42. ТТДАВО. Ф. 3778. On. 1. Спр. 14.

43. ЦДАВО.-Ф. 2170. -Оп. 1.-Спр. 2.

44. Народне діло. Газета народних організацій Радомисльського повіту. Радомисль. 1917. 14 жовтня.

45. ТТДАВО. -Ф. 2245.-Оп. І.-Спр. 1.

Размещено на .ru