Розвиток і характер політичної думки в добу Київської Русі. Українська політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби (ХVІ–ХVІІІ ст.). Вплив Сковороди на формування засад суспільного життя. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства.
Саме життя, розвиток торгівлі, економіки, звязків з іншими країнами, поширення християнства вимагали вдаватися до письма, освіти, шкільництва. Серед цих джерел треба відзначити, насамперед, «Повість временних літ», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Руську правду», «Остромирове Євангеліє», «Ізборники Святослава», «Слово о полку Ігоровім», «Посланіє» Климентія Смолятича, «Повчання» Володимира Мономаха та ін. Важливе суспільне значення мав на той час релігійний і філософсько-політичний твір «Слово про закон і благодать» видатного мислителя 11 ст. У цьому творі читаємо важливі думки про співвідношення влади й закону, про мудрість і владу, основу та межі закону не лише в релігійному, а й у конкретно-політичному аспекті. Оскільки в ранньому середньовіччі теологічні й правові категорії були невіддільними, а закон тлумачився як боже веління, то Іларіон проголошує, що закон є зовнішнім обмежувачем поведінки людини в суспільному бутті, а істина є розкриттям людини у високому моральному стані.Наприкінці 1845 - на початку 1846 р. в Україні виникла таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське товариство. Ініціаторами створення товариства були Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь Білозерський. Головними завданнями члени товариства вважали: ліквідацію самодержавства, скасування станів і кріпосного права; визволення словянських народів та обєднання їх у федеральну республіку з парламентським ладом, з наданням кожному народу автономії; запровадження загальної освіти народів тощо. Знесилена в постійній боротьбі з Польщею, втративши будь-яку надію на добросусідські стосунки з нею, Україна «пристала до Московщини та зєдналася з нею як один народ словянський з іншим народом словянським». У системі відносин Україна - Польща - Московщина всі народи було поневолено царем і панами, але народом - рабом був український, бо він терпів гніт у найжорстокіших формах.
План
Зміст
1. Політична думка Київської Русі
2. Українська політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби (XVI-XVIII ст.)
3. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
