Християнство у східних словян до середини ІХ століття. Короткий аналіз діяльності Костянтина та Мефодія. Перше (Аскольдове) хрещення Русі. Боротьба християнства та язичництва на протязі Х ст. Хрещення Володимира у 988 р., політичні та соціальні причини.
Вступ У 988 році відбулась подія, котра суттєво вплинула на подальший розвиток Київської Русі, торкнувшись багатьох сфер її життя. Такою подією стало запровадження правителем держави Володимиром Великим християнства як єдиної державної релігії. Прийняття християнства мало для Русі величезне значення. Зміцнювався новий феодальний лад. Централізована організація священнослужителів - церква, підлегла владі великого князя, служила зміцненню його становища необмеженого монарха. Незважаючи на політичні протиріччя, християнство зблизило Русь з Візантією - найрозвиненішою феодальною державою з передовою культурою. Не менш важливим залишається той момент, що християнство прийшло на Русь з Константинополя, а не з Риму. Таким чином, проблема запровадження християнства на Русі як єдиної релігії не втрачає своєї актуальності, адже ця подія не тільки заклала підвалини подальшого розвитку Київської держави, а і суттєво вплинула на сучасний образ української держави. А саме, розглянути передумови виникнення та розповсюдження християнства як релігії, розглянути питання про релігію, котра існувала до приходу християнства (язичництво), спроби запровадження християнства в Давньоруській державі та їх успішність, розглянути ситуацію боротьби язичництва та християнства, та остаточне закріплення християнства як державної релігії Київської Русі. Проблеми соціокультурного розвитку Київської Русі, знайшли своє відображення в грецьких джерелах, зокрема це є енцикліка (окружне посланіє) патріарха Фотія, де відображено християнізацію Русі у 60-ті роки ІХ ст. Чи не найкращою працею, написаною вже в другій половині ХІХ ст. із застосуванням елементів критичного опрацювання матеріалу, є тритомник О. Афанасьєва Поэтические взгляды славян на природу (М., 1865-1869). Зокрема, про дохристиянські вірування словян та запровадження на Русі християнства йшлося в узагальнюючій праці Є.Голубинського История русской церкви (М., 1901), монографічному дослідженні М.Гальковського Борьба христианства с остатками язычництва в Древней Руси (Москва 1913, Харьков 1916. Проте, багаточисленні дослідження істориків показують, що тема запровадження християнства на Русі не така проста як здається і вимагає більш детального дослідження. Так, необхідно звернути увагу на строки прийняття християнства, котрі не змогли обмежитись одним роком, причини християнізації держави, наслідки прийняття віри для народу і найголовніше - на те, яким чином відбувався перехід в свідомості людини від однієї картини світу до іншої. А саме: проповідь святого апостола Андрія; проповідь слов`янських апостолів Кирила та Мефодія в Болгарії та Моравії та особливо найважливішу їх працю - переклад Священного Писання і богослужбових книг на слов`янську мову; Хрещення перших князів київських Аскольда та Діра; Хрещення великої княгині Ольги; Хрещення великого князя Володимира [20]. Між греками і скіфами велась жвава торгівля. Можливо, саме зі «Сказання» відомості про проповідь апостола Андрія потрапили до руського літописного зводу, створеного на початку ХІІ ст., - «Повісті временних літ». На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике, і постане багато церков». І прийшов до слов`ян, де зарас стоїть Новгород». В вітчизняній історіографії відношення до достовірності літописного сказання про відвідання Києва та Новгорода святим Апостолом Андрієм Первозванним різноманітне, проте все ж історики сходяться на тому, що апостол Андрій безперечно проповідував в межах нашої держави - давній Скіфії чи Північному Причорномор`ї. За свідоцтвами античних авторів, першими місіонерами серед східноєвропейських варварів були полонені - християни, які були захоплені у так званих готських (скіфських) війнах ІІІ ст. Пошук Візантією союзників увінчався успіхом завдяки святим братам Костянтину та Мефодію. Скептики вважають, що брати під час хрещення хана Бориса виконували Моравську місію і не могли приймати участь в цій події. В 881 році Мефодій за запрошенням імператора Василія І Македонянина приїхав до Константинополся. Прийняття християнства Київською Руссю трохи більше ніж за сто років до хрещення Володимира є наступним етапом нашого дослідження. Для розкриття цієї проблеми варто розглянути наступні питання: Становище Русі на час правління Аскольда; Джерела, які засвідчують правдивість проблеми: А) грецькі джерела, Б) мусульманські джерела, В) вітчизняні джерела, - Історіографія проблеми; - Питання датування Аскольдового хрещення; Аскольд був напівлегендарним володарем Київської держави. Стверджена у Візантії концепція християнської Русі, природно, стикалася з Володимировою легендою, що прагнула приписати християнізацію країни самому лише Володимиру Святому. Русь, згідно цієї версії, хрестив Володимир, але він мав справу не з Василем ІІ Болгаробойцем, а з Василем І Македонином, сучасником Аскольда. Сие по летом во время Оскольдово, который от грек Рос именовал и 867-м году крещение приял, яко Бароний из Недрино и Куропалата в том и 867-м сказуем тако: «Рос, князь скифский, часто на места поморские нападая, око
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
