Особливості становлення феодального землеволодіння середньовічної Португалії. Характер економічної експансії часів звільнення Астурії від владарювання маврів. Аналіз процесу колонізації Бразилії, що мав характер приватної ініціативи сеньйорів-ідальго.
При низкой оригинальности работы "Запровадження і розповсюдження португальських феодальних маєтків в колоніальній Бразилії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вказані феодальні сеньйори (капітани-донатарії) отримували від суверена право жалувати сесмарії колоністам на території їхніх спадкових капітанств. Цей факт став основою теорії «спустошення території», суть якої полягає у тому твердженні, що якщо всі маври на цих територіях були знищені, а всі християни виведені, земля перетворилася в одну велику пустелю [12, с. Кортеси узгодили низку норм вищезгадуваного закону про сесмарії: надання земельної ділянки всім родинам землевласників, які мають родовий майновий статок на менше 500 ліврів (1 лівра дорівнювала 1 римському фунту або 327.4 грам ваги золота) або 163.7 кг. ваги золота; обовязкове використання праці на землі нероб, бродяг і жебраків; встановлення грошової винагороди за сільськогосподарську роботу; конфіскація земель тих власників, які зневажали і не виконували цей закон; контроль виконання цього закону в кожному окрузі покладався на двох контролерів - «сесмейрів»; встановлення вартості великої рогатої худоби для сільськогосподарських робіт є прерогативою місцевої влади для запобігання цінових спекуляцій; обовязок дітей селян оброблювати земельну ділянку для недопущення у подальшому пошуку ними інших занять або професій і запобігання міграції їх із сільської місцевості; жорстка заборона поневіряння з метою вимолювання милостині [15, с. Слід зауважити, що з початком систематичної колонізації Бразилії першим португальським дворянином або фідальго, якому король доручив право жалувати на території Бразилії сесмарії, був Мартім Афонсу де Соуза, який був капітаноммором першої військово-колонізаійної експедиції до берегів португальського домініону в Південній Америці (1530-1531). Про цей факт свідчить королівська жалувана грамота капітану-мору надавати землі під сесмарію від 20 листопада 1530 р., яка надавала йому повноваження жалувати сесмарії особам, які прибули до Бразилії разом з капітаноммором і які мали бажання прибути туди, щоб оселитися і культивувати землю (документ вміщено у джерелі [17, с.
Список литературы
1. Антонов Ю.Н. Бразилия: армия и политика / М.: Наука, 1973. 256 с.
2. Глинкин А.Н. Новейшая история Бразилии (1939-1959) / Ю.Н. Антонов. М.: Издательство ИМО, 1961. 403 с.
3. Давыдов В.М., Бобровников А.В. Роль восходящих гигантов в мировой экономике и политике (шансы Бразилии и Мексики в глобальном измерении) / В.М. Давыдов. М.: ИЛА РАН, 2009. 234 с.
4. Калмыков Н.П. Диктатура Варгаса и бразильський рабочий класс / Н.П. Калмыков. М.: Наука, 1981. 230 с.
5. Караваев А.П. Бразилия: прошлое и настоящее периферийного капитализма / А.П. Караваев. М.: Прогресс, 1989. 277 с.
6. Коваль Б.И. Бразилия вчера и сегодня / Б.И. Коваль. М.: Наука, 1975. 176 с.
7. Комиссаров Ю.Н. Русские источники по историографии Бразилии первой трети ХІХ в. / Ю.Н. Комиссаров. Л.: Наука, 1977. 168 с.
8. Мартынов Б.Ф. Бразилия гигант в глобализирующемся мире / Б.Ф. Мартынов. М.: Наука, 2008. 320 с.
9. Мартынов Б.Ф. Золотой канцлер. Барон де Рио-Бранко великий дипломат Латинской Америки / Б.Ф. Мартынов. М.: ИЛА РАН, 2004. 160 с.
10. Окунева Л.С. Бразилия: особенности демократического проекта. Страницы новейшей политической истории латиноамериканского гиганта / Л.С. Окунева. М.: МГИМО, 2008. 823 с.
11. Очерки истории Бразилии / За ред. В.И. Ермолаева. М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. 571 с.
12. Сарайва Ж.Э. История Португалии / Ж.Э. Сарайва. М: Весь мир, 2007. 384 с.
13. Слезкин Л.Ю. Земля Святого Креста. Открытие и завоевание Бразилии / Л.Ю. Слезкин. Л.: Наука, 1970. 160 с.
14. Barros H.G. Historia da administracao publica em Portugal nos seculos XII a XV: Em 2 T / H.G. Barros. Lisboa: Typographia da Academia Real das Sciencias, 1896. T. 2. 415 p.
15. Codigo philippino ou ordenacoes e leis: Em 5 livros. Rio de Janeiro: Typographia do Instituto Philomathico, 1870. L. 4. 1487 р.
16. Deus G.M. Memorias para historia da capitania de Sao Vicente, hoje chamada Sao Paulo / G.M. Deus. Lisboa: Typografia da Academia, 1797. 244 p.
17. Diario da navegacao de Pero Lopes de Sousa pela costa do Brasil ate o rio Uruguay (de 1530 a 1532) acompanhada de varios documentos e notas. Rio de Janeiro: Typographia de. D.L. dos Santos, 1867. 114 p.
18. Documentos historicos: Em 112 vol. Rio de Janeiro: Augusto Porto & Co., 1929. Vol. 13. 500 р.
19. Documentos historicos: Em 112 vol. Rio de Janeiro: Typographia Monroe, 1930. Vol. 18. 500 р.
20. Ordenacoes do Rey D. Manuel. Evora: Jacobo Cronberguer aleman, 1521. 998 p.
21. Raynal G.T.F. O estabelecimento dos portugueses no Brasil / G.T.F. Raynal. Rio de Janeiro: Arquivo National, 1998. 160 p.
22. Serrao J.V. Historia de Portugal (1080-1415) / J.V. Serrao. Lisboa: Verbo, 1979. Vol. 1. 448 p.
23. Vasconcelos J.M.P. Excertos do livro das terras / J.M.P. Vasconcelos. Salvador: EGBA, 1989. 137 p.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
