Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну систему української мови кінця ХХ та початку ХХІ століття - Автореферат

В останні десятиліття у звязку з посиленням політичних, економічних, культурних звязків України з зарубіжними, зокрема англомовними, країнами посилився доплив в українську мову іншомовної, зокрема англійської, лексики. Особливо зросла кількість англіцизмів у звязку з політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в номінації нових явищ і процесів у новій державі. Проблеми теоретичного осмислення семантичних і граматичних процесів, що виникають у ході запозичання чужомовних слів до лексичної системи української мови, були предметом дослідження багатьох фахівців: О.С. Мета полягає у встановленні закономірних процесів, що відбуваються в системі запозичених слів, з огляду на їх місце в лексичній системі української мови, у виділенні основних лексико-семантичних груп нових запозичень з англійської мови та у визначенні їхнього місця у структурно-семантичній організації лексики української мови в стилях української мови. Обєктом дослідження є процес запозичення лексичних одиниць з англійської мови в українську, що посилився у звязку з суспільно-політичними та економічними змінами в українському суспільстві наприкінці ХХ - початку ХХІ століття.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, обєкт і предмет дослідження, сформульовано завдання дослідження, розкрито загальну методологію та методику вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. Перший розділ - “Теоретичні засади та історичний екскурс у дослідженні мовних запозичень з англійської мови в українську” - присвячено викладові наукових засад дослідження. Мовою-посередницею у цей час виступала переважно польська, наприклад: слово сенс увійшло до української мови саме тоді. Ці роки характеризуються не тільки тим, що в українській мові зявляються іншомовні слова через посередництво інших мов, а й тим, що українська мова в свою чергу виступає посередником при запозиченні іншомовної лексики в російську мову. український мова англіцизм Протягом XIX століття зростання впливу англійської мови в світі, в тому числі і на українську мову, зумовлювалося геополітичною роллю Англії як колоніальної імперії, мова метрополії поступово поширювалася на різних континентах і в різних країнах, функціонуючи як мова державна.До першої групи належать давно запозичені слова англійського походження, які органічно ввійшли в українську мову і тяжіють до центру української лексичної системи поряд з українськими. До другої групи можна віднести слова, відомі в українській мові, але розташовані на периферії української лексичної системи, наприклад: о-кей, хело, уїк-енд, спіч, ланч, вестерн, хепіенд та інші. Так, в українській мові є значна частина англіцизмів, що проникли в українську мову ще в XIX-му - на початку ХХ-го століть, наприклад: клерк, мер, лобі, лайнер, маклер, коледж, о-кей, застосування яких до останнього часу в літературній і розмовній мовах було обмеженим. Значно частіше вживаються зараз деякі слова, давно зафіксовані в словниках іншомовних слів, але колись маловживані, наприклад, англіцизм лейбл, за словником - це товарний знак, етикетка, тобто спеціальний термін, а в пресі зустрічаємо його у такому значенні: “… лейбли (виробники фонограм) шукають захисту у президента” (З газети). Слово бартер належить до сфери економіки, але на побутовому рівні нерідко вживають слово бартер у значенні обмін.Процес запозичення іншомовних слів в будь-яку мову-реципієнт, тож і в українську, зумовлений складним комплексом лінгвальних і екстралінгвальних чинників, рівнем розвитку мови та її структурою, повнотою словникового запасу в мові-реципієнті, хоча останнє не завжди виправдане. В Україні однією з історичних умов процесу запозичення іншомовних слів є довге співіснування з Польщею та Росією в межах однієї держави, внаслідок чого запозичення з європейських мов часто відбувалося не безпосередньо, а опосередковано через польську або іншу мову. Однак на певному етапі (до обєднання з Росією) українська мова через культурних діячів, що працювали в Москві, сама виступала посередником між європейськими та російськими мовами. Запозичення окремих слів з англійської мови відбувається протягом кількох століть, чому сприяв розвиток торгівлі та економічних звязків майже протягом пяти століть, починаючи з шістнадцятого, коли між Англією й Україною виникли перші політичні контакти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Процес запозичення іншомовних слів в будь-яку мову-реципієнт, тож і в українську, зумовлений складним комплексом лінгвальних і екстралінгвальних чинників, рівнем розвитку мови та її структурою, повнотою словникового запасу в мові-реципієнті, хоча останнє не завжди виправдане. В Україні однією з історичних умов процесу запозичення іншомовних слів є довге співіснування з Польщею та Росією в межах однієї держави, внаслідок чого запозичення з європейських мов часто відбувалося не безпосередньо, а опосередковано через польську або іншу мову. При цьому посередництво польської мови більш помітне у західному регіоні країни. Однак на певному етапі (до обєднання з Росією) українська мова через культурних діячів, що працювали в Москві, сама виступала посередником між європейськими та російськими мовами.

2. Запозичення окремих слів з англійської мови відбувається протягом кількох століть, чому сприяв розвиток торгівлі та економічних звязків майже протягом пяти століть, починаючи з шістнадцятого, коли між Англією й Україною виникли перші політичні контакти. Посилюється приплив слів англійського походження в українську мову в XIX ст., особливо ж - в ХХ ст., що зумовлено інтернаціоналізацією науки і техніки, посиленням економічних і культурних звязків між країнами. Провідна роль Англії, а пізніше англомовних США, в галузі економіки й політики піднесли престиж англійської мови, що теж спонукало до запозичення. Однією з причин збільшення в українській мові слів англійського походження в кінці ХХ ст. є експансія американської культури і її пропаганда через засоби масової інформації. При цьому відбувається масовий приплив англіцизмів, переймання яких не завжди виправдане.

3. Для сучасного стану української літературної мови характерні два процеси, повязані з запозиченнями з англійської мови: 1) актуалізація слів англійського походження, що раніше належали до пасивного словника і були позначені ідеологічними семами;

2) запозичення нових слів, зумовлене переважно позамовними чинниками.

4. Увійшовши до лексичної системи української мови, багато запозичених слів вступають в її межах у системні звязки різного типу: словотвірні, парадигматичні (у рамках багатозначного слова синонімічного ряду).

Аналіз процесу запозичення виявив, що, незважаючи на обєктивний характер процесу лексичного обміну між різними мовами, у ньому відбивається вплив субєктивного фактора - зацікавленої особи або суспільно обєднаної групи осіб. До зацікавлених осіб належать представники суспільства, що мають необхідність усно чи письмово викладати свої думки іноземною мовою перед явною або потенційною аудиторією. До таких осіб належать учені й політики, письменники і журналісти, викладачі й пропагандисти, діячі культури, науки та мистецтва, спортсмени, тобто соціально активні групи.

5. Запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пояснюється суспільно-економічними процесами в Україні. Особливість динаміки англійських запозичень в українській мові полягає в тому, що певні їх шари пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується економічної лексики та термінології управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.

6. Динаміка англіцизмів в українській мові виявляється у тому, що вони перебувають у русі, входячи в українську мову, деякі з них змінюють своє значення, набувають поширення в різних сферах ужитку, вступають у лексико-семантичні відношення з власне українськими словами. Особливо динамічною є лексика побутова, де велику роль відіграє фактор моди.

Динамізм англомовних запозичених слів у сучасній українській мові виявляється також у різних способах передачі на письмі та в різному ступені фонетичного й граматичного їх освоєння.

7. За період останнього десятиріччя корпус англійських запозичень у лексичній системі України значно зріс, сфери їх застосування суттєво поширились у політиці (наприклад, брифінг, іміджмейкер), фінансовій та банківській сферах (профіцит, рол-овер), інвестиційній діяльності (андерайтинг, пулінг), засобах масової інформації (ньюсмейкер, репрезентативність), культурі (промоутер, екшн), що дозволяє чітко визначити їх стильову належність. Особливо велика кількість нових запозичень належить до сфери побуту, де постійно відбувається ротація запозичених слів у звязку з динамічністю моди, що в цій сфері має особливий вплив.

Процес запозичення може викликати трансформацію окремих лексико-семантичних характеристик у мові-реципієнті: семантичний обсяг і семантична структура слів, їх стилістичні властивості.

8. Дослідження запозичень з англійської мови за частиномовною належністю виявило, що більшість із них - 2100 іменники, у тому числі назви осіб. Серед трьохсот проаналізованих англіцизмів, що прийшли в українську літературну мову за останнє десятиліття, 215 лексичних одиниць стали загальновживаними; трансформувались та одержали нове значення - 30 слів; не мають аналогів в українській мові - 55 запозичень.

1. Попова Н.А. Английские заимствования в русском и украинском языках // Русская филология. Украинский вестник. Языкознание: Республиканский научно-методический журнал.- Харьков, 2000.- №3-4 [17].- С. 91-93.

2. Попова Н.А. Заимствованные названия лиц в сфере управления. Збірник наукових праць. Вип. 4.- Харків: Константа. - 2000.- С. 282-285.

3. Попова Н.А. Английские заимствования на Украине в 90-е годы ХХ ст. // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. - Вип. 5. - Харків: ХДПУ. - 2000.- С. 65-72.

4. Попова Н.А. Применение в современных условиях в русском и украинском языках заимствованных из английского названий лиц, занятых в кредитно-финансовой и биржевой сферах. // Вестник международного славянского университета (г. Харьков). - Серия филология. - 2001. - Т. 4, №1. - С. 86-87.

5. Попова Н.А. Роль английских заимствований в развитии ЯКМ современного украинского языка. // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць.- Вип. 6. - Харків: ХДПУ, 2001.- С. 29-33.

6. Попова Н.О. Початок англо-українських відношень (XVI-XVIII ст.ст.) та їх вплив на взаємозбагачення мов.// Матеріали Всеукраїнської Міждисциплінарної науково-практичної конференції 25-26 листопада 1999 р. - Харків: ХДАДТУ, 1999. - С. 211-212.

7. Попова Н.А. Принципы выделения слов английского происхождения в русском языке. // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов ХНУ ім. В.Н. Каразіна.- Харків: Константа, 2000.- С. 242-243.