Виникнення та розвиток Січі. Основні звичаї Запорізької громади. Відображення образа козака, його внутрішнього духовного світу, прагнення до волі, боротьби з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська у прислів’ях і приказках.
Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41 Запорізькі козаки в приказках та прислів’ях Виконавець: Попов Богдан м. Кривий Ріг 2012 Запорізьке козацтво - це яскрава героїчна сторінка в історії українського народу. Та набагато цікавіше, на нашу думку, познайомитися з тим, що самі козаки говорили про себе. Згадати лише, які іронічні прізвища запорожці іноді давали втікачам, що приходили на Січ. Селилися козаки понад Дніпром, у верхів’ях Південного Бугу та їх численних притоках. І побутовий устрій, і адміністративний пристрій, і характер взаємин між людьми - усе було незвичайно і своєрідно в Січі. На південь від Канева, Черкас, Білої Церкви, Вінниці, Брацлава, Кам’янця землі були незаселеними. А ще насмішкувато говорили козаки так: «Ой піч, моя піч, якби я - на тобі, а ти - на коні, славний би тоді був козак з мене», «Козак - душа невередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє», «Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа», «Козака і соплі гріють».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
