Визначення критеріїв оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів водозборів рік. Розробка заходів щодо посилення еколого-захисних та рекреаційних функцій заплавних лісів. Оцінка гідрологічного режиму та його антропогенної трансформації.
При низкой оригинальности работы "Заплавні ліси Лівобережної України та наукові основи господарювання в них", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Внаслідок створення на ріках каскадів водосховищ, експлуатації в долинах рік водозабірних споруд, зарегулювання поверхневого стоку та проведення екологічно необґрунтованих заходів на різних ланках річкових водозборів в останні декілька десятиліть в заплавах спостерігається різка трансформація лісорослинних умов, що призводить до ослаблення і навіть деградації заплавних лісів. Робота проводилась згідно держзамовлення Мінлісгоспу України в процесі виконання таких тем тематичного плану науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (УКРНДІЛГА): “Розробити заходи в заплавах рік України, що забезпечують оптимізацію структури заплавного ландшафту, створення і відновлення захисних лісів, підвищення ефективності існуючих насаджень з метою покращення стану рік” (1988-1995 рр.), “Розробити цільові програми вирощування цінних дубових насаджень в лісостеповій частині України” (1991-1995 рр.), “Розробити нові засади лісівництва, що забезпечать невичерпність, стабільність та збалансованість багатоцільового лісокористування в сучасних умовах” (з 1996 р.) та інших тем. 5.Дати кількісну оцінку динаміки стану заплавних лісів та розробити заходи щодо збалансованого та сталого лісокористування в заплавах рік. Розроблені наукові рекомендації можуть бути використані в процесі організації лісового господарства, лісовпорядкувальних і лісотипологічних роботах в заплавах рік, при створенні на зонально-типологічних принципах лісових культур, проведенні на програмно-цільовій основі рубок, повязаних з веденням лісового господарства та рубок головного користування. Зроблено критичний аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених щодо розвитку теорії про заплави рік, поліфункціональної ролі заплавних лісів і їх антропогенної трансформації, лісорослинних умов в заплавах рік, ведення господарства в заплавних лісах та оптимізації структури заплавних ландшафтів.Проте лісогосподарські заходи в заплавних насадженнях проводяться без врахування їх природних особливостей, сучасного стану та антропогенної трансформації і не погоджуються з іншими системами господарювання, що здійснюються як в межах заплавної частини водозбору, так і загалом на всьому водозборі. Отримані нормативи впливу лісових фітоценозів на морфометрію звивин рік рекомендується враховувати як в процесі захисного лісорозведення в заплавних ландшафтах, так і при моделюванні руслових процесів, розробці прогнозних сценаріїв деформації русел, в гідротехнічних розрахунках тощо. Виявлені нами кількісні взаємозвязки між рівнями річки, тривалістю затоплення заплав, рівнями ґрунтових вод, запасами вологи в ґрунті, відносною вологістю ґрунту, гідрохімічними показниками ґрунтів в різних природних зонах необхідно враховувати при лісовідновленні та захисному лісорозведенні, в процесі екологічної експертизи господарської діяльності в заплавах рік та контролю за нею, при розробці різного роду проектів, повязаних з можливими змінами складових частин природного середовища, в т.ч. річкового стоку. Проте в Донбасі внаслідок інтенсивної експлуатації водозабірних споруд ґрунтові води опускаються глибше зони поширення кореневих систем деревних порід, що призводить до ксерофітизації лісорослинних умов і викликає навіть всихання насаджень. У виключених з головного користування лісах необхідно розширити обсяги проведення лісовідновних, реконструктивних і суцільних санітарних рубок, а у лісах, можливих для експлуатації, з метою покращення вікової структури держлісфонду - провести суцільні рубки пристигаючих насаджень, що відрізняються низькою повнотою і ослабленістю.Вік, років Склад Деревостан Частина, що вибирається Сума проміжного користування Загальна продуктивність Загальний приріст, м3 висота, м середній діаметр, см число стовбурів, шт. сума площ перерізів, м2 видове число запас стовбурів, м3 зміна запасу, м3 середня висота, м середній діаметр, см число стовбурів, шт.
Вывод
1. Формування заплавних ландшафтів тісно повязано з русловими та алювіальними процесами. Ці процеси обумовлюють велику типологічну різноманітність і специфічність лісорослинних умов і суттєво впливають на динаміку росту заплавних лісових біоценозів. Проте лісогосподарські заходи в заплавних насадженнях проводяться без врахування їх природних особливостей, сучасного стану та антропогенної трансформації і не погоджуються з іншими системами господарювання, що здійснюються як в межах заплавної частини водозбору, так і загалом на всьому водозборі.
2. Водоохоронно-захисні функції заплавних лісів посилюються з просуванням з Півночі на Південь України. Мінімально необхідна лісистість безлісних ділянок заплав становить 15-20%. Розраховані нами показники оптимальної лісистості заплавних ландшафтів найбільш крупних водозборів рік Лівобережної України необхідно брати до уваги при розробці довгострокових державних програм щодо збільшення лісистості України до оптимального рівня, а також в процесі природокористування в різних регіонах України.
3. Заплавні лісові біоценози суттєво загальмовують процеси меандрування річок та руйнування їх берегів, позитивно впливають і на сусідні безлісні ділянки заплав.
Отримані нормативи впливу лісових фітоценозів на морфометрію звивин рік рекомендується враховувати як в процесі захисного лісорозведення в заплавних ландшафтах, так і при моделюванні руслових процесів, розробці прогнозних сценаріїв деформації русел, в гідротехнічних розрахунках тощо.
4. Стратегія захисного лісорозведення в заплавних ландшафтах повинна передбачати створення системи захисних лісових смуг в першу чергу на лівих берегах рік. При цьому заліснення слід проводити у всьому поясі меандрування рік. Ширина берегозахисних лісових смуг повинна відповідати ширині поясу меандрування рік.
5. Прогресуючі процеси урбанізації водозборів рік обумовлюють посилення рекреаційного використання заплавних лісів.
Для їх збереження необхідно враховувати допустимі норми навантаження на ліси та організовувати лісокористування в заплавах рік відповідно із запропонованими нами науковими рекомендаціями щодо посилення рекреаційних функцій насаджень.
6. Зарегулювання річкового стоку, яке зростає з Півночі на Південь, призвело до повсюдного скорочення тривалості затоплення. В останні десятиріччя заплави рік лісостепової і особливо степової зони затоплюються рідко. Це зумовлює зменшення вологості верхнього шару ґрунту в першій половині вегетаційного періоду, коли відбувається найбільш інтенсивний ріст насадження.
Виявлені нами кількісні взаємозвязки між рівнями річки, тривалістю затоплення заплав, рівнями ґрунтових вод, запасами вологи в ґрунті, відносною вологістю ґрунту, гідрохімічними показниками ґрунтів в різних природних зонах необхідно враховувати при лісовідновленні та захисному лісорозведенні, в процесі екологічної експертизи господарської діяльності в заплавах рік та контролю за нею, при розробці різного роду проектів, повязаних з можливими змінами складових частин природного середовища, в т.ч. річкового стоку.
7. У малопорушених ґрунтово-гідрологічних умовах ґрунтові води в заплавах дренуються руслом річки і залягають на коренедоступній глибині. Проте в Донбасі внаслідок інтенсивної експлуатації водозабірних споруд ґрунтові води опускаються глибше зони поширення кореневих систем деревних порід, що призводить до ксерофітизації лісорослинних умов і викликає навіть всихання насаджень. На окремих ділянках заплав під техногенним впливом відбувається просідання ґрунту, що спричиняє протилежні наслідки - значне підняття рівнів ґрунтових вод, збільшення тривалості затоплення заплав до критичного рівня. Локальна антропогенна ксерофітизація та гігрофітизація лісорослинних умов суттєво порушує гідрохімічний режим алювіальних лісових ґрунтів .
Розроблену нами модель динаміки рівнів ґрунтових вод у різних умовах місцезростання, визначені критичні межі та можливі допустимі діапазони варіювання показників гідрологічного і гідрохімічного режиму заплавних умов місцезростань та ступеня їх порушення слід використовувати при здійсненні лісогосподарських заходів і при лісовпорядкуванні в заплавах рік.
8. Генезису та еволюції заплавних типів лісу в різних природних зонах властиві як зональні, так і інтразональні особливості. Тому заплавні типи лісу суттєво відрізняються від лісів, що зростають на верхніх ланках водозборів рік.
Антропогенна трансформація екологічних умов призвела майже до повного випадання із заплавного комплексу типів лісу Степу вязових дібров, скорочення частки вологих, сирих та мокрих едатопів.
У процесі типологічного влаштування заплавних лісів та проведення в них лісогосподарських заходів слід керуватися розробленими діагностичними таблицями заплавних типів лісу Лівобережної України, обовязково враховувати при цьому встановлені варіанти заплавності.
9. Вікова структура держлісфонду заплавних лісів є розбалансованою. Частка пристигаючих і стиглих насаджень дуба, тополі, верби та вільхи в багатьох районах є дуже високою. Їх площі поступово зростають. З кожним роком зростає і середній вік заплавних лісів. Це є однією з причин збільшення площ низькоповнотних і ослаблених деревостанів. Особливо загрозлива ситуація склалася в заплавних дубових лісах Степу.
Запаси модальних насаджень основних лісоутворюючих порід є відносно низькими і свідчать про незадовільне використання лісорослинного потенціалу родючих заплавних лісових земель.
Без внесення відповідних змін у стратегію господарювання вже в найближчі 2-3 десятиріччя площа всихаючих та похідних деревостанів може різко збільшитися. Це призведе до зростання обсягів суцільних санітарних рубок, що в свою чергу зумовить зростання обсягів дуже трудомістких лісокультурних заходів, які своєчасно провести буде неможливо.
Для кардинального вирішення проблем слід виділити заплавні ліси в окрему категорію і активізувати господарську діяльність в них.
У виключених з головного користування лісах необхідно розширити обсяги проведення лісовідновних, реконструктивних і суцільних санітарних рубок, а у лісах, можливих для експлуатації, з метою покращення вікової структури держлісфонду - провести суцільні рубки пристигаючих насаджень, що відрізняються низькою повнотою і ослабленістю.
10. Динаміка росту (в т.ч. радіального приросту) лісових фітоценозів у заплавах рік тісно повязана з коливанням рівнів річок, ґрунтових вод і тривалості затоплення заплави. Тому розміри антропогенного впливу в заплавних ландшафтах водозборів рік Полісся, Лісостепу і Степу істотно залежать від ступеня порушення гідрологічних умов, а також від багатьох інших факторів: породного складу, віку та динаміки росту насаджень в минулі роки, господарської діяльності в них, типу ґрунтів , тощо.
Отримані звязки між величиною зміни едатопу, станом та ростом насаджень доцільно використовувати при плануванні та проведенні лісогосподарської діяльності, а також в процесі моніторингу за функціонуванням лісових екосистем в умовах антропогенного порушення природного середовища.
11. Особливості формування, продуктивність і стан лісових біоценозів природного та штучного походження мають певні відміни і в значній мірі залежать від господарської діяльності в них.
Лісові насадження тополь, верб, вільхи чорної, в яких господарська діяльність здійснюється з врахуванням біологічних особливостей порід, добре відновлюються природним способом у всіх природних зонах. Проте у перестійних і низькоповнотних деревостанах відновлювальна здатність насаджень різко падає. Шляхом проведення головних рубок в зимовий період в рекомендованому віці досягається успішне природне відновлення насаджень цих порід.
Природне поновлення дубових насаджень у всіх природних зонах протікає незадовільно. Інтенсивно скорочується частка природних дубових лісів. Це призводить до зниження генетичної цінності лісів. Для призупинення негативних процесів в насіннєво-порослевих різновікових дубових фітоценозах необхідно впроваджувати поступові і вибіркові системи рубок.
12. Встановлені закономірності росту природних та штучних насаджень основних лісоутворюючих порід в різних умовах місцезростання слід покласти в основу рубок, повязаних з веденням лісового господарства.
При лісовпорядкуванні та вирощуванні насаджень на програмно-цільовій основі доцільно застосовувати розроблені нами моделі таксаційних параметрів регулярно зріджуваних мішаних порослевих дубових насаджень двох рівнів продуктивності і дубових культур трьох рівнів продуктивності, а також таблиці видових чисел і обємів стовбурів насіннєвого і порослевого дуба.
У процесі господарювання в заплавних насадженнях необхідно використовувати розраховані для них віки стиглості та віки рубок. При цьому порослеві та насіннєві деревостани дуба повинні утворювати різні господарські секції, кожна з яких повязується з рекомендованим віком рубки.
13. Запропоновано асортимент деревних і чагарникових порід (в т.ч. інтродуцентів і екзотів), технології створення і вирощування лісових культур при штучному лісовідновленні та захисному лісорозведенні, які сприятимуть суттєвому покращенню використання лісорослинного потенціалу заплавних земель, посиленню багатогранної ролі лісових біоценозів. Необхідно розширити обсяги створення культур дуба шляхом посіву жолудів.
Для задоволення потреб в деревині місцевих деревопереробних комплексів та зменшення в Україні лісодефіциту в заплавах рік рекомендується створювати самостійні господарства швидкоростучих порід зі скороченим оборотом рубки.
Найбільш перспективними породами в таких господарствах стануть різні види гібридних тополь, а також верб та вільхи чорної. При цьому у відповідних умовах доцільно використовувати і інші породи, зокрема сосну звичайну, модрину європейську, ялину звичайну, а також клен сріблястий і, особливо, різні види горіхів.
14. Необхідно приступити до поступової (поетапної) заміни ослаблених низькоповнотних порослевих дубняків насіннєвими високопродуктивними деревостанами. Успішному вирішенню цього завдання буде сприяти використання випробуваних нами нових технологій реконструкцій та переформування насадження шляхом проведення комплексних лісівничих заходів, які поєднують елементи суцільних рубок, лісокультурних робіт та рубок догляду.
15. Сучасні погляди на ліс як на багатофункціональну природну систему, вимагають якісно нового підходу в організації та веденні лісового господарства. У перспективі необхідно здійснити поступовий перехід на системне і програмно-цільове проведення лісогосподарських заходів з врахуванням типів водозборів і їх супідрядності.
Згідно з запропонованою концепцією переведення лісогосподарювання на водозбірну основу всі лісівничі заходи в заплавних лісах за своїм змістом та переважаючою цільовою спрямованістю обєднуються в 3 системи: рекреаційно-середовищнозахисну, експлуатаційно-рекреаційно-середовищнозахисну, рекреаційно-середовищнозахисно-експлуатаційну.
Кожна із систем передбачає формування 4 типів цільових насаджень, з певним співвідношенням площ цих насаджень диференційовано типам заплавних ландшафтів. Це насадження заповідно-генетичні, рекреаційні, середовищнозахисні і експлуатаційні, в яких істотно відрізняються мета і методи господарської діяльності.
Список литературы
Монографії, брошури
Ткач В.П. Заплавні ліси України. - Харків: Право, 1999. - 368 с.
Ткач В.П. Пойменные леса и ведение хозяйства в них. - М.: ВНИЦЛЕСУРС, 1995. - Вып.1 (Лесоводство и лесоразведение). - 36 с.
Статті у наукових виданнях
Ткач В.П., Ананьев П.П., Таран Н.Д. Устойчивость пойменных лесных насаждений в зоне горных выработок// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1987. - Вып.75. - С.22-27. Здобувачеві належить основна частина результатів досліджень. Ним також написана стаття.
Ананьев П.П., Ткач В.П. Изменение гидрологического режима пойменных лесных насаждений Донбасса под влиянием подземных горных разработок// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1988. - Вып.77. - С.15-20. Методика досліджень розроблена дисертантом. Здобувачеві належить більшість експериментальних матеріалів.
Ткач В.П. К типологической классификации пойменных лесов левобережья Украины// Типологические основы кадастровой оценки лесов. - Сб.науч.тр. Харьков. гос. агр. ун-та. - Харьков. - 1991. - С.70-79.
Ткач В.П., Волянский В.О., Зятьков Л.Л. Стан лісів у заплавах рік Псьол і Ворскла// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1991. - Вип.82. -С.14-18. Здобувачем розроблена методика досліджень та написана стаття. Йому ж належить основна частина експериментальних матеріалів.
Ткач В.П. Состояние и перспективы тополеводства в поймах рек Украины// Лесохозяйственная информация. - М.: ВНИИЦЛЕСРЕСУРС, 1993. - №6. - С.25-29.
Ткач В.П., Ковбенко О.А., Зятьков Л.Л. Стан заплавних дубових лісів у степовій частині Лівобережної України// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1994. - Вип.89. - С.19-24. Стаття написана здобувачем за матеріалами спільно проведених досліджень.
Федець І.П., Ткач В.П., Ведмедь М.М. Стан дібров Харківщини// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1994. - Вип.89. - С.9-13. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать матеріали статті стосовно заплавних лісів.
Галів М.А., Ткач В.П. Дослідження по підбору порід для захисного лісорозведення у заплаві р.Десни// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1995. - Вип.91. - С.31-35. Стаття написана здобувачем. Здобувач брав участь у збиранні польових матеріалів.
Патлай І.М., Ткач В.П., Торосов А.С. Істина дорожча, якщо вона не напівправда// Лісовий журнал. - 1995. - №1. - С.2-5. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать ідеї стосовно ведення лісового господарства.
Ткач В.П. Вплив заплавних лісів на деформацію русла р. Сіверського Дінця// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1995. - Вип.91. - С.36-40.
Патлай І.М., Торосов А.С., Ткач В.П. Лісове господарство України в умовах реформування// Лісовий і мисливський журнал. - 1995. - Вересень-жовтень. - С.4-5. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Викладені ідеї стосовно вдосконалення лісівничих заходів належать здобувачеві.
Патлай І.М., Медведєв Л.О., Ткач В.П. Шляхи збільшення лісистості та розширення лісосировинного потенціалу України// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.92. - С.3-8. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Пропозиції щодо розширення лісосировинного потенціалу обґрунтовані здобувачем.
Ткач В.П., Бурнос М.М., Галів М.А., Зятьков Л.Л. Природне поновлення заплавних лісів та його використання при лісовирощуванні// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.92. - С.27-31. Стаття написана здобувачем за матеріалами спільно проведених досліджень.
Ткач В.П., Ромашов М.В., Ковбенко О.А. Нормативи видових чисел і обємів стовбурів дуба порослевого для заплавних умов Лівобережного Степу// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.93. - С.8-10. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать більшість використаних у статті матеріалів.
Ткач В.П., Волянский В.А. Руслостабилизирующая роль лесов и перспективы лесоразведения в поймах рек Украины//Лесное хозяйство. - 1997. - №3. - С.24-26. Стаття написана здобувачем. Переважна більшість використаних у статті матеріалів та основні ідеї належать здобувачеві.
Ткач В.П., Михалкив В.М., Куприна Н.Ф. Природоохранные леса Украины и перспективы их хозяйственного использования// Лесная наука на рубеже ХХІ века: Сб.науч.тр. Ин-талеса НАН Беларуси. - Гомель. - 1997. - Вып.46. - С.37-40. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Здобувачем обґрунтована ідея необхідності розширення проведення вибіркових та поступових рубок у водоохоронних лісах.
Патлай І.М., Ткач В.П., Усцький І.М., Букша І.Ф. Лісові екосистеми України в контексті її сталого розвитку// Проблеми сталого розвитку. - К.: БМТ, 1998. - С.268-280. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Здобувачем обґрунтована ідея водозбірного лісівництва.
Патлай І.М., Ткач В.П., Медведєв Л.О., Торосов А.С. Проблема стабільності розвитку лісового господарства// Вісник ХДАУ: Зб.наук.праць держ.аграр.ун-ту. - Харків. - 1998. - №2. - С.159-165. Здобувач приймав участь у написанні статті. Ним викладені сучасні проблеми вдосконалення господарських заходів у лісах України.
Ткач Л.И., Ткач В.П. Проблемы защитного лесоразведения и лесовосстановления в поймах рек Украины// Вісник ХДАУ: Зб. наук.пр.держ.аграр.ун-ту. - Харків. - 1998. - №2. - С. 166-173. Стаття написана здобувачем. Йому ж належить більшість використаних експериментальних матеріалів.
Ткач В.П. Пойменные дубравы Украины и совершенствование хозяйствования в них// Дуб - порода третьего тысячелетия: Сб.науч.тр. Ин-талеса АН Беларуси. - Гомель. - 1998. - Вып.48. - С.361-366.
Ткач В.П., Головашкін В.А. Регулювання продуктивності та стійкості заплавних природних дубових лісів лівобережної України// Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: РІП “Оригінал”. - 1999. - Вип.94 - С.57-65. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать використані експериментальні матеріали.
Ткач В.П. Моделі росту штучних дубових насаджень в заплавах річок лівобережної України// Вісник ХДАУ. - Харків. - 1999. - Вип.2 “Грунтознавство, агрохімія, землеробство і лісове господарство”. - С.264-268.
Ткач В.П. Моделі росту і продуктивності заплавних поростевих деревостанів дуба в умовах Лівобережної України// Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні: - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - С. 204-209.
Ткач В.П., Головашкін В.А., Трентовський В.В. Лісоекологічні засади програмного вирощування дубових насаджень України// Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: РІП “Оригінал”. - 1999. - Вип.95. - С.78-85. Здобувачеві належать матеріали стосовно заплавних дубняків, а також ідея програмно-цільового лісовирощування.
Ткач В.П. Оптимизация структуры пойменных ландшафтов Украины и роль лесных биоценозов в их стабилизации// Матер. межрегион. науч.-прак. конф. “Экологические проблемы аграрного производства”. Симпозиум 2. - Днепропетровск. - 1992. - С.96.
Ткач В.П., Ткач Л.І. Роль лісових насаджень в охороні родючості ґрунтів та організація лісового господарства по водозборам// Матер. межгос. науч. сем. “Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право. - Одесса. - 1994. - С.237-238.
Tkach W.P., Kuprina N.Ph., Mihalkiv V.M. Wodochronne pokrycie lesne zlewni malych rzek ukrainskich oraz sposoby poprawy ich za pomoca metod stosowanych w lesnictwie // Las i woda. - Referaty i materialy pokonferencyjne. - Krakow. - 1998. - S.213-222.
Тези доповідей
Ткач В.П., Ананьев П.П. Влияние подземных горных разработок на гидрологический режим и устойчивость пойменных биогеоценозов Донбасса// Тез. докл. Всес. совещ. “Влияние гидрологического режима на структуру и функционирование биогеоценозов”. - Сыктывкар. - 1987. - С.15-17.
Ткач В.П., Ананьев П.П., Зятьков Л.Л. Пути восстановления пойменных лесов Донбасса, подверженных влиянию подземных горных робот// Тез. докл. Всес. конф. “Проблемы рекультивации нарушенных земель”. - Свердловск. - 1988. - С.80-81.
Ткач В.П. Влияние антропогенных факторов на гидрологический режим аллювиальных лесных почв Левобережья Украины// Тез. докл. Всес. совещ. “Лесорастительные свойства и антропогенная динамика лесных почв”. - Брянск. - 1990. - С.68-69.
Ткач В.П. Состояние пойменных лесов левобережья Украины и ведение хозяйства в них// Тез.докл. Всес.науч.-тех.совещ. “Ведение хозяйства в водоохранных лесах”. - Йошкар-Ола. - 1990. - С.152-154.
Ткач В.П., Зятьков Л.Л. Рекреационная роль пойменных лесов Донбасса// Тез. докл. Всес. совещ. “Современное состояние и перспективы рекреационного лесопользования”. - Ленинград. - 1990. - С.81-82.
Ткач В.П. К типологической классификации пойменных лесов Украины// Тез. докл. Всес. конф. “Лесная типология в кадастровой оценке лесных ресурсов”. - Днепропетровск. - 1991. - С.77-78.
Ткач В.П. Прирусловые лесные биоценозы Украины и их антропогенная трансформация// Тез. докл. межд. науч. конф. “Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития”. - Кривой Рог. - 1993. - С.63-64.
Tkach V.P., Mikhalkiv V.M., Golovashkin V.A., Kuprina N.Ph. Scientific grounds of forestry in Ukraine: purposes and principles. Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya. - 1997. - V.6. - p. 175.
Patlaj I.M., Tkach V.P., Medvedev L.A., Torosov A.S. Problem of sustainable development of forest managementin Ukraine. Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya. - 1997. - V.6. - p.176.
Всього по темі дисертації опубліковано 56 наукових праць.
Ткач В.П. Заплавні ліси Лівобережної України та наукові основи господарювання в них. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 1999.
В дисертації вперше для умов Лівобережної України висвітлені особливості формування заплавних лісів, показані їх багатогранні екологозахисні функції; обґрунтована ідея системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі, визначені принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблені моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначені віки стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складені діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблені оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, повязаних з веденням лісового господарства. Запропонована нова стратегія лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік. Основні результати досліджень впроваджені в лісогосподарському виробництві при створенні та вирощуванні насаджень в заплавах рік Лівобережної України.
Ключові слова: заплави рік, гідрологічний режим, захисні функції, продуктивність, стійкість, ведення господарства.
Ткач В.П. Пойменные леса Левобережной Украины и научные основы хозяйствования в них. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 1999.
В диссертации впервые для условий Левобережной Украины освещены особенности формирования пойменных лесов, показаны их многообразные экологозащитные функции; обоснована идея системного и программно-целевого лесовыращивания; определены принципы и критерии оптимизации лесистости и структуры пойменных ландшафтов водосборов рек Северский Донец, Ворскла и Псел. По результатам исследований противомеандрирующих функций пойменных лесов получило дальнейшее развитие учение Г.Н.Высоцкого о “лесной пертиненции”, на новом теоретическом уровне обоснованы нормативы ширины берегозащитных лесных полос. Освещаются лесоводственные мероприятия по усилению экологозащитных и рекреационных функций пойменных лесов.
На системном уровне дана количественная оценка гидрологического режима в поймах рек и размеры его антропогенной трансформации. Определены факторы, лимитирующие рост и развитие лесных насаждений в поймах рек, установлены допустимые диапазоны варьирования этих факторов. Разработаны прогнозные модели изменения лесорастительных условий под воздействием антропогенного влияния. На основе количественной оценки пойменных лесорастительных условий разработана их классификация и составлены диагностические таблицы пойменных типов леса Левобережной Украины. Предложен ассортимент древесных и кустарниковых пород для искусственного лесовосстановления и защитного лесоразведения в поймах рек.
Констатируется, что при сохранении существующего режима хозяйствования в пойменных лесах уже в ближайшие годы актиивизируются процессы их ослабления и уменьшения видового разнообразия.
На основе использования системы показателей, характеризующих динамику гослесфонда пойменных лесов, а также моделирования процесса антропогенного влияния на них, разработаны рекомендации по сбалансированному и стабильному лесопользованию в поймах, приведен перечень первоочередных лесохозяйственных мероприятий, которые необходимо выполнить в ближайшие один-два десятилетия.
На бонитетно-типологической основе разработаны модели формирования и выращивания искусственных дубовых древостоев для трех уровней производительности, а также естественных смешанных дубовых древостоев для двух уровней производительности.
Для пойменных условий предложены новые таблицы видовых чисел и объемов стволов дуба семенного и порослевого.
На основе изучения динамики товарной и сортиментной структуры различных по составу насаждений определены возрасты спелости и возрасты рубок главного пользования дуба обыкновенного семенного и порослевого происхождения, ольхи черной, тополей черного и белого, ивы белой.
Изучены особенности естественного возобновления насаждений разного состава, произрастающих в различных типах леса. Приведены рекомендации по сохранению биологического разнообразия и популяционной структуры пойменных биоценозов.
Проанализированы особенности роста разных по составу и технологиям создания и выращивания искусственных древостоев и определены причины их неудовлетворительного состояния.
По результатам многолетних исследований на стационарных опытных объектах в пойме Десны определены наиболее перспективные для пойменного лесоразведения породы-интродуценты. Обоснована идея создания лесосырьевых баз из быстрорастущих пород для удовлетворения потребностей промышленных предприятий в древесине.
Для пойменных условий разработаны оптимизированные и взаимосогласованные системы рубок главного пользования и рубок, связанных с ведением лесного хозяйства (рубок ухода, лесовосстановительных, реконструктивных и санитарных рубок), уточнены технологии лесовосстановления с использованием широкого ассортимента древесных и кустарниковых пород. Изложены новые технологии переформирования ослабленных порослевых спелых дубняков, сочетающих элементы главных рубок (сплошных или группово-выборочных) и искусственного лесовосстановления (в т.ч. с использованием крупномерного посадочного материала дуба).
На новом теоретическом и методическом уровне разработана стратегия лесоводственных мероприятий в поймах рек с учетом оптимизации лесистости и структуры пойменных ландшафтов. Предложено выделять 3 системы целевых массивных насаждений, которые в зависимости от типов пойменных ландшафтов и водосборов рек состоят из определенного соотношения 4 типов целевых древостоев.
Основные результаты исследований внедрены в лесохозяйственном производстве в процессе создания и выращивания насаждений в поймах рек Левобережной Украины.
Tkach V.P. Floodplain forests of the left-bank part of Ukraine and scientific basis of management in them. - Manuscript.
Dissertation for obtaining scientific degree of Doctor of Agricultural Sciences, speciality 06.03.03 - forest science and forestry. - Ukrainian State Forest & Technical University, Lviv, 1999.
In dissertation, firstly for conditions of the left-bank part of Ukraine, the peculiarities of floodplain forests forming are lightened; their multiform ecological & protective functions are showed; the idea of system and program & purpose forest growing on the river basin base is grounded; the principles and criteria of forest coverage and floodplain forests structure optimisation are determined. The models of forming and growing of the valuable and high productive artificial and natural oak stands are developed; the ages of stands maturity for dominant species are determined. First the diagnostic tables of floodplain forest types are composed; the assortment of tree and bush species for artificial forest renewal and forest cultivation is proposed for floodplains. Optimised systems of the main fellings and fellings connected with forest management are developed. The new strategy of forest management in the floodplains is proposed taking into account the optimisation of floodplain landscapes and river basins. The main results of investigations are introduced in the forest practice of stands planting and growing in the river floodplains of the left-bank part of Ukraine.
Key words: floodplains of the rivers, hydrological regime, protective functions, productivity, stability, forest management
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
