Стенограма запису спогадів доктора історичних наук, завідуючого відділом Інституту історії України АН УРСР у м. Львові професора Крип’якевича Івана Петровича. Відношення німців до українського народу. Український Центральний Комітет, створений в Кракові.
За часів німецької окупації залишався у Львові і був редактором наукових видань в Українському Видавництві. Коли почалася війна з Союзом Радянських Республік в 1941 р., як мене тоді повідомили, на протязі двох або трьох тижнів німецька преса була повна статей про Україну. Як ми довідалися від українців-перекладачів, що були при німецькій армії, вермахт, армія дістала інструкції (нам їх читали), де було сказано, що треба берегтися помилок з 1918 р. і, що треба намогтися приєднати український народ. Чи це було зроблене для пропаганди, чи дійсно були у німців якісь інші наміри з початку - не знати, а в кожному разі українська націоналістична інтелігенція давала себе зловити на ці німецькі обітниці само-стійности. Так, наприклад, коли арендатори аптек запросили свого шефа німця, голову аптекоуправління на бенкет, він прийшов не один, а з своєю дружиною і своєю******* секретаркою, і як він побачив стіл, де було всього дуже багато, був дуже задоволений і сказав, що це все було навіть “казочне”.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
