Заохочувальні адміністративні процедури - Автореферат

Поряд із систематизацією та впорядкуванням заходів заохочення, які застосовуються в державному управлінні, потребує вдосконалення і правове регулювання порядку його реалізації, оскільки правозастосовча діяльність органів державного управління, як правило, відбувається у межах відповідних адміністративних процедур. Порядок застосування заходів заохочення не є виключенням і становить групу заохочувальних адміністративних процедур, що характеризуються власною метою і завданнями, принципами, низкою особливостей субєктного складу і структури. Дослідження теоретичних засад заохочувальних адміністративних процедур має важливе значення для розвитку інституту адміністративних процедур та подальшого реформування адміністративного права, а оптимізація правового регулювання заохочувальних адміністративних процедур, забезпечення їх прозорості, зрозумілості для суспільства в цілому і субєктів заохочення, зокрема, сприятиме зростанню стимулюючого впливу органів державного управління. Проблема реалізації заохочення як методу державного управління, зокрема удосконалення процедурної форми заохочувальної діяльності органів державного управління, є багатоаспектною, що зумовило вивчення наукових напрацювань дослідників теорії права, державного управління, конституційного права, адміністративного права і процесу, трудового права, зокрема В. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішити такі завдання: заохочення державний управління адміністративний дослідити адміністративно-правову природу заохочення у контексті методів діяльності органів державного управління та його місце серед інших методів державного управління;“Заохочення як адміністративно-правова категорія” складається з двох підрозділів, в яких визначаються місце та роль заохочення серед інших засобів владного впливу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, розкривається управлінський потенціал адміністративного заохочення, надається характеристика принципів, цілей та функцій заохочення, яке застосовується у сфері державного управління. «Загальна характеристика заохочення як методу державного управління» визначено концептуальні підходи до виокремлення ознак заохочення у державно-владних відносинах, його співвідношення з методами переконання та примусу, характеристику правової природи заохочення у сфері державного управління, з урахуванням позицій як вітчизняних, так і зарубіжних науковців у різних галузях права. Визначено, що загальна мета заохочення супроводжується й опосередковується низкою допоміжних цілей, серед яких відзначено: а) збалансування режиму використання різних методів державно-владного впливу щодо ефективного використання відповідних повноважень у конкретних управлінських ситуаціях; б) забезпечення правомірної поведінки субєктів адміністративного права на вчинення суспільнозначущих дій, ініціативності у виконанні обовязків та сприяння підвищенню ефективності державного управління у різних сферах життєдіяльності суспільства; в) сприяння дотриманню прав та свобод субєктів адміністративно-правових відносин, які не наділені владними повноваженнями, в управлінських відносинах; г) створення сприятливого правового режиму реалізації адміністративно-правового статусу людини і громадянина, який мінімізував би можливість виникнення правових конфліктів між учасниками адміністративно-правових відносин. Здійснено класифікацію заохочувальних адміністративних процедур за: 1) територіальними межами застосування заохочення: загальнодержавні, регіональні, локальні; 2) характером управлінських відносин, в яких застосовуються заохочення: горизонтальні та вертикальні; 3) сферою застосування заохочення: загальні, відомчі та спеціальні; 4) субєктом ініціювання: субординаційні та реординаційні; 5) обсягом процедурних дій: прості та складні; 6) за спрямованістю процедури: зовнішні та внутрішні. Здійснений аналіз стадій адміністративних процедур та заохочувальних адміністративних процедур дозволив виокремити такі загальні стадії цього виду процедур: а) порушення клопотання про заохочення й оформлення відповідного подання; б) узгодження представлення про заохочення з посадовими особами органів державного управління й ухвалення попереднього рішення про заохочення; в) остаточне вирішення питання про заохочення компетентною посадовою особою і видання відповідного правового акта; г) виконання рішення про заохочення й наділення особи, що заохочується, нагородним статусом; д) спадкування заохочення.При цьому такий показник може фіксувати як звичайну правомірну поведінку, що може заохочуватися, так і екстраординарну правомірну поведінку; б) добровільність, яка припускає, що закріплений спосіб заохочення породжує у субєкта добровільне бажання поводитися відповідним чином, враховуючи власне волевиявлення; в) легальність (юридична оформленість) схвалення, властива адміністративно-правовим заохоченням, яка означає виникнення позитивних юридичних наслідків у звязку з виконанням вимог, зазначених у заохочувальній правовій нормі; г) наявність позитивного стимулюю

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ