Заохочення як метод управління у сфері охорони здоров’я - Автореферат

Доводиться констатувати факт про те, що сучасні реформи є нездійсненними без створення належної системи заохочень у сфері охорони здоровя. Вироблення сучасних підходів щодо вдосконалення системи заохочень у сфері охорони здоровя, розроблення новітніх механізмів стимулювання нададуть можливість привести зазначену галузь у відповідність з європейськими стандартами, які прийняті у сфері охорони здоровя у країнах Європейського Союзу. Саме дослідження нормативно-правових актів щодо заохочення у сфері охорони здоровя та їх удосконалення дадуть змогу розвинути систему заохочень, їх правову регламентацію та сучасні способи застосування. Проте проблеми призначення та застосування заохочень у сфері охорони здоровя спеціально не вивчалися, в існуючих наукових працях ці питання досліджено фрагментарно або в межах суто визначеної іншої галузі, без відповідного комплексного підходу щодо галузі охорони здоровя. запропоновано дефініції "стимулювання як метод управління", "заохочення як метод управління"; "заохочення як метод управління у сфері охорони здоровя", "працівник охорони здоровя", "особливі заслуги", "народний лікар", "заохочувальне діяння", "заохочувальне провадження", "провадження щодо заохочення у сфері охорони здоровя", "порядок (правила) заохочення";Отже, заохочення - це такий засіб впливу, який через інтереси та свідомість направляє волю людей на здійснення корисних, з погляду субєкта управління, діянь. Заохочення як метод управління - це нормативно закріплений засіб впливу, який через інтереси та свідомість направляє волю людей на здійснення корисних, з погляду субєкта управління, діянь у встановлених межах і у відповідній формі, що застосовується за результатами виконаних обєктом справ. Дослідження системи класифікацій правових стимулів дало можливість запропонувати дисертанту такі види класифікацій правових стимулів: за ступенем заслуг: а) за сумлінне виконання своїх обовязків; б) за перевиконання; за ступенем спрямованості дій: а) покращення трудової дисципліни; б) підвищення рівня якості праці; в) задоволення загальних публічних інтересів; г) отримання покращених результатів підвищення рівня ефективності діяльності держави; за змістом: а) залучення населення до публічно-управлінської діяльності; б) підвищення рівня виконання своїх функціональних обовязків органами публічної адміністрації; за напрямом мотивації: а) спонукання; б) заохочення. Галузь охорони здоровя в широкому розумінні охоплює сукупність органів і закладів охорони здоровя країни, які обєднані в систему Міністерства охорони здоровя України та в інших галузевих (відомчих) системах (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, Служби безпеки України та ін.) До галузі здоровя, крім медичних закладів державної форми власності, підпорядкованих Міністерству охорони здоровя України, входять і медичні заклади комунальної власності, підпорядковані органам місцевого самоврядування, а також медичні заклади приватної форми власності. Здійснивши аналіз заохочень у сфері охорони здоровя, автор дійшов висновку, що для розвитку зазначеної галузі необхідно запровадження узагальненої системи стимулів та заохочень, які мають бути закріплені в окремому нормативно-правовому акті, а саме в Положенні "Про систему заохочень у сфері охорони здоровя", у якому слід передбачити такі види відомчих заохочувальних відзнак: медалі "Ветеран охорони здоровя", "За відзнаку в роботі" І, ІІ та ІІІ ступенів, нагрудні знаки "Почесна відзнака Міністерства охорони здоровя України", "За особисті заслуги", "М.М.У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдань, що виявляється у правовому аналізі заходів заохочення як методу управління та формуванні низки пропозицій, висновків і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення системи заохочень у сфері охорони здоровя. При стимулюванні такий вплив здійснюється шляхом надання засобів матеріального й морального стимулювання; при застосуванні примусу керуючий субєкт впливає на інтереси керованих за допомогою заходів відповідальності. Обґрунтовано, що стимулювання як метод управління - це нормативно закріплений засіб впливу на свідомість та психіку керованого обєкта, що спонукає його до виконання завдань (позитивний результат, який необхідний для керуючого субєкта) заради отримання моральних та матеріальних прибутків, що пропонуються керованому до початку здійснення тієї чи іншої дії відповідним керуючим субєктом. Встановлено, що заохочення як метод управління - це нормативно закріплений засіб впливу, який через інтереси та свідомість направляє волю людей на здійснення корисних, з погляду субєкта управління, діянь у встановлених межах і у відповідній формі, з метою найбільш ефективного вирішення питань і досягнення максимальної ефективності управління із задоволення загальних публічних інтересів. Умотивовано, що заохочення як м

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ