Клініко-біохімічна характеристика процесів остеоремоделювання при лікуванні білякореневих кіст щелеп. Методи відновно-пластичної хірургії в комплексному лікуванні остеомієлітів. Сучасні засоби отримання пластичного матеріалу з плаценти новонароджених.
Метою дослідження було експериментально-клінічне обґрунтування можливості підвищення ефективності лікування хворих з післяопераційними кістковими порожнинами щелеп при застосуванні композитного остеопластичного матеріалу „Остеопор” на основі ліофілізованої плацентної тканини та біфазної кераміки „Кергап Т”, згідно з опрацьованими методами отримання матеріалу та лікування. Дослідити в експерименті динаміку процесів остеорегенерації у штучно утворених дірчастих кісткових дефектах нижніх щелеп щурів при лікуванні кісткової рани під кровяним згустком і заміщенні кісткових порожнин остеопластичним матеріалом „Кергап Т” та композитом на основі плацентної тканини „Остеопор”, провівши порівняльну оцінку результатів гістоморфологічного, морфометричного та рентгенологічного досліджень. Із допомогою біохімічних досліджень крові і сечі хворих з остеопластикою післяопераційних кісткових порожнин щелеп „Остеопором” вивчити вплив останнього на метаболізм органічної основи альвеолярної кістки - колагену та ферментаційну активність амінотрансфераз сироватки крові у процесі репараційного остеогенезу. На підставі отриманих результатів експериментальних і клінічних досліджень випрацювати та видати методичні рекомендації з остеопластики післяопераційних кісткових порожнин щелеп композитним матеріалом „Остеопор”. На підставі дослідження особливостей формування кісткового регенерату та побудови нової органотипової кістки при заповненні дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи щурів запропонованим матеріалом, вперше наведено експериментальне обґрунтування та нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання зі заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп новим матеріалом „Остеопор”, що є профілактикою розвитку ускладнень запального і атрофічного характеру, способом підвищення ефективності лікування та пришвидшення термінів ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів.При виповненні нею кісткових порожнин відбувалося повільне твердіння матеріалу. хірургія кіста остеомієліт плацента У другій серії дослідів (30 тварин) у кісткові дефекти нижніх щелеп щурів вводили біфазну кераміку „Кергап Т” з розмірами частинок 0,25-0,40 мм, у третій серії (30 тварин) - композитний матеріал „Остеопор”. На рентгенограмах вивчали рентгенологічну щільність регенерату, особливості рентгенологічних ознак у кістці, що оточувала дефект. Після резекції верхівок коренів, вилущення оболонки кісти і ревізії кісткового ложа кулястим бором проводили компактостеотомію стінок посткістозної порожнини, яку заповнювали „Остеопором” на ѕ обєму для запобігання його набряканню у рідинному середовищі і розходження країв рани, яку зашивали наглухо. Репараційні процеси у дефектах кістки нижніх щелеп в умовах природної регенерації у 27,7% випадках ускладнювалися нагноєнням вмісту дефектів, що призводило до розвитку дистрофічно-деструкційних процесів у кістці.У дисертації наведено експериментальне обґрунтування та нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає у напрацюванні та застосуванні нового композитного остеопластичного матеріалу на основі ліофілізованого біоімплантату з плаценти людини та вітчизняної остеотропної біфазної кераміки „Кергап Т” для заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп, що є профілактикою розвитку ускладнень запального і атрофічного характеру і способом підвищення ефективності лікування та ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів. У результаті поєднання біофазної кераміки „Кергап Т” та ліофілізованих фрагментів плаценти людини отримано новий композитний остеопластичний матеріал спрямованої дії - „Остеопор”, який поєднує остеоіндукційні властивості плаценти та остеокондукційні функції комплексу ГА і ТКФ. Загоєння штучно утворених дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи в експерименті під кровяним згустком у 27,7% випадках ускладнювалося нагноєнням вмісту дефекту. Порівняльні експериментальні морфологічні та гістоморфометричні дослідження регенерації кістки при заміщенні штучно утворених кісткових дефектів щелеп остеопластичним матеріалом „Кергап Т” самостійно і в композиції з ліофілізованим біоімплантатом з плаценти плаценти-„Остеопором” показали, що останній прискорює початок активних процесів регенерації, сприяє ранньому заповненню дефекту новоутвореною органотиповою кістковою тканиною, яка через 60 днів після операції складала 52(43-63)[46-58]%, а через 90 днів - 74(57-85)[64-79]% кісткового регенерату, тоді як при застосуванні матеріалу „Кергап Т” - відповідно 24(13-29)[20-28]% і 32(27-38)[30-34]%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено експериментальне обґрунтування та нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає у напрацюванні та застосуванні нового композитного остеопластичного матеріалу на основі ліофілізованого біоімплантату з плаценти людини та вітчизняної остеотропної біфазної кераміки „Кергап Т” для заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп, що є профілактикою розвитку ускладнень запального і атрофічного характеру і способом підвищення ефективності лікування та ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів.
1. У результаті поєднання біофазної кераміки „Кергап Т” та ліофілізованих фрагментів плаценти людини отримано новий композитний остеопластичний матеріал спрямованої дії - „Остеопор”, який поєднує остеоіндукційні властивості плаценти та остеокондукційні функції комплексу ГА і ТКФ.
2. Загоєння штучно утворених дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи в експерименті під кровяним згустком у 27,7% випадках ускладнювалося нагноєнням вмісту дефекту. В інших випадках регенерація призводила до утворення неоднорідного регенерату з хондрофібробластичної та остеоїдної тканин на різних стадіях організації.
3. Порівняльні експериментальні морфологічні та гістоморфометричні дослідження регенерації кістки при заміщенні штучно утворених кісткових дефектів щелеп остеопластичним матеріалом „Кергап Т” самостійно і в композиції з ліофілізованим біоімплантатом з плаценти плаценти -„Остеопором” показали, що останній прискорює початок активних процесів регенерації, сприяє ранньому заповненню дефекту новоутвореною органотиповою кістковою тканиною, яка через 60 днів після операції складала 52(43-63)[46-58]%, а через 90 днів - 74(57-85)[64-79]% кісткового регенерату, тоді як при застосуванні матеріалу „Кергап Т” - відповідно 24(13-29)[20-28]% і 32(27-38)[30-34]%.
4. Наявність у композитному остеопластичному матеріалі ЛФП активізувала процеси біорезорбції ГА і ТКФ, швидкого утворення кісткового регенерату та його мінералізації. Морфометричні дослідження показали, що при застосуванні „Остеопору” частка пластинчастої кістки в регенераті до кінця експерименту становила 53 (43-60) [46-56]%, в той час, як при застосуванні „Кергапу Т” - 15(13-18) [14-16]%.
5. На підставі аналізу клінічно-рентгенологічних та ехоостеометричних досліджень встановлено, що використання „Остеопору” для заміщення післяопераційних кісткових дефектів сприяло утворенню на місці порожнин нової органотипової кісткової тканини, яка через 3-12 міс. після кістектомії не відрізнялася від суміжних ділянок, що передовсім залежало від розмірів порожнин. Нормалізація антропометричних показників у всіх випадках настала в терміни до 3-х місяців після операції.
6. Отримані результати біохімічних досліджень метаболізму колагену показали, що біопластичний матеріал „Остеопор” оптимізував репараційний остеогенез у післяопераційних кісткових порожнинах щелеп з ранніх термінів після операції, забезпечуючи вже з 3-ї доби перехід від стадії резорбції до стадії біосинтезу колагену. Одночасно „Остеопор” не впливав на ферментаційну активність амінотрансфераз сироватки крові і, відповідно, не мав негативного впливу на організм пацієнтів.
7. На підставі клінічно-ренгенологічних, ехоостеометричних і антропометричних досліджень встановлено, що заповнення лунок після видалення зубів „Остеопором” сприяло утворенню повноцінної кісткової тканини вже через 3-6 міс. після операції і запобігало атрофії та деформації альвеолярного відростка щелеп.
8. Застосування запропонованого нами остеопластичного композиту „Остеопор” для відновлення кісткових порожнин щелеп після кістектомії та лунок після видалення зубів прискорює регенерацію кістки, попереджає виникнення післяопераційних запальних ускладнень, запобігає атрофії та деформації альвеолярного відростка щелеп, покращує результати лікування, пришвидшує терміни ортопедичної реабілітації хворих і створює сприятливі умови для дентальної імплантації, що дозволяє рекомендувати „Остеопор” для широкого використання у практиці щелепно-лицевої хірургії.
Список литературы
1. Готь І.М., Погранична Х.Р., Сірий О.М., Морфологічна оцінка репаративної регенерації при відновленні кісткових дефектів щелеп в експерименті // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 2003. - №4. - С.48-55.
2. Погранична Х.Р. Застосування тканини плаценти та її препаратів у стоматології та щелепно-лицевій хірургії // Львівський медичний часопис (AML). - 2004. - Т. 10, № 3-4. - С.95-99.
3. Варес Я.Е., Погранична Х.Р. Застосування біокераміки в реконструктивній хірургії щелепно-лицевої ділянки // Практична медицина. - 2004. - Т. 10, № 3. - С.143-147.
4. Погранична Х.Р., Сірий О.М., Готь І.М., Філіпська Т.А. Вплив остеопластичного матеріалу з плацентарної тканини на репаративний остеогенез в кісткових дефектах щелеп // Вісник стоматології. - 2004. - № 4. - С.45-48.
5. Погранична Х.Р., Готь І.М., Варес Я.Е. Застосування біоімплантату з плаценти людини при хірургічному лікуванні білякореневих кіст //Львівський медичний часопис (AML). - 2005. - Т. 11, № 3.- С.80-86.
6. Погранична Х.Р., Ломницький І.Я. Застосування остеогенного композиту „Остеопор” для профілактики ускладнень після видалення зубів // Практична медицина. - 2005. - №2.- С.76-79.
7. Погранична Х.Р., Вовк В.І. Регенерація кісткової рани нижньої щелепи в експерименті при застосуванні остеопластичних матеріалів „Кергап Т” та „Остеопор” // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2005. - № 4. - С.45-50.
8. Пат. 56064А.Україна, МПК 7А61К6/00, А61В17/00. Спосіб отримання пластичного матеріалу з плаценти/ Сірий О.М., Погранична Х.Р. (UA) - №2002097695; заявл. 26.09.2002р.; опубл.15.04.2003 р., бюл. №4.
10. Застосування біоімплантату з плаценти людини в щелепно - лицевій хірургії: Методичні рекомендації / І.М.Готь, Х.Р.Погранична, О.М.Сірий, В.В.Бігуняк. -Київ: Укрмедпатентінформ, 2004. - 19 с.
11. Погранична Х.Р., Пастернак Ю.Б. Остеопор - пластичний матеріал №1 для відновлення післяопераційних кісткових дефектів щелеп // Тези IV міжнародної конференції студентів і молодих вчених „Медицина - здоровя XX століття”. - Дніпропетровськ, 2003. - С.187.
12. Погранична Х.Р., Сірий Н.О., Пастернак Ю.Б. Методи відновно-пластичної хірургії в комплексному лікуванні остеомієлітів і хибних суглобів щелепно-лицевої ділянки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і студентів „Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії”. -Львів, 2004. - С.71-73.
13. Погранична Х.Р. Комплексна біохімічна оцінка перебігу репаративних процесів у післяопераційних кісткових дефектах щелеп при застосуванні остеопластичного матеріалу „Остеопор” // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні технології щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології”. - Івано-Франківськ, 2005. - С.75.
14. Погранична Х.Р. Клініко-біохімічна характеристика процесів остеоремоделювання при хірургічному лікуванні білякореневих кіст щелеп з остеопластикою посткістозних порожнин // Матереріали науково-практичної конференції „Внесок молодих вчених в медичну науку”. - Харків, 2005. - С.71-72.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
