Заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп остеопластичним матеріалом з плацентної тканини - Автореферат

Метою дослідження було експериментально-клінічне обґрунтування можливості підвищення ефективності лікування хворих з післяопераційними кістковими порожнинами щелеп при застосуванні композитного остеопластичного матеріалу „Остеопор” на основі ліофілізованої плацентної тканини та біфазної кераміки „Кергап Т”, згідно з опрацьованими методами отримання матеріалу та лікування. Дослідити в експерименті динаміку процесів остеорегенерації у штучно утворених дірчастих кісткових дефектах нижніх щелеп щурів при лікуванні кісткової рани під кровяним згустком і заміщенні кісткових порожнин остеопластичним матеріалом „Кергап Т” та композитом на основі плацентної тканини „Остеопор”, провівши порівняльну оцінку результатів гістоморфологічного, морфометричного та рентгенологічного досліджень. Із допомогою біохімічних досліджень крові і сечі хворих з остеопластикою післяопераційних кісткових порожнин щелеп „Остеопором” вивчити вплив останнього на метаболізм органічної основи альвеолярної кістки - колагену та ферментаційну активність амінотрансфераз сироватки крові у процесі репараційного остеогенезу. На підставі отриманих результатів експериментальних і клінічних досліджень випрацювати та видати методичні рекомендації з остеопластики післяопераційних кісткових порожнин щелеп композитним матеріалом „Остеопор”. На підставі дослідження особливостей формування кісткового регенерату та побудови нової органотипової кістки при заповненні дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи щурів запропонованим матеріалом, вперше наведено експериментальне обґрунтування та нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання зі заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп новим матеріалом „Остеопор”, що є профілактикою розвитку ускладнень запального і атрофічного характеру, способом підвищення ефективності лікування та пришвидшення термінів ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів.При виготовленні композитного остеопластичного матеріалу „Остеопор” ми використали (у вагових %) композицію мінеральних інгредієнтів ГА і ТКФ (у співвідношенні 3:2) - вітчизняний „Кергап Т” (55-60%), який внесено у державний реєстр медичних виробів, дозволених до використання в Україні за №1729/2003 від 16.04.2003 року, ліофілізовані фрагменти плаценти (30-35%), суміш полівінілового спирту і полівінілпіролідону (5-10%), які є інертними і виконують роль звязуючого компонента, дозволені до застосування наказом № 8 МОЗ України від 15.01.2003 р. У другій серії дослідів (30 тварин) у кісткові дефекти нижніх щелеп щурів вводили біфазну кераміку „Кергап Т” з розмірами частинок 0,25-0,40 мм, у третій серії (30 тварин) - композитний матеріал „Остеопор”. На рентгенограмах вивчали рентгенологічну щільність регенерату, особливості рентгенологічних ознак у кістці, що оточувала дефект. Після резекції верхівок коренів, вилущення оболонки кісти і ревізії кісткового ложа кулястим бором проводили компактостеотомію стінок посткістозної порожнини, яку заповнювали „Остеопором” на ѕ обєму для запобігання його набряканню у рідинному середовищі і розходження країв рани, яку зашивали наглухо. Репараційні процеси у дефектах кістки нижніх щелеп в умовах природної регенерації у 27,7% випадках ускладнювалися нагноєнням вмісту дефектів, що призводило до розвитку дистрофічно-деструкційних процесів у кістці.У дисертації наведено експериментальне обґрунтування та нове клінічне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає у напрацюванні та застосуванні нового композитного остеопластичного матеріалу на основі ліофілізованого біоімплантату з плаценти людини та вітчизняної остеотропної біфазної кераміки „Кергап Т” для заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп, що є профілактикою розвитку ускладнень запального і атрофічного характеру і способом підвищення ефективності лікування та ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів. У результаті поєднання біофазної кераміки „Кергап Т” та ліофілізованих фрагментів плаценти людини отримано новий композитний остеопластичний матеріал спрямованої дії - „Остеопор”, який поєднує остеоіндукційні властивості плаценти та остеокондукційні функції комплексу ГА і ТКФ. Загоєння штучно утворених дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи в експерименті під кровяним згустком у 27,7% випадках ускладнювалося нагноєнням вмісту дефекту. Порівняльні експериментальні морфологічні та гістоморфометричні дослідження регенерації кістки при заміщенні штучно утворених кісткових дефектів щелеп остеопластичним матеріалом „Кергап Т” самостійно і в композиції з ліофілізованим біоімплантатом з плаценти плаценти-„Остеопором” показали, що останній прискорює початок активних процесів регенерації, сприяє ранньому заповненню дефекту новоутвореною органотиповою кістковою тканиною, яка через 60 днів після операції складала 52(43-63)[46-58]%, а через 90 днів - 74(57-85)[64-79]% кісткового регенерату, тоді як при застосуванні матеріалу „Кергап Т” - відповідно 24(13-29)[20-28]% і 32(27-38)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ