Обґрунтування поняття і юридичної природи заміни покарання, передумов, підстав, порядку і кримінально-правових наслідків заміни покарання більш м"яким при його відбуванні. Рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства України у цій сфері.
За останні часи в Україні відбулися серйозні зміни у сфері кримінально-правової політики, яка, ґрунтуючись на принципі невідворотності покарання, у той же час характеризується проявом принципів гуманізму й економії заходів кримінально-правового впливу. Різні теоретичні і прикладні питання застосування покарання (в тому числі і його заміни) розглядалися в роботах таких криміналістів, як: Е.Т. Віддаючи належне роботам цих та інших вчених, слід визнати, що рівень наукового дослідження юридичної природи й ознак заміни покарання, окремих видів заміни покарання більш мяким при його відбуванні, встановлення критеріїв відмежування заміни покарання від інших правових інститутів і норм КК (призначення покарання і звільнення від покарання та його відбування) є ще недостатнім, що як наслідок викликає на практиці цілий ряд питань при розгляді конкретних справ цієї категорії. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: 1) дослідити правову природу і на цій основі сформулювати ознаки заміни покарання, визначити її поняття та види; 2) встановити критерії відмежування заміни покарання від суміжних правових інститутів і норм; 3) визначити поняття заміни покарання більш мяким при його відбуванні; 4) виділити та розглянути види такої заміни; 5) піддати аналізу питання, повязані з передумовами, підставами, порядком і кримінально-правовими наслідками заміни невідбутої частини покарання більш мяким; 6) вивчити й узагальнити судову практику щодо заміни покарання більш мяким при його відбуванні, обґрунтувати рекомендації щодо її удосконалення; 7) сформулювати пропозиції щодо вдосконалення КК та інших нормативно-правових актів України стосовно застосування заміни покарання більш мяким при його відбуванні. Зокрема, філософський (діалектичний) метод пізнання використовувався при дослідженні сутності заміни покарання; історико-правовий метод - при вивченні генезису інституту заміни покарання, який знайшов відображення у кримінальному законодавстві; догматичний метод - при аналізі змісту законодавчих положень, які регламентують заміну покарання більш мяким при його відбуванні; формально-логічний - для встановлення ознак заміни покарання, формулювання понять і вироблення пропозицій щодо вдосконалення КК і практики його застосування; метод системно-структурного аналізу - для дослідження системи норм, що регулюють питання заміни покарання, а також окремих видів такої заміни, як структурної одиниці цієї системи; порівняльно-правовий метод - для виявлення різних підходів правового регулювання заміни покарання у кримінальному законодавстві зарубіжних країн і КК України; статистичний метод - при аналізі статистичних даних, а конкретно-соціологічний - при вивченні матеріалів судової практики щодо застосування заміни покарання.Автор дійшов висновку, що заміна покарання - це сукупність кримінально-правових норм, на підставі яких суд в стадії призначення покарання (при постановленні вироку) або в процесі його виконання (відбування засудженим) остаточно і безумовно заміняє раніше призначене винному вироком основне покарання (повна заміна) чи невідбуту його частину (часткова заміна) іншим (більш або менш суворим) основним видом покарання. У цьому вбачається схожість інституту заміни покарання з інститутом звільнення від покарання або його відбування; в) нарешті, заміна всього або невідбутої частини призначеного раніше покарання іншим його видом. У роботі докладно досліджуються ознаки заміни покарання, до яких слід віднести: 1) підстави різних видів заміни обумовлені цілями покарання і принципами його призначення; 2) заміна покарання застосовується тільки до особи, визнаної винною у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду з призначенням покарання; 3) застосування цього інституту припускає заміну одного виду покарання іншим (“новим”) видом покарання, передбаченим у КК; 4) заміні підлягають лише основні види покарання; 5) заміна покарання здійснюється, як правило, на більш мякий його вид; 6) вона може застосовуватися як на стадії призначення покарання, так і в процесі його виконання (відбування засудженим); 7) заміна покарання має безумовний і остаточний характер; 8) вона здійснюється тільки в судовому порядку. “Критерії класифікації та види заміни покарання” відзначається, що заміна покарання може бути класифікована на певні види за різними критеріями: 1) залежно від моменту її здійснення: а) заміна покарання в стадії його призначення; б) заміна покарання в процесі його виконання; в) заміна покарання як у стадії його призначення, так і в процесі його виконання; “Поняття заміни покарання більш мяким при його відбуванні” на підставі проведеного дослідження дисертант пропонує визначити заміну покарання більш мяким видом при його відбуванні як сукупність кримінально-правових норм, на підставі яких в процесі виконання покарання (відбування засудженим) суд остаточно і безумовно заміняє раніше призначене винному вироком основне покарання (повна заміна) чи невідбуту його частину (часткова заміна) іншим менш суворим основним видом покарання.У д
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы