Історичні передумови становлення добровільних громадських формувань із підтримки правопорядку в кінці 50-х – першій половині 60-х років ХХ століття. Фахова підготовка та ефективність роботи дружинників та членів товариських судів, методи перевиховання.
Боротьба зі злочинністю та різними проявами антигромадської поведінки завжди була і, на жаль, залишається й на сьогодні однією з гострих суспільних проблем. У звязку з цим правоохоронні органи більшості розвинених країн активно залучають до співпраці громадськість. Вітчизняна історія також знає досить цікавий досвід кінця 50-х - першої половини 60-х років ХХ століття, коли громадськість брала активну участь у запобіганні та протидії різним протиправним вчинкам. Враховуючи це, вивчення вітчизняного досвіду залучення широких верств громадськості до боротьби із правопорушеннями у добу „відлиги“ є корисним і доцільним. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу, заснованого на новітніх методологічних підходах, історичних джерел, здобутків попередників дослідити формування, становлення ДНД та ТС, форми та методи їхньої роботи, виявити ті чинники, які зумовили розвиток як позитивних, так і негативних тенденцій у діяльності добровільних громадських формувань із боротьби з правопорушеннями.У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт і предмет, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію результатів дослідження. У першому розділі „Історіографія, джерельна база та методи дослідження“, який складається з двох взаємоповязаних підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження, обґрунтовано його методологію. У добу кардинальних перетворень в галузі економіки, ідеології, культури, повязаних із проголошенням незалежності України, тема участі громадськості у протидії правопорушенням знову опинилася на узбіччі уваги суспільства. До того ж саме в цей період у суспільстві, на відміну від попередніх років, йшли активні процеси, спрямовані насамперед на утвердження ролі та значення особи, індивідууму, врешті-решт власника, який нарешті отримав право бути господарем своєї долі, повинен бути максимально вивільнений від тісних суспільних обіймів. На вимогу шахтарів було прийнято рішення про створення на шахті ДНД з охорони громадського порядку, а також було оголошено, що в дружину закликаються усі робітники та службовці.У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі положення і висновки: 1. Аналіз історіографії дає підстави стверджувати, що дотепер відсутнє спеціальне історичне дослідження, в якому всебічно було б розкрито зміст і характер залучення громадськості до протидії злочинності в добу „відлиги”. Саме на загальному тлі суспільного потепління і очікування змін необхідно розглядати і весь комплекс проблем, повязаних із безпосередньою участю громадськості в охороні громадського порядку й боротьби зі злочинністю. Специфічною рисою залучення громадян до протидії правопорушенням була не характерна для радянського ладу ситуація, за якої цей процес не лише був започаткований, але і набрав широкого розмаху, не будучи попередньо обставлений всіма необхідними формальностями. Участь громадськості у протидії правопорушенням була довготривалою.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі положення і висновки: 1. Аналіз історіографії дає підстави стверджувати, що дотепер відсутнє спеціальне історичне дослідження, в якому всебічно було б розкрито зміст і характер залучення громадськості до протидії злочинності в добу „відлиги”. Саме на загальному тлі суспільного потепління і очікування змін необхідно розглядати і весь комплекс проблем, повязаних із безпосередньою участю громадськості в охороні громадського порядку й боротьби зі злочинністю.
2. Специфічною рисою залучення громадян до протидії правопорушенням була не характерна для радянського ладу ситуація, за якої цей процес не лише був започаткований, але і набрав широкого розмаху, не будучи попередньо обставлений всіма необхідними формальностями. Майже півроку в Українській РСР діяла масова правоохоронна структура, яка не мала ніякого законодавчого оформлення.
3. ДНД і ТС органічно вписалися у загальний перебіг подій суспільно-політичного життя першого постсталінського десятиріччя. Участь громадськості у боротьбі з добре видимими правопорушеннями стала важливим фактором у забезпеченні повсякденного спокою громадян.
4. Участь громадськості у протидії правопорушенням була довготривалою. Зумовлено це тим, що на момент свого становлення ця ініціатива відповідала побажанням практично всіх верств населення. Ним воно і було зініційоване. При цьому склався рідкісний в історії радянського суспільства збіг інтересів народу і держави.
5. Важливе значення для успіху починання мала і значна активність органів радянської влади (виконкомів міських та районних рад), які безпосередньо організовували роботу ДНД на підлеглій їм території. Пріоритетність ролі рад в організації роботи ДНД і ТС відмежовувало їх в очах населення від все ще негативного іміджу офіційних правоохоронних органів, створюючи для них позитивний імідж.
6. Водночас значну роль у налагодженні роботи ДНД і ТС відіграла увага до їхнього організаційного становлення та підвищення професійності з боку працівників міліції, суду, прокуратури. Органи радянської влади створювали належні умови для фахової підготовки дружинників, членів товариських судів шляхом організації лекторіїв, спеціальних занять тощо.
7. Відверто компанійський характер, яке згодом набрало це демократичне починання, полегшив доступ до виконання правоохоронних функцій людям із негативними моральними рисами. Такі „правоохоронці” самі вдавалися до вчинення правопорушень: привласнення грошей осіб, затриманих у нетверезому стані, різні форми перевищення прав при затриманні та обшуку громадян, побиття затриманих, фальшування показань свідків тощо. Це негативно позначалося на ставленні населення до дружинників, ускладнювало виконання ними їх нелегких обовязків.
8. Водночас вважаємо, що ДНД та ТС у цілому ефективно протидіяли дрібним правопорушенням: хуліганству, пияцтву, нетактовній поведінці в громадських місцях, безпритульності, побутовим конфліктам тощо. Про це переконливо свідчить дані про значне зниження судимості в Українській РСР. Так, якщо у І півріччі 1958 р. у республіці за всі види злочинів було засуджено більше 81 тис. осіб, то у І півріччі 1959 р. -54 тис. осіб, у І півріччі 1960 р. -38 тис. осіб.
Список литературы
1. Залучення громадськості до підтримання правопорядку в українському селі (1959 - 1961 рр.) // Український селянин. Збірник наукових праць. - Вип. 11. - Черкаси, 2008. - С. 312 - 315.
2. Добровільні народні дружини, як спроби часткового демонтажу сталінської репресивної системи // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 83. Вип. 70. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - С. 54 - 57.
3. Розширення сфери діяльності добровільних народних дружин протягом 60-х - 70-х років ХХ століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І.С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 1. - С. 106 - 110.
4. Місце фахової підготовки, морального та матеріального заохочення в роботі добровільних народних дружин по охороні громадського порядку // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 15. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред проф. П.С. Григорчука. - Вінниця, 2009. - С.136 - 140.
5. Громадськість Луганщини на охороні правопорядку (кінець 50-х - початок 60-х рр. ХХ ст.) // Збірник наукових праць. Серія „Історія та географія“ / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Планета-Прінт, 2009. - Вип. 34. - С.135 - 137.
6. Становлення роботи товариських судів у добу „відлиги“ // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За. Заг. Ред. проф. І.С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 3. - С. 151 - 155.
7. Основні засади формування товариських судів (кінець 50-х - початок 60-х рр. ХХ ст.). - // Гуржіївські історичні читання. Збірник наукових праць. - Вип. 4. - Черкаси, 2009. - С. 364 - 368.
8. Спроби послаблення крайніх форм тоталітаризму в добу „Відлиги“ // Союз РСР: рівність чи залежність (до 85-річчя утворення СРСР). Матеріали Всеукраїнської студентської наукової конференції м. Умань, 12 грудня 2007 року / Ред. кол.: А.О. Карасевич (гол. ред.) та інші. - Умань: РВЦ „Софія“, 2008. - С. 116 - 123.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
