Дослідження специфічних особливостей при залученні іноземних інвестицій та їх ролі в забезпеченні розвитку країни-реципієнта. Характеристика місця закордонного капіталу в підвищенні конкурентоспроможності підприємств та попиту на харчову продукцію.
Водночас, низка теоретичних, а особливо практичних аспектів цієї проблеми, зокрема: формування привабливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів, оцінювання тенденцій руху іноземного капіталу у регіональному і галузевому вимірах, його роль у модернізації виробництва та підвищенні конкурентоспроможності продукції, оцінювання ефективності використання потенціалу підприємств з іноземним капіталом вимагають більш глибокого дослідження. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання: - проаналізувати теоретичні засади і узагальнити практику залучення іноземних інвестицій та їх роль в забезпеченні розвитку країни-реципієнта, акцентувавши особливу увагу на сфері виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; розкрити суперечливі аспекти інноваційної складової іноземного інвестування та обґрунтувати основні напрями підвищення його результативності й ефективності в сфері виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; виявити і проаналізувати основні проблеми і перешкоди на шляху залучення іноземного капіталу в харчову промисловість, обґрунтувати інструменти їх подолання та методи активізації іноземного інвестування харчових галузей АПК; оцінити привабливість галузей національної економіки, зокрема, харчової промисловості та інвестиційного клімату в регіонах України, обґрунтувати пропозиції щодо їх підвищення з метою активізації іноземного інвестування.В дисертаційному дослідженні викладено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти залучення іноземних інвестицій в сферу виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, узагальнено передумови та чинники, під впливом яких формується інвестиційна привабливість галузей і регіонів, оцінено роль іноземного капіталу в посиленні конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості, обґрунтовано напрями підвищення результативності та ефективності його використання, а також важелі та інструменти розвязання проблем і подолання перешкод, які виникають на їх шляху. Аналіз практики іноземного інвестування на Україні дозволив одержати результати, які показали, що для створення сприятливих умов власникам іноземного капіталу приймаюча сторона у законодавчому порядку може утворювати спеціальні економічні зони (СЕЗ) за трьома основними напрямами: вільні економічні зони (ВЕЗ), території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності (ТПР зі СРІД) та технологічні парки (ТП). Привабливою для інвестора формою виступає створення «індустріальних зон» з підведенням необхідних інженерних комунікацій, виділенням земельних ділянок під конкретні види економічної діяльності. Під час проведення наукового дослідження було доведено, що іноземний капітал відіграє важливу роль в підвищенні конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та вироблюваної ними продукції, однак за важливої умови: його прихід повязаний із впровадженням сучасної техніки і технологій у вітчизняне виробництво, організацією випуску харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, які за своїми характеристиками якості та безпечності відповідають вимогам європейських та світових стандартів і стимулюють підвищення попиту на них тощо.
В дисертаційному дослідженні викладено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти залучення іноземних інвестицій в сферу виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, узагальнено передумови та чинники, під впливом яких формується інвестиційна привабливість галузей і регіонів, оцінено роль іноземного капіталу в посиленні конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості, обґрунтовано напрями підвищення результативності та ефективності його використання, а також важелі та інструменти розвязання проблем і подолання перешкод, які виникають на їх шляху.
1. Аналіз практики іноземного інвестування на Україні дозволив одержати результати, які показали, що для створення сприятливих умов власникам іноземного капіталу приймаюча сторона у законодавчому порядку може утворювати спеціальні економічні зони (СЕЗ) за трьома основними напрямами: вільні економічні зони (ВЕЗ), території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності (ТПР зі СРІД) та технологічні парки (ТП). Преференційний режим СЕЗ встановлюється для кожної зони окремо з метою забезпечити окупність іноземних інвестицій в найбільш ризиковий період. Привабливою для інвестора формою виступає створення «індустріальних зон» з підведенням необхідних інженерних комунікацій, виділенням земельних ділянок під конкретні види економічної діяльності.
2. Під час проведення наукового дослідження було доведено, що іноземний капітал відіграє важливу роль в підвищенні конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та вироблюваної ними продукції, однак за важливої умови: його прихід повязаний із впровадженням сучасної техніки і технологій у вітчизняне виробництво, організацією випуску харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, які за своїми характеристиками якості та безпечності відповідають вимогам європейських та світових стандартів і стимулюють підвищення попиту на них тощо. В цьому відношенні можна виділити такі іноземні компанії як «Крафт Фудз Україна», «Бунге Україна», «Нестле», «Балтік Беверджис Холдінг», «Орлеандер Лімітед» та ін. Воднораз, є непоодинокі випадки завезення в Україну технологічного обладнання, яке відпрацювало амортизаційний строк, морально застарілого тощо. Для унеможливлення повторення таких випадків необхідно проводити попередню експертизу інвестиційних проектів та порівняльну характеристику устаткування, що передбачено проектом, з кращими зразками відомих фірм.
3. Автором було визначено основні складові привабливості інвестиційного клімату для потенційних інвесторів та виявлена їх ієрархія (від найвищого до нижчого): земельні ресурси, кліматичні умови, вартість робочої сили, кваліфікація робочої сили, розвиненість внутрішнього ринку та ін. Стосовно харчової промисловості, то її інвестиційна привабливість пояснюється низкою видів (підвидів) економічної діяльності, а також окремих підприємств, які вже достатньо тривалий час позиціонують себе і свою продукцію на зарубіжних продовольчих ринках. Поєднання сучасної техніки, технологій та продуктових інновацій, що прийшли в Україну із-за кордону, з відносно дешевою робочою силою та продовольчою сировиною й іншими природними ресурсами, необхідними для випуску харчової продукції, недостатньо наповненим внутрішнім продовольчим ринком та існуючими зовнішньоекономічними звязками забезпечили особливу привабливість та концентрацію закордонного капіталу в таких галузях як тютюнова промисловість, підвиди економічної діяльності, повязані з випуском напоїв, а також олійно-жирова промисловість. В названих галузях відзначається достатньо високий рівень рентабельності, а також значні обсяги чистого прибутку. Додамо, що потреби в іноземних інвестиціях в харчову промисловість оцінюється цифрою в 12-15 млрд. дол. США. Нині залучено близько десятої частини.
4. Встановлено основні форми, прикметні риси, інструменти та масштаби здійснення інвестиційної діяльності іноземними інвесторами в харчовій промисловості України, зокрема: а) спорудження нових підприємств із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів «під ключ» із залученням сучасних зарубіжних технологій, технічного устаткування, а в разі потреби - імпорту необхідних інгредієнтів, навчання менеджерів, управлінців, робітничих кадрів вищої кваліфікації на материнських фірмах за кордоном;
б) придбання контрольного пакету акцій колективних (акціонерних) товариств, де частка акцій міноритарних акціонерів не буде перевищувати кількох відсотків, проведення глибокої техніко-технологічної модернізації підприємств та впровадження на їх базі продуктових інновацій, нарощування обсягів випуску продукції з виходом на зарубіжні продовольчі ринки або ж розширенням існуючої «ніші» на них. Такий варіант найбільш прийнятний для іноземних інвесторів з середнім інвестиційним потенціалом, не спроможних, на відміну від першої форми, самостійно реалізовувати інвестиційний проект. Як правило, впровадження сучасних процесових інновацій супроводжується випуском продукції з інноваційними характеристиками та яка відповідає вимогам європейських і світових стандартів. Така продукція є конкурентоспроможною як на внутрішньому, так і зовнішньому продовольчих ринках. В останні роки набирає поширення реалізація спільних міжгалузевих інвестиційних проектів, які охоплюють весь продовольчий ланцюг - від вирощування продовольчої сировини, її зберігання, переробки та реалізації готової продукції;
в) створення спільних малих, а, в окремих випадках, і середніх підприємств, переважно за активної участі вітчизняних підприємців, які вже виявили практичні здібності та оцінили економічні вигоди самостійного господарювання. Нерідко, це спроба зарубіжного інвестора ввійти в українську економіку «малими силами» та оцінити ситуацію з тим, щоб, при сприятливих умовах, реалізувати свій потужній інвестиційний потенціал;
г) реалізація інвестиційних проектів зарубіжними власниками капіталів в спеціальних економічних зонах. При цьому кошторисна вартість інвестпроекту повинна бути еквівалентною не менше ніж встановленої законодавством суми та який буде реалізовуватися в пріоритетних видах економічної діяльності.
5. Виділено інноваційну складову в іноземних інвестиціях, які залучаються в харчову промисловість України. Загалом, промисловість по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, а також продовольче машинобудування відносяться до четвертого технологічного укладу, що відповідає середньотехнологічним галузям, за кордоном - до пятого високотехнологічного укладу. По окремих вітчизняних галузях використовуються технології 70-80 років минулого століття і це свідчить про консервування їх технологічної відсталості. Однак, зважаючи на те, що зарубіжні інвестори фінансують інноваційну діяльність підприємств харчової промисловості в дуже обмежених обсягах, а до того ж трансфер технологій на основі ліцензійних угод не належить до останніх досягнень, є підстави для висновку щодо необхідності реалізації низки заходів, спрямованих на унеможливлення консервації технологічної відсталості переробних виробництв. Для цього необхідно робити попередню експертизу запропонованих до реалізації інвестиційних проектів, оцінювання рівня технологічності матеріально-технічної бази, сучасності та відповідності світовим та європейським стандартам продукції, яку передбачається випускати, тощо. Це дозволить підвищити результативність та ефективність впровадження технологічних інновацій із-за кордону у вітчизняне виробництво.
6. Виявлено низку проблем і перешкод на шляху залучення іноземних інвестицій в харчову промисловість, як і економіку загалом, зокрема: малосприятливий інвестиційний клімат, нерозвиненість земельних відносин (відсутність офіційного ринку землі), неможливість застави земельних ділянок для отримання кредиту або ж посилення відповідальності реципієнта за цільове використання іноземного капіталу, високий податковий тиск та значні ускладнення при наданні податкових пільг, поверненні ПДВ, виконанні митних і податкових процедур, низький рівень розвиненості фондового, страхового та кредитного ринків, високий рівень бюрократизму та корупції в державних органах, відстала система державної сертифікації продукції, а також її ліцензування. Надзвичайно помітний гальмуючий вплив на залучення іноземних інвестицій справляє відсталість нормативної бази національної системи технічного регулювання, зокрема стандартів якості та безпечності продовольчої сировини. Невідповідність зазначених українських стандартів аналогічним європейським становить доволі складну проблему, вирішення якої можливе за умови не тільки їх гармонізації, але й впровадження сучасних технологій вирощування продовольчої сировини, забезпечення виробників якісним насінням, агрохімікатами, сільськогосподарською технікою тощо.
Важливим інструментом подолання існуючих проблем і перешкод стає подальше удосконалення національного законодавства у вищезгаданих сферах, розроблення та гармонізація з європейськими вітчизняних стандартів якості та безпечності, стимулювання впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах харчової промисловості, що відповідають вимогам світових нормативних документів, подальша лібералізація податкового, інвестиційного і митного законодавства, запровадження прийнятих за кордоном форм контролювання дотримання вимог законодавства тощо.
7. Оцінено інвестиційну привабливість регіонів України за показником «обсяг іноземних інвестицій в розрахунку на одного жителя регіону». Перші серед них: м. Київ (4912,8 дол. США на одного жителя), Дніпропетровська (788,5), Київська (753,5), Харківська (576,7), Запорізька (457,6) області. Аутсайдери серед них: Тернопільська (53,7), Кіровоградська (61,4), Чернівецька (66,7), Чернігівська (84,3) та Вінницька (97,2) області.
Серед галузей національної економіки найбільш привабливі за показником «залучено іноземних інвестицій на початок 2009 р.» - фінансова діяльність (7154,8 млн. дол. США і 20,0% від загального обсягу), операції з нерухомістю, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (3570,7 млн. дол. США і 10,0%), оптова торгівля і посередництво в торгівлі (2597,2 млн. дол. США і 8,8%), будівництво (2052,9 млн. дол. США і 5,7%), харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (1655,5 млн. дол. США і 4,6%). Активізації процесів іноземного інвестування буде сприяти: створенню привабливого інвестиційного клімату в Україні та її іміджу за кордоном шляхом інформування про правові засади здійснення бізнесової діяльності, позитивний досвід реалізації інвестиційних проектів, потенційні природні та сировинні ресурси конкретних регіонів і районів, формування бази даних щодо інвестиційних пропозицій областей, міст і субєктів господарювання, випуск інвестиційних буклетів на мовах приймаючих сторін, створення відповідних веб-сторінок, активізація та розширення масштабів діяльності державних структур (Держінновацій України, Центр сприяння іноземному інвестуванню, Укрзовнішінвест) тощо.
Список литературы
1. Магдич С.Б. Інвестиційна привабливість харчових галузей та динаміка іноземних інвестицій / С.Б. Магдич // Економіст. - 2009. - № 9. - С. 26-29.
2. Магдич С.Б. Аналіз системи чинників інвестиційної привабливості проектів в харчову промисловість України / С.Б. Магдич // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2007. - №1. - С. 203-207.
3. Магдич С.Б. Результативність й ефективність створення та функціонування підприємств харчової промисловості за участю іноземного капіталу / С.Б. Магдич // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць / наук. ред. Л.В. Дейнеко. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 48-57.
4. Магдич С.Б. Дослідження процесу іноземного інвестування за потенціалом та масштабами залучення на підприємствах харчової промисловості України / С.Б. Магдич // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. праць наук. ред. Б.М. Данилишин. - Ч.2. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 12-20.
5. Магдич С.Б. Аналіз зношувальних і відтворювальних процесів в структурі основних фондів на підприємствах харчової промисловості України / С.Б. Магдич // Економіка і регіон. - Полтава: ПОЛНТУ, 2006. - № 4(11). - С. 132-136.
6. Магдич С.Б. Роль і місце міжнародних розрахунків у системі зовнішньоекономічних зв?язків / С.Б. Магдич // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: ЗІДМУ, - 2004. - №3. - С.125-129.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
