Механізм розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдромів анемічної гіпоксії і сидеропенії за умови поєднання залізодефіцитної анемії із захворюваннями внутрішніх органів. Дослідження вмісту вільного гепарину и серотоніну.
У клінічній практиці досить часто зустрічаються соматичні захворювання, що супроводжуються дефіцитом заліза або вторинними порушеннями його метаболізму (Масляк З.В., 1999; Дворецкий Л.И., 2002: Blackwell S., Hendrix P.C., 2002). Не проводилась комплексна оцінка вмісту в еритроцитах 2,3-дифосфогліцеринової кислоти (2,3-ДФГ) - універсального маркера гіпоксичних станів і вмісту в них функціонально значимих хімічних елементів (ХЕ) - заліза, міді, цинку. У звязку із викладеним, актуальність дослідження визначається як соціально-медичною значущістю проблеми, оскільки на ЗДА хворіють працездатні люди, діти та жінки репродуктивного віку, так і недостатнім вивченням деяких патогенетичних механізмів виникнення і перебігу вторинних метаболічних розладів, що супроводжують ЗДА, зокрема, при її поєднанні з іншими захворюваннями внутрішніх органів. Таким чином, комплексне дослідження клініко-метаболічних механізмів при ЗДА представляє безсумнівний інтерес, оскільки дозволить зясувати стан вторинних метаболічних порушень у хворих на ЗДА, їх роль в перебігу ЗДА при соматичній патології та патогенетично обгрунтувати напрямки терапевтичної корекції зазначених змін в організмі. Визначити вміст 2,3-дифосфогліцеринової кислоти в еритроцитах периферичної крові хворих на виразкову хворобу, цукровий діабет, аутоімунний тиреоїдит, хронічний бронхіт.Синдром вторинної метаболічної інтоксикації при ЗДА повязаний із збільшенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, що відображує ступінь анемічної гіпоксії, обумовленої сидеропенією. Зміни показника концентрації гемоглобіну у хворих на ЗДА прямопропорційні із змінами показників кількості еритроцитів, МСН, MCV та вмісту в них заліза, міді і цинку, значенням коефіцієнту співвідношення молочної і піровиноградної кислот зворотнопропорційно корелюють із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові, 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові. Зміни вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові хворих на ЗДА та 2,3-ДФГ в еритроцитах знаходяться у зворотнопропорційній корелятивній залежності від змін показника вмісту заліза у сироватці крові, а у прямій корелятивній залежності - показники кількості еритроцитів, МСН, MCV, концентрації гемоглобіну. Ступінь анемічної гіпоксії при ЗДА залежить від виразності анемії і характеризується збільшенням показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові і прямопропорційно корелює із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові і зворотнопропорційно - із змінами концентрації гемоглобіну, МСН, MCV, вмісту заліза, міді, цинку в еритроцитах та показника вмісту заліза у сироватці крові. Нами вперше встановлено, що при ЗДА спостерігаються однонаправлені вторинні метаболічні порушення, що проявляються підвищенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, але ступінь виразності означених змін відрізняється залежно від захворювання, на фоні якого спостерігається перебіг анемії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розкритті механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдромів анемічної гіпоксії і сидеропенії за умови поєднання ЗДА із іншими захворюваннями внутрішніх органів та удосконаленні патогенетичного лікування поєднаної патології на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень.
Вперше встановлено, що при ЗДА, окрім анемічної гіпоксії і сидеропенії, які розвиваються внаслідок порушення обміну заліза, спостерігаються глибокі вторинні метаболічні порушення обміну фізіологічно активних речовин, які обумовлюють наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, глибина та виразність якого залежить від ступеня анемії і гіпоксії.
Синдром вторинної метаболічної інтоксикації при ЗДА повязаний із збільшенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, що відображує ступінь анемічної гіпоксії, обумовленої сидеропенією.
В еритроцитах периферичної крові при ЗДА відбуваються метаболічні порушення, які характеризуються збільшенням вмісту 2,3-ДФГ та зменшенням вмісту заліза, міді і цинку.
Зміни показника концентрації гемоглобіну у хворих на ЗДА прямопропорційні із змінами показників кількості еритроцитів, МСН, MCV та вмісту в них заліза, міді і цинку, значенням коефіцієнту співвідношення молочної і піровиноградної кислот зворотнопропорційно корелюють із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові, 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові.
Зміни вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові хворих на ЗДА та 2,3-ДФГ в еритроцитах знаходяться у зворотнопропорційній корелятивній залежності від змін показника вмісту заліза у сироватці крові, а у прямій корелятивній залежності - показники кількості еритроцитів, МСН, MCV, концентрації гемоглобіну.
Ступінь анемічної гіпоксії при ЗДА залежить від виразності анемії і характеризується збільшенням показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові і прямопропорційно корелює із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові і зворотнопропорційно - із змінами концентрації гемоглобіну, МСН, MCV, вмісту заліза, міді, цинку в еритроцитах та показника вмісту заліза у сироватці крові.
Нами вперше встановлено, що при ЗДА спостерігаються однонаправлені вторинні метаболічні порушення, що проявляються підвищенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, але ступінь виразності означених змін відрізняється залежно від захворювання, на фоні якого спостерігається перебіг анемії.
Показники вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові є діагностичними критеріями для оцінки ступеня важкості перебігу ЗДА і ефективності проведеного лікування.
Стратегія лікування ЗДА повинна враховувати ступінь метаболічних порушень, що виникають одночасно з порушенням обміну заліза. Патогенетично обгрунтованими є призначення, окрім препаратів заліза засобів, що спричинюють антигіпоксичну, антиоксидантну і мембраностабілізуючу дію та одночасно здійснюють регулюючий вплив на обмін фізіологічно активних сполук.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
В комплексі обстеження хворих на ЗДА з метою оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень необхідно проводити визначення вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ.
Встановлені нами рівні ХЕ в еритроцитах периферичної крові первинних донорів - заліза 26,84±0,59 мкг/г, міді 0,0004±0,00002 мкг/г, цинку 0,0020±0,0001 мкг/г та вмісту 2,3-ДФГ - 13,88±0,10 мкмоль/г Hb рекомендуємо використовувати як норму при проведенні порівняльного аналізу при оцінці ступеня вторинних метаболічних порушень в еритроцитах у хворих на ЗДА.
Вміст ВГН у плазмі крові первинних донорів - 21,28±0,51 мкг/г, ВС 0,59±0,05 нмоль/г, ВГ 1,45±0,14 нмоль/г, МК 1,05±0,04 нмоль/г, ПВК 0,09±0,001 нмоль/г і вміст МСМ у сироватці крові 0,24±0,0008 од рекомендуємо використовувати як норму для оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень та разом з урахуванням метаболічних порушень в еритроцитах, змінами показників периферичної крові та параметрів, що характеризують метаболізм заліза в організмі - для встановлення ступеня важкості перебігу захворювання на ЗДА.
Для моніторингу ефективності лікування і оцінки стану компенсації вторинних метаболічних порушень у хворих на ЗДА необхідно проводити комплексне біохімічне дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах їх периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ.
Враховуючи дані комплексного біохімічного дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих на ЗДА для корекції вторинних метаболічних порушень в комплексі лікувальних заходів необхідно поєднання препаратів заліза у дозі при перерахуванні на елементарне залізо 2 мг/кг/добу до відновлення депо заліза в організмі (за нормалізацією вмісту феритину у сироватці крові) і Кверцетину 1,0 внутрішньо, двічі щодоби впродовж трьох тижнів від початку призначення лікування. Контроль вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих на ЗДА при корекції вторинних метаболічних порушень здійснювати в періоди очікуваних зрушень еритрону - на 7-й, 21-й, 90-й дні від початку призначення лікування.
Список литературы
Видиборець С.В. Особливості діагностики анемії, зумовленої мікседемою // Зб. наук. праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки.-К.:Б.в.,1997.-С.104-109.
Видиборець С.В. Атомно-абсорбційна спектроскопія в диференційній діагностиці гіпохромних анемій різного походження // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1998.-Вип.7,кн.1.-С.229-231.
Видиборець С.В. Біогенні аміни як критерії компенсації метаболічних порушень при анемії, що зумовлена мікседемою // Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий зб.-К.:Нора-прінт,1998.-Вип.29.-С.51-54.
Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: моно- чи полігіпомікроелементоз? // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць.-К.-Луганськ:Б.в., 1999.-Вип.3.-С.367-379.
Видиборець С.В. Дослідження ефективності кверцетину у комплексному лікуванні хворих із залізодефіцитною анемією // Ліки.-1999.-№3-4.-С.132-136.
Видиборець С.В. Метод діагностики металодефіцитних станів у донорів крові // Лаб. діагностика.-1999.-№1.-С.16-18.
Видиборець С.В. Особливості метаболізму гістаміну у хворих на залізодефіцитну анемію, що перебігає на тлі цукрового діабету // Медицина сьогодні і завтра.-1999.-№3-4.-С.54-56.
Видиборець С.В. Патогенетичне лікування залізодефіцитної анемії // Ліки.-1999.-№5-6.-С.54-59.
Видиборець С.В. Стан синтетичної функції печінки у хворих на залізодефіцитні анемії // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1999.-Вип.8,кн.2.-С.361-365.
Видиборець С.В. Сучасні препарати заліза та їхнє клінічне застосування (огляд літератури) // Ліки України.-1999.-№12.-С.62-64.
Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Сучасні підходи до первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних анемій // Ліки України.-1999.-№6.-С.49-51. Особистий внесок - опрацювання літератури, написання статті.
Гончаров Я.П., Бойчак М.П., Видиборець С.В. Стан ендокринної системи у хворих на залізодефіцитні анемії // Проблеми військової охорони здоровя. Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-1999.-Вип.5.-С.53-58. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Метод одночасного флюориметричного визначення біогенних амінів в аналізованій пробі біосубстрату // Лаб. діагностика.-1999.-№2.-С.58-61. Дисертантом здійснено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Видиборець С.В. Аналіз показників імунітету у хворих із залізодефіцитною анемією // Лікарська справа.-2000.-№3-4.-С.71-75.
Видиборець С.В. Динаміка вмісту серотоніну в плазмі крові хворих на залізодефіцитну анемію, перебіг якої поєднується з цукровим діабетом // Ліки України.-2000.-№7-8.-С.56-58.
Видиборець С.В. Особливості метаболічних порушень та їх корекція у хворих на залізодефіцитну анемію з перебігом на фоні захворювань щитовидної залози // УРЖ.-2000.-Т.VIII,№3.-С.315-316.
Видиборець С.В. Особливості порушень метаболізму вільного гепарину та їх корекція у хворих на залізодефіцитну анемію, що перебігає у поєднанні з цукровим діабетом // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія.-2000.-№1(д).-С.333-335.
Видиборець С.В. Патогенетичні механізми формування сидеропенічного синдрому у хворих на залізодефіцитну анемію // Ліки України.-2000.-№3.-С.58-60.
Видиборець С.В. Трансферин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика.-2000.-№2.-С.30-33.
Видиборець С.В. Феритин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика.-2000.-№1.-С.16-19.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Клініко-патофізіологічні зміни у хворих на залізодефіцитну анемію, перебіг якої поєднується із хронічним бронхітом // Галицький лікарський вісник.-2000.-Т.7,№4.-С.24-27. Дисертантом проведено забір крові, набір матеріалу, проведення клінічних і біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Метод кількісного визначення гепарину в біосубстратах // Лаб. діагностика.-2000.-№4.-С.53-56. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Видиборець С.В. Вплив вільного гістаміну крові на стан кислотоутворювальної функції шлунка у хворих з деякими формами залізодефіцитної анемії // Лікарська справа.-2001.-№4.-С.43-46.
Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: соціально-медичні та біохімічні аспекти // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-2001.-Вип.10,кн.4.-С.1228-1234.
Видиборець С.В. Корекція порушень метаболізму вільного гепарину у хворих із залізодефіцитною анемією // Проблеми військової охорони здоровя. Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-2001.-Вип.8.-С.88-93.
Видиборець С.В. Метаболізм заліза та методи діагностики його порушень. Сучасні принципи лікування залізодефіцитної анемії (огляд літератури та власні дослідження) // Лікарська справа.-2001.-№2.-С.9-17.
Видиборець С.В. Піровиноградна кислота в комплексі метаболічних порушень у хворих на залізодефіцитну анемію // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-2001.-Вип.10, кн.3.-С.933-938.
Видиборець С.В. Розбалансування енергетичного обміну при залізодефіцитній анемії та можливості його фармакокорекції // Ліки.-2001.-№3-4.-С.110-114.
Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Динаміка вмісту молочної кислоти у крові хворих на залізодефіцитну анемію в процесі лікування // Галицький лікарський вісник.-2001.-Т.8,№1.-С.91-93. Дисертант проводив забір крові для біохімічних досліджень, здійснював набір матеріалу, проводив біохімічні дослідження, статистичну обробку матеріалу, написання статті.
Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Клінічна класифікація залізодефіцитної анемії // Лікарська справа.-2001.-№5-6.-С.19-24. Особистий внесок дисертанта - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: сучасний погляд та перспективи // Військова медицина України.-2001.-Т.1,№2.-С.88-94. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Значення оцінки стану кістково-мозкового кровотворення та ступеня сидерофілії еритрокаріоцитів кісткового мозку при залізодефіцитній анемії // Лікарська справа.-2001.-№3.-С.36-39. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Гончаров Я.П. Диференційно-діагностичне значення визначення кількості ретикулоцитів у периферичній крові при анеміях різного походження // Одеський медичний журнал.-2001.-№5(67).-С.86-87. Автором особисто проведено - забір крові, набір матеріалу, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Видиборець С.В. Клінічне значення вмісту молекул середньої маси у сироватці крові хворих із залізодефіцитною анемією // Лікарська справа.-2002.-№1.-С.60-63.
Видиборець С.В. Клінічне значення вивчення вмісту 2,3-дифосфогліцеринової кислоти в еритроцитах хворих на залізодефіцитну анемію // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ. - 2002. - Вип.11, кн. 3.- С.186- 191.
Видиборець С.В. Особливості метаболічних порушень при залізодефіцитній анемії, що перебігає на фоні есенціальної гіпертензії // Український мед. альманах.- 2002.-Т.5, №4.-С.23-25.
Видиборець С.В. Патогенетичні механізми формування синдрому метаболічної інтоксикації у хворих на залізодефіцитну анемію та його корекція // Буковинський медичний вісник.-2002.-Т.6,№1.- С.26-29.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Проблема мікроелементозів в гематології // Укр. журн. гематол. та трансфузіол. - 2002.-№1.-C.10-14. Особистий внесок - написання статті.
Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Современные подходы к терапии железодефицитной анемии // Мат. республ. конф. “Актуальные вопросы гематологии, трансфузиологии и внутренней медицины” (1-2 апреля) Караганда (Казахстан), 2002.- С.167-171. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Vadaborets S.V., Haiducova S.N. Dinamica histaminei libere si a serotoninei libere in plasma sangvina a bolnavilor cu anemie sideropenica // Curier medical.-2002.-№1.-P.29-31. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Видиборець С.В. Діагностичне значення деяких показників плазми крові, які характеризують вторинні метаболічні порушення при залізодефіцитній анемії, що обумовлена хронічними крововтратами на фоні виразкової хвороби // Укр. журн. гематол. і трансфузіол.-2003.-№3.-С.12-15.
Выдыборец С.В. Современные подходы к терапии вторичных метаболических нарушений при железодефицитной анемии // Actualitati in hematologie si transfuziologie: conferinta republicana (26-27 septembrie 2003, Chisinau, Republica Moldova).- Chisinau, 2003.- P.116-118.
Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Спосіб одержання гепарину. Деклараційний патент №45127 А Україна МПК-6 А61К31/715 / № 2001053488; Заявлено 23.05.2001 р.; Опубліковано 15.03.2002, бюл. №3.- 8 с.
Видиборець С.В. Вплив ферроградумета на показники метаболізму заліза у хворих на залізодефіцитні анемії // Мат. респ. наук.-практ. конф., присвяченої 55-річчю визволення України від фашистських загарбників “Вчені Поділля (фундаментальні наукові праці)”.-Хмельницький-Вінниця: Поділля,1999.-Ч.І.- С.311-314.
Видиборець С.В. Вторинні зміни серцево-судинної системи у хворих на залізодефіцитну анемію // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”.-К.:Б.в.,1998.-С.125-126.
Видиборець С.В. Додаткові критерії оцінки ступеню тяжкості анемій // Тези доп. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гематології та трансфузіології”.-К.:Нора-прінт,1998.-С.29.
Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В. Залізодефіцитна анемія: новий погляд на стару проблему // ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств: тези доп.- Луганськ, Київ, Чикаго: Б.в., 2002.-С.389
Видиборець С.В. Експериментальна терапія анемій // Мат. доп. другої наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми експериментальної медицини”.-К.:Б.в.,1998.- С.43-44.
Видиборець С.В. Обгрунтування ролі мікроелементів у харчуванні хворих на залізодефіцитну анемію із вторинними змінами травного тракту // Мат. ІІІ наук.-практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики та лікування”.-К.:Фірма “Серж”,1999.-С.22-25.
Видиборець С.В., Гайдукова С.М., Колесник І.В.Нова класифікація залізодефіцитної анемії // Мат. IV зїзду гематологів та трансфузіологів України.-Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий зб.-К.:Нора-прінт,2001.-Вип.30.-С.101.
Видиборець С.В. Принципи лікування залізодефіцитної анемії. Застосування препаратів заліза та критерії вибору терапії // Матеріали семінару-наради та міжнародного симпозіуму “Сучасний стан гематологічної служби в Україні: стандарти діагностики та лікування. Залізодефіцитна анемія: проблеми та шляхи її вирішення”.- Львів, 2003.-С.2-8.
Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Проблема повышения качества жизни больных железодефицитной анемией // Мат. конф. “Исследование качества жизни в медицине”.-СПБ.:Б.и.,2000.-С.34-36.
Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Современные комплексные подходы к терапии железодефицитной анемии // Мат. научно-практ. конф. “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии.-СПБ.:Б.и.,2000.-С.165-166.
Выдыборец С.В., Гайдукова С.Н. Синдром эндогенной метаболической интоксикации при железодефицитной анемии (ЖДА) и возможные пути его фармакологической коррекции // Пробл. гематол. и переливания крови. - 2002.-№1.-С.16.
Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Нарушение процессов энергетического обмена и возможные пути их фармакологической коррекции в эритроцитах при железодефицитной анемии // Мат. Российской начн.-практ. конф. “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. СПБ,18-20 июня 2002 г.-СПБ.: Российский НИИ гематологии и трансфузиологии МЗ РФ, 2002.-С.170-171.
Видиборець С.В. Методи диференціації анемій: метод. рекомендації.-К.:Б.в.,1997.-38 с.
Видиборець С.В. Застосування атомно-абсорбційної спектроскопії для диференціації гіпохромних анемій. - Інф. лист. №22-97.-1997.- Вип.1 по проблемі “Гематологія”.-2 с.
Видиборець С.В. Оцінка ступеня тяжкості анемій.-Інф. лист.№23-97.-1997.-Вип.2 по проблемі “Гематологія”.-2 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
