Вивчення механізмів пошкодження органів грудної клітки у дітей. Діагностика закритої торакальної травми. Алгоритм обстеження в гострий період. Дослідження клінічного перебігу. Впровадження реконструктивно-відновних операцій. Аналіз результатів лікування.
При низкой оригинальности работы "Закрита торакальна травма у дітей. Клініка, діагностика, лікування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Як відмічають більшість дослідників, у дітей травма грудної клітки в 60-80% випадків супроводжується поєднаним або множинним ушкодженням різних органів і систем, в тому числі до 60% випадків супроводжується ушкодженням голови, що загалом за умови політравми зумовлює високу летальність (Бабкина Е.П., 2005; Макаров А.В. і співавт., 2006). У дорослих пацієнтів переломи ребер спостерігаються у 75%, а в дітей - у 32%; множинні переломи ребер із флотацією грудної стінки зустрічаються у дітей лише в 1% випадків (Eichelberger M., 2001). Пошкодження органів грудної клітки у дітей, на відміну від дорослих, порівняно зрідка обговорюються у спеціальній літературі. Встановити показання до хірургічного лікування закритої торакальної травми у дітей. Проаналізувати безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування постраждалих дітей із закритою торакальною травмою в гострий період та оперованих у віддалені строки після травми.За віковим цензом пацієнти розподілились наступним чином: від 0 до 3 років - 3 дітей (1,70%), від 3 до 6 років - 13 дітей (7,39%); від 7 до 9 років - 20 дітей (11,37%); від 10 до 12 років - 16 дітей (9,09%), від 13 до 15 років - 53 дітей (30,11%),від 16 до 18 років - 71 дітей (40,34%). Аналіз історій хвороб показав, що в гострий період було госпіталізовано 151 (85,79%) хворих та в період пізніх ускладнень 25 (14,21%) пацієнтів. Поєднана травма спостерігалась у І групі у 18 пацієнтів, у ІІ групі - у 63 дітей (у підгрупі А - 29, у підгрупі Б - 34). Так, у 18 хворих з важкими розривами ТБД, діагноз своєчасно встановлено лише у 4 хворих (22,2%), у інших 14 (77,8%) дітей ендоскопічне дослідження взагалі не було проведено на етапах надання допомоги у неспеціалізованих клініках. КТ ОГК нами виконана у 11 (12,36%) хворих І групи та у 34 (39,08%) хворих ІІ групи, що дозволило у всіх випадках уточнити характер та обєм морфологічних змін.В дисертаційному дослідженні вирішено актуальне хірургічне завдання - покращення результатів лікування дітей із пошкодженнями органів грудної клітки при закритій торакальній травмі шляхом створення раціональної системи діагностики, розробки нових оперативних втручань. Закрита торакальна травма у дітей характеризується поліморфізмом клінічних проявів, невідповідністю зовнішніх ознак травми важкості стану пацієнтів. У клініко-нозологічній структурі закритої торакальної травми переважає забій грудної стінки та ураження легень, при цьому у 64,6% дітей спостерігається контузія легень. Травма грудної клітки у дітей у 14,77% супроводжується ушкодженням кісткового каркасу грудної клітки. Обовязковим у діагностиці закритої торакальної травми у дітей є застосування рентгенологічного обстеження у динаміці, а також включення ендоскопічних методів, які дозволяють чітко встановити характер та обєм ураження, надати необхідний обсяг допомоги.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертаційному дослідженні вирішено актуальне хірургічне завдання - покращення результатів лікування дітей із пошкодженнями органів грудної клітки при закритій торакальній травмі шляхом створення раціональної системи діагностики, розробки нових оперативних втручань.
1. Закрита торакальна травма у дітей характеризується поліморфізмом клінічних проявів, невідповідністю зовнішніх ознак травми важкості стану пацієнтів. У 46,02% травма грудної клітки є компонентом поєднаної травми і у 18,75% випадків маскується домінуючими ураженнями інших органів та систем.
2. У клініко-нозологічній структурі закритої торакальної травми переважає забій грудної стінки та ураження легень, при цьому у 64,6% дітей спостерігається контузія легень. Травма грудної клітки у дітей у 14,77% супроводжується ушкодженням кісткового каркасу грудної клітки. За механізмом травми переважають ушкодження придорожно-транспортних пригодах та падінні з висоти.
3. Обовязковим у діагностиці закритої торакальної травми у дітей є застосування рентгенологічного обстеження у динаміці, а також включення ендоскопічних методів, які дозволяють чітко встановити характер та обєм ураження, надати необхідний обсяг допомоги. У випадках поєднаної закритої торакальної травми із домінуючим ушкодженням черевної порожнини при виконанні лапаротомії можливе застосування трансдіафрагмальної торакоскопії.
4. Обєм втраченої крові визначається як сума отриманої крові через дренаж, залишкової кількості крові у плевральній порожнині та візуально оціненої гематоми легеневої паренхіми і середостіння за допомогою торакоскопії.
5. При «малому» та «середньому» гемотораксах показане проведення дренування плевральної порожнини та торакоскопії з метою тимчасової або остаточної зупинки кровотечі, а наявність масивного (великого) гемотораксу є абсолютним показанням до торакотомії. Малі внутрішньолегеневі гематоми (до 2-4 см у діаметрі) потребують неінвазивного лікування та динамічного спостереження. Середнього розміру (4-6 см в діаметрі) гематоми потребують хірургічного лікування, як правило, лише у період пізніх ускладнень.
6. Основним методом лікування ушкоджень трахеобронхіального дерева є хірургічний з використанням розроблених реконструктивно-відновних операцій на трахеї та бронхів. Показанням до резекції частки легені є розвиток незворотних морфологічних змін, підтверджених спеціальними рентгенологічними та бронхологічними методами. Застосування методу високочастотного електрозварювання мяких тканин дозволяє скоротити час оперативного втручання та зменшити крововтрату, а також виконати закриття поверхневих ран легені, печінки, селезінки.
7. Застосування малоінвазивних методів лікування в комплексі з медикаментозною і інтенсивною терапією у дітей І групи дозволило досягти добрих результатів у 100,0% хворих. Серед дітей ІІ групи добрі безпосередні результати хірургічного лікування спостерігали у 88,64% оперованих пацієнтів, добрі віддалені результати - у 89,92% випадків.
Список литературы
1. Сокур П.П., Кравчук Б.О., Серденко Б.Б. Відновлювальні операції нижніх дихальних шляхів у дітей при закритій торакальній травмі. Матеріали конгресу «Реконструктивна торакальна хірургія». Київ, 25-26 жовтня 2007 р., С.14-17. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
2. Макаров А.В., Сокур П.П., Гетьман В.Г., Кравчук Б.О., Серденко Б.Б. Реконструктивно-пластичні операції на трахеї та бронхах у дітей при закритій торакальній травмі. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Торакоабдомінальна хірургія у дітей». Київ, 19-21 березня 2008. Хірургія дитячого віку. 2008. - Т. V - № 1 (18), С.60-62. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
3. Макаров А.В., Сокур П.П., Гетьман В.Г., Кравчук Б.О., Серденко Б.Б. Органозберігаючі операції на дихальних шляхах у дітей при закритій торакальній травмі. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Випуск 17, книга 2, 2008, С.120-125. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
4. Макаров А.В., Сокур П.П., Гетьман В.Г., Кравчук Б.О., Серденко Б.Б. Діагностика та лікування ізольованої та поєднаної закритої торакальної травми у дітей. матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання торакоабдомінальної хірургії». Харків, 8-9 жовтня 2009, С.90-92. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
5. Сокур П.П., Серденко Б.Б. Клінічна характеристика сучасних методів діагностики та лікування закритої торакальної травми у дітей. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Випуск 18, книга 1, 2009, С.103-110. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
6. Сокур П.П., Серденко Б.Б. Особливості діагностики та лікування дітей із закритою торакальною травмою. Хірургія дитячого віку. 2009. - Т.VI - №2 (23), С.13-16. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
7. Серденко Б.Б. Деякі аспекти діагностики та лікування закритої торакальної травми у дітей. Хірургія дитячого віку. 2009. - №3 (24), С.87-93. (реферування джерел наукової інформації, аналіз, оформлення).
8. Серденко Б.Б., Серденко Б.Б., Сокур П.П., Стинич О.А. Ренгенконтрастна суміш для бронхографії. Деклараційний патент України на винахід №50122А бюлетень №10 від 15.10.2002 (аналіз літератури, статистична обробка, оформлення).
9. Гетьман В.Г., Макаров А.В., Сокур П.П., Серденко Б.Б. Спосіб торакоскопії при лапаротомії у дітей із поєднаною травмою грудної клітки та живота. Деклараційний патент України на корисну модель №44062 бюлетень №17 від 10.09.2009 (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
10. Гетьман В.Г., Макаров А.В., Сокур П.П., Кравчук Б.О., Серденко Б.Б. Спосіб хірургічного лікування закритої торакальної травми у дітей. Деклараційний патент України на корисну модель №44063 бюлетень №17 від 10.09.2009 (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
11. Гетьман В.Г., Макаров А.В., Сокур П.П., Серденко Б.Б. Ендоторакальний інструмент. Деклараційний патент України на корисну модель №44064 бюлетень №17 від 10.09.2009 (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы