Закономірності соматичних та сомато-вісцеральних пропорцій організму людини в нормі - Автореферат

Фундаментальні роботи вітчизняних вчених по системній організації живих біологічних обєктів, принципам співвідносної пропорційності частин тіла людини, структурної оптимальності [Богомолец А.А., 1929; Анохін П.К., 1980; Шмальгаузен И.И., 1982], гармонії й симетрії [Урманцев Ю.Ф., 1974; Шапаренко П.Ф., 1994] у поєднанні з математичними методами [Петухов С.В., 1981; Стахов А.П., 1984; Коробко В.И., 1997] дають теоретичну основу для рішення проблеми індивідуалізації норми. Встановити закономірності співвідношень соматичних розмірів локомоторних ланок тіла людини в нормі та на цій основі визначити ознаки дефінітивності організму у соматогенезі, закономірності сомато-вісцеральних співвідношень розмірів тіла c параметрами паренхіматозних органів черевної порожнини і розробити на їхній основі сомато-вісцеральні нормативні індивідуальні моделі параметрів паренхіматозних органів черевної порожнини людини в нормі. Встановити ознаки дефінітивності форм тіла людини на основі соматичних пропорційних співвідношень розмірів тіла та його локомоторних ланок у нормі в юнацькому та зрілому віці незалежно від індивідуальних особливостей будови тіла; Визначити закономірності кореляційних звязків між розмірами тіла (та його сегментів) і розмірами (обємами) паренхіматозних органів черевної порожнини; Створити індивідуальні сомато-вісцеральні співвідносні моделі метричних параметрів паренхіматозних органів черевної порожнини в нормі (лінійні розміри, обєми).Для рішення поставлених завдань використовували наступні методи: соматометричний, соматотипування, методи визначення компонентного складу тіла, ультразвукове та компютерно-томографічне дослідження паренхіматозних органів черевної порожнини, визначення лінійних, обємних та денситометричних параметрів паренхіматозних органів черевної порожнини, статистичні та математичні методи дослідження. Антропометричне обстеження включало визначення довжини тіла, маси тіла, площі поверхні тіла, 10 поздовжніх розмірів частин тіла (у см), вимірюванням висоти різних антропометричних точок над підлогою), 10 поперечних, 18 обхватних розмірів сегментів тіла та товщини 9 шкірно-жирових складок різних ділянок тіла [Shephard R., 1991]. При порівнянні коефіцієнтів кореляції по кількості та силі взаємозвязків усіх груп розмірів (поздовжніх, поперечних і обхватних) нами вперше показано, що тіло чоловіків є більш жорстко звязаною структурою, далі відповідно йдуть жінки (чоловіки - середнє статистично значимих коефіцієнтів кореляції 0,563±0,006, жінки-0,543±0,009), юнаки та дівчата (дівчата-0,429±0,006, юнаки-0,467±0,006). На основі більшої значимої близькості до ідеальних значень золотого перетину і вурфа можна стверджувати, що поперечні розміри тіла досягають свого гармонічного оптимуму в зрілому віці: для тулуба - за рахунок збільшення ширини плечей у чоловіків, ширини таза і плечей у жінок; для верхньої кінцівки за рахунок незначного збільшення ширини дистальних відділів в обох статей при загальному збереженні гармонічної розмірності золотого перетину і вурфу; для нижньої кінцівки діаметри відповідають варіантам вурфової пропорції, золотого перетину; з віком відбувається зміна пропорцій за рахунок збільшення розмірів дистальних відділів - гомілки і стопи. A.M. et al., 1975], визначений індекс, що звязує окружність нирки й окружність черевної порожнини [Grannum P. et al., 1980], відзначені кореляції площі поверхні нирок з масою, довжиною й площею поверхні тіла [Haugstvedt S., Lundberg J., 1985], кореляції розмірів нирок і біпарієтального розміру голови, швидкість росту нирок у плода залежить від обєму тулуба (черевної порожнини) [SatoВ роботі вирішена актуальна медична проблема установлення закономірностей співвідношень соматичних розмірів локомоторних ланок тіла людини в нормі та на цій основі визначено ознаки дефінітивності організму у соматогенезі, а також проблема установлення закономірностей сомато-вісцеральних співвідношень розмірів тіла c параметрами паренхіматозних органів черевної порожнини та розроблено на їхній основі сомато-вісцеральні нормативні індивідуальні моделі параметрів паренхіматозних органів черевної порожнини людини в нормі. Зовнішні параметри тіла людини в нормі пропорційно звязані з макроскопічними параметрами паренхіматозних органів, тому обєктивне вивчення їх лінійних розмірів, обємів, показників ультразвукової та компютерно-томографічної щільності необхідно проводити в комплексі із соматичними розмірами. У дорослих першого періоду зрілого віку розміри сегментів тіла мають більшу кількість взаємних кореляцій, значення яких є значимо вищими (чоловіки - 0,563±0,006, жінки - 0,543±0,009) порівняно з юнацьким віком (дівчата - 0,429±0,006, юнаки - 0,467±0,006) . Трикомпонентні співвідношення (вурф) розмірів тіла людини та його локомоторних сегментів кінцівок визначають загальну структурну розмірність зовнішніх форм, а попарні співвідношення цих розмірів виявляють їхні конкретні зміни. У дівчат юнацького віку відносні величини паренхіматозних органів черевної порожнини (лінійні розм

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ