Закономірності розповсюдження і рудоносність поліхронних метасоматичних формацій середньопридніпровського мегаблоку українського щита - Автореферат

Разом з цим детальне вивчення петрології, геохронології метасоматичних формацій, рудно-метасоматичної зональності було проведене для метасоматитів, що контролюють зруденіння благородних металів у межах окремих зеленокамяних структур (ЗКС) або в звязку з визначенням перспектив металоносності граніт-мігматитових комплексів порід. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі досліджень: 1) розробити класифікацію метасоматичних формацій, яка враховує склад вихідних порід, характеристику новоутворених мінеральних парагенезів і їх розповсюдження в межах СПМБ; 4) визначити металогенічну спеціалізацію різних типів метасоматичних формацій і виявити критерії рудоносності метасоматитів; Кожна метасоматична формація СПМБ характеризується певною металогенічною спеціалізацією, що дозволяє використовувати метасоматити в якості регіональних пошукових критеріїв на низку корисних копалин: альбітити - U; феніт-сієніти - Ва, Sr, Be; грейзени - Rb, Cs, W, Mo, Au, Ag; егіриніти - благородні метали, U, вторинні концентрації Fe; пропіліти - Ni, Co, Cu; родингіти - Au, Ag, Ni, Co, Cu; хлоритоліти - Ni, Co, Cu; вуглецеві метасоматити - благородні метали; лиственіти і березити - Au, Ag, Pb, Zn, Cu; ейсити - U, Pb, Zn, амфіболові метасоматити - Cu, Au. Основні наукові положення і практичні результати були представлені на 6 конференціях і міжвідомчих нарадах: «Геологічна наука і освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи» (Львів, ЛНУ, 2000), «Регіональні геологічні дослідження в Україні і питання створення Держгеолкарти - 200» (Гурзуф, 2001), науково-технічній нараді «Стан, перспективи і напрямки геологорозвідувальних робіт на алмази в Україні» (Київ, 2003), «Мінерально-сировинна база благородних металів України: стан геологорозвідувальних робіт на метали платинової групи і їх аналітичного забезпечення» (Київ, УКРДГРІ, 2005), міжнародній науково-технічній конференції, присвяченій 50-річчю УКРДГРІ «Прикладна геологічна наука сьогодні: досягнення і проблеми» (Київ, УКРДГРІ, 2007), науково-виробничій нараді геологів-зйомщиків України «Геологія и питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита» (Дніпропетровськ-Кривий Ріг, 2007).Семененка зі співавторами (1975, 1977), в яких розглянута роль метасоматозу при розробці критеріїв прогнозування родовищ УЩ і його обрамлення, дано опис найголовніших геохімічних епох метасоматозу в межах УЩ, а також дослідження І.П. До пріоритетних проблем слід віднести: 1) визначення формаційної приналежності метасоматитів різних структур; 2) вивчення вертикальної зональності метасоматитів; 3) визначення структурно-тектонічних закономірностей розповсюдження метасоматитів; 4) визначення генезису, рудоносності і геохронологічної послідовності утворення метасоматичних формацій. Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що за останні 15-20 років був накопичений значний обєм нового матеріалу, що не увійшов до раніше опублікованих робіт, однією з першочергових задач слід вважати складання комплексної, узагальнюючої класифікації метасоматитів СПМБ, яка охопила би більшість відомих і низку раніше невідомих метасоматичних формацій. Оскільки метасоматити відносяться до найважливіших геологічних індикаторів зон глибинних розломів, однією з головних задач досліджень є виявлення закономірностей взаємного розташування зон метасоматозу і систем розломів, що виділяються в межах СПМБ. Для оцінки рудоносності метасоматичних формацій автор використала дані напівкількісного спектрального аналізу, (Центральна лабораторія КП «Південукргеологія»), кількісного полярографічного аналізу проб на золото (Томський політехнічний університет), сцинтиляційного емісійного спектрального аналізу на золото, срібло, платину, паладій, родій (Інститут геохімії РАН, Іркутськ), квантометричного експрес-аналізу (Центр аналітико-технологічних досліджень Національного гірничого університету), атомно-абсорбційного аналізу (Інститут геології Дніпропетровського національного університету), а також виконане автором мінераграфічне вивчення понад 3000 полірованих шліфів.Метасоматично змінені породи характеризуються значним розповсюдженням в межах СПМБ, мають просторовий і генетичний звязок з рудопроявами рідкісних, благородних, кольорових металів і неметалевої мінеральної сировини. Метаморфогенний контроль підтверджений звязком групи метасоматичних формацій із зонами дислокаційно-гідротермального внутрішньо-і прирозломного метаморфізму, який виявляється за поєднанням структурно-формаційних і мінералого-петрографічних змін порід. Просторове поєднання (телескопіювання) різних типів метасоматичних процесів у вузлах перетинання глибинних розломів СПМБ мало подвійне значення для рудоутворення: - з одного боку, обумовлювало появу корисної мінералізації комплексного складу і сприяло формуванню вторинних концентрацій корисних компонентів (мінералізація благородних металів, мідно-кобальтова з золотом, сурмяно-мишяково-цинкова, золото-мишякова); з іншого боку, спричиняло розубожування концентра

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ