Закономірності прояву безостості, короткоостості та довгоостості в селекції ячменю ярого - Автореферат

Не досліджено генетичну природу різного розвитку остистості, закономірності фенотипової і генотипової мінливості, успадковуваності, кореляцій та селекційну цінність ознак нових безостих форм і індукованих короткоостих мутантів ячменю ярого. Юр?єва УААН за завданням 2001-2005 рр. „На основі поєднання традиційних методів з новітніми біотехнологічними створити сорти ярого ячменю, які будуть відповідати сучасним вимогам сільськогосподарського виробництва” (№ державної реєстрації 0101U006134) згідно НТП „Зернові і олійні культури” і завданням 2006-2010 рр. „Створити сорт ячменю ярого з потенційною урожайністю 5,0-6,0 т/га, адаптований до мінливих умов вирощування, з високою стійкістю до вилягання (7-8 балів), посухи (7-8 балів), основних хвороб та шкідників (6-9 балів)” (№ державної реєстрації 0106U004873) згідно державної НТП „Зернові культури”. встановити селекційно-генетичні особливості за комбінаційною здатністю та компонентами генетичної дисперсії ознак генотипів в F1 гібридів від схрещування форм з різним розвитком остистості і безостості; Вперше встановлено закономірності фенотипового прояву в F1 і генотипового успадкування в F2 ознак безостості, короткоостості та довгоостості ячменю: домінування безостості, рецесивність і алельність короткоостості, домінування довгоостості над короткоостістю і рецесивність її по відношенню до безостості, неалельність генів безостості та короткоостості і належність їх до різних груп зчеплення, що є важливим в селекції на ці ознаки. Встановлено селекційно-генетичні особливості ознак в системі діалельних схрещувань форм з різним розвитком остистості: 1) за рівнем і співвідношенням загальної (ЗКЗ) і специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності безості форми мають найбільшу (при низькій ЗКЗ), а короткоості - незначну (при середній ЗКЗ) кількість алелей, що негативно визначають довжину остюка алелей; 2) за компонентами генетичної дисперсії кількісні ознаки генетично зумовлено, в основному, дією домінантних ефектів генів; у безостих форм переважають ефекти домінантних генів безостості, а у короткоостих - навпаки, ефекти рецесивних генів короткоостості; 3) за близькими за роками рівнями коефіцієнтів успадковуваності в широкому (H2) і вузькому (h2) розумінні виявлено стабільну норму реакції генотипів на умови вирощування; за значною різницею обох коефіцієнтів - зумовленість ознак, як правило, неадитивними ефектами генів, а при меншій різниці за ознакою короткоостості - суттєвим впливом також адитивних ефектів, що є важливим при визначенні ефективності доборів біотипів з необхідними ознаками в гібридних популяціях; 4) за кореляцією ознак виявлено позитивну залежність продуктивності досліджених форм від її основних елементів і від остистості через низькі рівні ознак маси 1000 зерен у короткоостих форм і стійкості до вилягання у безостих форм, які потребують селекційного покращення шляхом гібридизації.Досліджували, в залежності від генотипу і умов року, показники наступних ознак: продуктивність рослин, стійкість до вилягання, фенофази розвитку (сходи, цвітіння, повна стиглість), структурні елементи продуктивності (кущистість, висота рослин, довжина і щільність колоса, кількість і маса зерна з колоса і рослини, маса 1000 зерен, довжина другого і верзнього міжвузлів, довжина остюків, за аналізом 30-50 рослин в 2-4 повтореннях); характер остюків. В дослідженнях закономірностей успадкування ознак форм з різним проявом остистості і безостості в F1 і F2 гібридів визначали особливість успадкування в залежності від генотипу безостих, короткоостих і остистих форм різного походження в 2004-2005 рр. за аналізом фенотипового прояву остистості в F1 та генетичної природи успадкування за аналізом розщеплення в F2 гібридів і фенотипового прояву в F3 ознак потомств рослин F2 (домінантність, рецесивність, алельність). На відміну від вихідних сортів Харківський 84, Харківський 91 і Стрункий, які мають грубі і довгі щетинкоподібні остюки (довжиною 12,3 см, 11,4 см і 12,5 см відповідно), а також від безостих сортів Sicarpi 7, Гранал і Гранал 447 (інколи з грубими щетинкоподібними остюками довжиною 1,8 см, 2,8 см і 2,1 см відповідно) мутанти 83-47-6 із сорту Харківський 84, 87-30-6 із сорту Харківський 91 і 92-18-3 із сорту Стрункий, мають ніжні і дуже короткі (практично рудиментарні, довжиною 3,3 см, 4,1 см і 3,5 см відповідно) остюки з новою для культурного ячменю ознакою волосоподібності остюків, що може мати значення для селекції (табл. Встановлено рецесивність ознаки коротковолосоподібності остюків індукованих мутантів 83-47-6 із сорту Харківський 84, 87-30-6 із сорту Харківський 91 і 92-18-3 із сорту Стрункий, а також „3-остого” мутанта за їхнім проявом в F1 гібридів від схрещування цих мутантів як з безостими, так і звичайними довгоостими формами ячменю ярого. Показано домінантнісь безостості зразка Sicarpi 7 і сортів Гранал та Гранал 447 в 2004-2005 рр. в F1 гібридів від схрещування їх між собою, короткоостим зразком IR35664, короткоостими мутантами і довгоостими сортами.Вперше встановлено морфо-біо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ