Закономірності порушень нейрогуморальних і частотно-адаптивних механізмів регуляції гемодинаміки і біомеханіки серцево-судинної системи та методи їх корекції у хворих гіпертонічною хворобою - Автореферат

Враховуючи те, що в Україні на 1 січня 2002 р. зареєстровано 8400330 хворих на гіпертонічну хворобу, що складає 20,7% населення [Сіренко Ю.М., 2003], зниження смертності від гіпертонічної хвороби є важливою соціальною проблемою і основною метою терапії гіпертонічної хвороби. Зявилися відомості про зниження у хворих на ГХ загальної потужності спектра ВСР у базальному стані та реакції показників на ортостаз [Mussalo H. et al., 2001], взаємозвязок показників ВСР з рівнем артеріального тиску [Pagani M. et al., 2001] та процесами ремоделювання й гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, залежність показників ВСР від віку хворих [Wood R.H. et al., 2003]. Зокрема, не визначено, яким чином зміни варіабельності серцевого ритму повязані з порушеннями гемодинаміки та біомеханіки серця, процессами ремоделювання та гіпертрофії міокарду, які спостерігаються у хворих на ГХ. Для досягнення поставленої цілі визначені наступні задачі: вивчити стан автономної нервової регуляції шляхом оцінки показників ВСР хворих на гіпертонічну хворобу, реакції цих показників на ортостатичний стрес; Вперше показано, що зниження варіабельності серцевого ритму, яке спостерігається в хворих гіпертонічною хворобою, асоційовано із впливом факторів ризику серцево-судинної смертності в порядку убування значимості: частоти серцевих скорочень, віку і статі хворих, відсутності циркадного зниження АТ в нічний час, стадії, тяжкості гіпертонічної хвороби, зниження систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка.Харкова обстежено 313 хворих гіпертонічною хворобою I - II стадії у віці від 20 до 82 років (середній вік обстежених склав 52 11 років), з них 161 чоловік у віці від 20 до 79 років (середній вік 50 12 років) і 152 жінки у віці від 28 до 82 років (середній вік - 54 10 років). У хворих гіпертонічною хворобою в порівнянні зі здоровими особами відзначалася достовірно більш низька загальна потужність спектра й абсолютні величини всіх спектральних компонентів (таблиця 1). Вивчення варіабельності серцевого ритму в хворих з різними стадіями гіпертонічної хвороби показало, що більш низька величина загальної потужності спектра і всіх спектральних компонентів, а також активація дуже низькочастотної компоненти на тлі зниження, насамперед активності високочастотної компоненти, спостерігалися в хворих з більшою стадією гіпертонічної хвороби (табл. Абсолютна величина LF була знижена у хворих гіпертонічною хворобою, особливо значно у хворих із ГХ II стадії. У хворих гіпертонічною хворобою відзначалося лінійне зниження з віком загальної потужності спектра ВСР, причому найбільше зниження відбувалося в групі хворих у віці 30 - 40 років у порівнянні з більш молодими пацієнтами, з подальшим незначним зниженням у вікових групах старше 40 років.У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і дане нове рішення наукової проблеми, що полягає у встановленні ролі закономірностей порушень автономної нервової регуляції в змінах гемодинаміки, біомеханіки серця, частотно-адаптивних реакцій серцево-судинної системи з підвищенням на цій основі ефективності лікування і поліпшення прогнозу у відношенні серцево-судинної смертності в хворих гіпертонічною хворобою. Зниження варіабельності серцевого ритму (до 1175 1571 мсек2, р <0,01), що спостерігається в хворих гіпертонічною хворобою, асоційовано з впливом факторів ризику серцево-судинної смертності в порядку убування значимості: частоти серцевих скорочень, віку і статі хворих, відсутності циркадного зниження АТ в нічний час, стадії, перебігу гіпертонічної хвороби, зниження систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка. Зменшення ВСР у хворих гіпертонічною хворобою відбувається на тлі зниження відносної активності високочастотної компоненти (у 1,7 раза, р <0,05) і відносного, але не абсолютного підвищення активності низькочастотної при зменшенні її реактивності на стресові впливи, що є захисною реакцією, яка запобігає надмірному підвищенню АТ у відповідь на ортостатичне навантаження. Зміни гемодинаміки, що відбуваються в хворих гіпертонічною хворобою і характеризуються підвищенням периферичного опору судин (до 2,39 0,76 мм рт. ст./с/см, р <0,05) та імпедансу, при збільшенні скорочувальної і відсутності достовірних змін насосної функції серця призводять до порушень біомеханіки серця, які характеризуються підвищенням систолічної (до 5,48 2,01 мм рт. ст., р <0,05), діастолічної ригідності стінок лівого шлуночка і ригідності аорти, при збільшенні напружень у міокарді лівого шлуночка, зниженні коефіцієнта корисної дії і діастолічної стійкості форми лівого шлуночка. Представники основних класів антигіпертензивних препаратів першої лінії (?-блокаторів - метопролол, інгібіторів АПФ - еналаприлу малеат, дигідропіридинових антагоністів кальцію - ніфедіпін у ретардній формі) при однаковому гіпотензивному ефекті характеризуються різним впливом на зміни автономної нервової регуляції в хворих гіпертонічною хворобою, при цьому довгочасові ефекти не відрізняються від короткочасних.

Основний зміст роботи

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і дане нове рішення наукової проблеми, що полягає у встановленні ролі закономірностей порушень автономної нервової регуляції в змінах гемодинаміки, біомеханіки серця, частотно-адаптивних реакцій серцево-судинної системи з підвищенням на цій основі ефективності лікування і поліпшення прогнозу у відношенні серцево-судинної смертності в хворих гіпертонічною хворобою.

Зниження варіабельності серцевого ритму (до 1175 1571 мсек2, р < 0,01), що спостерігається в хворих гіпертонічною хворобою, асоційовано з впливом факторів ризику серцево-судинної смертності в порядку убування значимості: частоти серцевих скорочень, віку і статі хворих, відсутності циркадного зниження АТ в нічний час, стадії, перебігу гіпертонічної хвороби, зниження систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.

Зменшення ВСР у хворих гіпертонічною хворобою відбувається на тлі зниження відносної активності високочастотної компоненти (у 1,7 раза, р < 0,05) і відносного, але не абсолютного підвищення активності низькочастотної при зменшенні її реактивності на стресові впливи, що є захисною реакцією, яка запобігає надмірному підвищенню АТ у відповідь на ортостатичне навантаження.

Варіабельність серцевого ритму в хворих гіпертонічною хворобою прагне до підтримки балансу компонент у стані стійкої рівноваги в спокої та в умовах стресових впливів. Значні відхилення від стану рівноваги при стресових впливах призводять до включення компенсаторних механізмів, що переводять знижений компонент регулюючої системи на рівноважний рівень, демонструючи парадоксальні за спрямованістю реакції: якщо до стресового впливу рівень регуляції низький, то він підвищується, і якщо він завищений, то при стресовому впливі він знижується.

Зміни гемодинаміки, що відбуваються в хворих гіпертонічною хворобою і характеризуються підвищенням периферичного опору судин (до 2,39 0,76 мм рт. ст./с/см, р < 0,05) та імпедансу, при збільшенні скорочувальної і відсутності достовірних змін насосної функції серця призводять до порушень біомеханіки серця, які характеризуються підвищенням систолічної (до 5,48 2,01 мм рт. ст., р < 0,05), діастолічної ригідності стінок лівого шлуночка і ригідності аорти, при збільшенні напружень у міокарді лівого шлуночка, зниженні коефіцієнта корисної дії і діастолічної стійкості форми лівого шлуночка. Ступінь порушень біомеханіки серця зростає зі зростанням стадії та тяжкості гіпертонічної хвороби. Зміни біомеханіки асоційовані з ремоделюванням лівого шлуночка і зростають у залежності від збільшення виразності гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

Частотно-адаптивні реакції гемодинаміки і біомеханіки серця в хворих гіпертонічною хворобою перетерплюють кількісні та якісні зміни двох типів. У 80% з них зберігається нормальний тип реакцій, при якому знижується периферичний опір і діастолічний АТ, але, виявляється зменшення “граничної” частоти, при якій скорочення тривалості серцевого циклу відбувається за рахунок скорочення систоли при збереженні діастоли зі зниженням скоротності лівого шлуночка при незмінній величині активних деформацій міокарда і погіршенні діастолічної піддатливості лівого шлуночка. У 20% хворих спостерігається аномальний тип реагування, при якому частотно-адаптивні реакції гемодинаміки характеризуються значним підвищенням діастолічного АТ на тлі збільшення периферичного опору й імпедансу, зростання індексу скоротності, напружень у міокарді лівого шлуночка і кінцево-діастолічного тиску в порожнині лівого шлуночка.

Порушення ВСР у хворих гіпертонічною хворобою асоційовані зі змінами гемодинаміки, процесами ремоделювання лівого шлуночка і змінами частотно-адаптивних реакцій серцево-судинної системи. Порушення автономної нервової регуляції корелюють не стільки з базальним рівнем артеріального тиску, скільки з його циркадними коливаннями і дисфункцією, насамперед систолічною, лівого шлуночка. Ремоделювання лівого шлуночка корелює з автономною нервовою регуляцією тільки в чоловіків, переважно за рахунок порушення високочастотної компоненти. Автономна нервова регуляція є однією з найважливіших детермінант частотно-адаптивних реакцій серцево-судинної системи, регулюючи як частоту серцевих скорочень, так і відповідь гемодинаміки та біомеханіки серця на стресорні впливи й підтримуючи систему регуляторних впливів у стані стійкої рівноваги. В умовах значного відхилення частоти серцевих скорочень чи гемодинамічних реакцій від рівноважних значень система автономної нервової регуляції демонструє відповідь, яка спрямована на їхнє відновлення, відповідно підвищуючи знижений і знижуючи завищений компонент регуляції.

Представники основних класів антигіпертензивних препаратів першої лінії (?-блокаторів - метопролол, інгібіторів АПФ - еналаприлу малеат, дигідропіридинових антагоністів кальцію - ніфедіпін у ретардній формі) при однаковому гіпотензивному ефекті характеризуються різним впливом на зміни автономної нервової регуляції в хворих гіпертонічною хворобою, при цьому довгочасові ефекти не відрізняються від короткочасних. Вплив ?-блокатора та інгібітора АПФ на автономну нервову регуляцію є нормалізуючим, із приведенням балансу регуляторних ланок до стану рівноваги. Зниження активності низькочастотної компоненти не є закономірною реакцією на введення ?-блокатора та інгібітора АПФ. Збільшення активності високочастотної компоненти в результаті прийому ?-блокатора і перерозподіл впливів убік тієї частини вегетативної нервової системи, що була більш пригнічена до прийому препарату, а також відновлення реакції низькочастотної компоненти на стрес є позитивним впливом на автономну нервову регуляцію. Дигідропіридиновий антагоністіст кальцію знижує рівень автономної нервової регуляції, зрушуючи баланс ланок автономної нервової системи на користь переваги низькочастотної компоненти, що погіршує прогноз при довгочасовій терапії. Серед антигіпертензивних препаратів першої лінії в ході тривалої терапії ?-блокатор має найбільш сприятливий, а дигідропіридиновий антагоніст кальцію найменш сприятливий вплив на автономну нервову регуляцію.

Терапія гіпертонічної хвороби комбінаціями антигіпертензивних препаратів (інгібітор АПФ і тіазидовий діуретик, інгібітор АПФ і ?-блокатор) при однаковій клінічній і гіпотензивній ефективності по-різному впливають на автономну нервову регуляцію. Комбінація інгібітора АПФ і ?-блокатора має додатковий позитивний ефект впливу на варіабельність серцевого ритму у порівнянні з монотерапією кожним із препаратів, що входять у комбінацію. Спільне застосування інгібітора АПФ і тіазидового діуретика не відрізняється за впливом на автономну нервову регуляцію від монотерапії інгібітором АПФ.

Отримані в дослідженні дані про закономірності порушення автономної нервової регуляції гемодинаміки, біомеханіки і частотно-адаптивних реакцій серцево-судинної системи в хворих гіпертонічною хворобою можуть бути використані для оцінки стану хворих, довгочасового прогнозування плину захворювання та наслідків, а також для підбору адекватної терапії, найбільш сприятливої для кожного пацієнта із врахуванням таких довготривалих ефектів терапії, як серцево-судинна смертність. Розроблені та впроваджені в клінічну практику методи підбору індивідуалізованої терапії хворих гіпертонічною хворобою, із врахуванням корекції порушень автономної нервової регуляції.

Практичні рекомендації

Індивідуальна оцінка прогнозу в хворих гіпертонічною хворобою може включати в план обстеження визначення варіабельності серцевого ритму. При зниженні загальної потужності спектра ВСР нижче 700 мсек2 прогноз у відношенні серцево-судинної смертності оцінюється як несприятливий.

Визначення прогнозу серцево-судинної смертності на підставі вимірювання загальної потужності спектра ВСР варто проводити в комбінації з визначенням величини гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. При критично низькому рівні ВСР < 700 мсек2 і вираженій гіпертрофії міокарда лівого шлуночка з масою міокарда більш 200 г прогноз ризику серцево-судинної смертності на дворічний період варто оцінювати як вкрай несприятливий.

Оцінка автономної нервової регуляції в хворих гіпертонічною хворобою ґрунтується на визначенні балансу низькочастотної, високочастотної і дуже низькочастотної компонент варіабельності серцевого ритму в спокої та при ортостатичному навантаженні, у призначенні гіпотензивних препаратів, їхніх комбінацій може бути корисним орієнтуватися на його приведення до умов характерної норми співвідношення регуляторних ланок.

Включення в обстеження хворих гіпертонічною хворобою неінвазивного визначення параметрів біомеханіки серця і судин, що базується на математичному моделюванні, дозволяє забезпечити виявлення процесів ремоделювання і дисфункції лівого шлуночка й аорти ще до розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. При наявності в хворого підвищення ригідності стінок серця (систолічної до 5,0 мм.рт.ст., діастолічної до 0,08 мм.рт.ст.) й аорти, збільшення напружень і активних деформацій у міокарді можна діагностувати ранні ознаки ремоделювання і розвитку гіпертрофії міокарда.

Частотно-адаптивні реакції є ефективним інструментом ведення хворих ГХ не тільки з тяжкими, але і з помірними ступенями, що забезпечує шляхом зміни частоти серцевих скорочень найбільш оптимальний для хворих режим роботи серця. При аномальному типі реагування гемодинаміки і біомеханіки серця на зростання ЧСС із підвищенням периферичного опору, діастолічного АТ і розвитку субендокардіальної ішемії терапію ГХ варто проводити таким чином, щоб знизити базальну й уникнути значного підвищення ЧСС у результаті фізичних і емоційних навантажень.

Оцінка автономної нервової регуляції на підставі аналізу ВСР дозволяє здійснити вибір фармакологічного препарату для кожного хворого індивідуально із врахуванням довгочасових ефектів у відношенні серцево-судинної смертності. При призначенні препарату чи їх комбінацій варто враховувати їхній вплив на автономну нервову регуляцію і проводити терапію препаратами, які мають позитивний ефект. Насамперед варто використовувати гіпотензивні препарати та їхні комбінації, що призводять до підвищення зниженої і зниження надмірно високої загальної потужності ВСР та нормалізують баланс низькочастотної й високочастотної компонент у конкретного пацієнта. При цьому варто враховувати, що серед гіпотензивних препаратів першої лінії найбільш сприятливий вплив на ВСР мають ?-блокатор метопролол й інгібітор АПФ еналаприлу малеат, а найменш - дигідропіридиновий антагоніст кальцію - ніфедіпін в ретардній формі.

При терапії гіпертонічної хвороби комбінаціями гіпотензивних препаратів корисно враховувати їхній сумарний вплив на ВСР. Призначення комбінацій препаратів із синергічним позитивним впливом на ВСР, є найбільш виправданим. Комбінація інгібітора АПФ еналаприлу малеата і ?-блокатора метопрололу взаємно підсилює сприятливий вплив цих класів препаратів на ВСР.

1. Бильченко А.В. Влияние возраста на вариабельность сердечного ритма у больных гипертонической болезнью // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 3 - C. 32-35.

2. Бильченко А.В. Циркадные изменения вариабельности сердечного ритма // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 2. - C. 49-52.

3. Більченко О.В. Гіпертензивні кризи та варіабельність серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна - 2001. - № 523. - C. 12-16.

4. Бильченко А.В. Типы нейрогуморальной регуляции гомеостаза артериального давления при активной ортостатической пробе у больных гипертонической болезнью по данным анализа вариабельности сердечного ритма // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - № 545. - C. 50-54.

5. Бильченко А.В. Уровни нейрогуморальной регуляции гомеостаза артериального давления при активной ортостатической пробе у больных гипертонической болезнью по данным анализа вариабельности сердечного ритма // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 3. - C. 17-19.

6. Бильченко А.В. Взаимосвязь автономной регуляции и систолической функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью по данным анализа вариабельности сердечного ритма// Лікарська справа. - 2002. - № 8. - C. 68-71.

7. Бильченко А.В. Взаимосвязь автономной регуляции и диастолической функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью по данным анализа вариабельности сердечного ритма // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - № 546. - C. 11-13.

8. Бильченко А.В. Изменения гемодинамики и биомеханики сердца у больных с различными стадиями гипертонической болезни // Експериментальна та клінічна медицина. - 2003. - №. 1 - C. 84-87.

9. Бильченко А.В. Взаимосвязь автономной регуляции и гипертрофии миокарда левого желудочка у больных гипертонической болезнью по данным анализа вариабельности сердечного ритма // Проблеми медичної науки та освіти - 2003. - № 2. - C. 28-31.

10. Бильченко А.В. Влияние дигидропиридиновых антагонистов кальция на вариабельность сердечного ритма у больных гипертонической болезнью // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - № 4 - C. 63-66.

11. Бильченко А.В. Влияние ?-блокаторов на показатели вариабельности сердечного ритма у больных гипертонической болезнью // Лікарська справа. - 2002. - № 1. - C. 38-41.

12. Bilchenko A.V. Heart rate and haemodynamics: optimal regimes for pacing // School of Fundamental medicine Jornal. - 1997. - V. 3. - № 2. - P. 41-43.

13. Бильченко А.В., Каменская Э.П. Артериальная гипертензия и вариабельность сердечного ритма // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 2. - C. 68 -71. (Самостійно проведене клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовка матеріалів до публікації).

14. Исаева А.С., Мележек Е.П., Бильченко А.В., Яблучанский Н.И. Влияние пропранолола на вариабельность сердечного ритма и фазовую структуру сердечного цикла у здоровых добровольцев // Лікарська справа. - 2002. - № 2. - C. 99-103. (Самостійно проведене інструментальне обстеження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку).

15. Яблучанский Н.И., Исаева А.С., Бильченко А.В., Ли Ин. Вариабельность сердечного ритма и эффективность карведилола и гидрохлортиазида в лечении артериальной гипертензии // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 1. - C. 115-119. (Самостійно проведене інструментальне обстеження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів).

16. Бильченко А.В., Каменская Э.П. Вариабельность сердечного ритма у больных гипертонической болезнью // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 4. - C. 37-39. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення).

17. Бильченко А.В., Каменская Э.П. Возрастные особенности вариабельности сердечного ритма у больных гипертонической болезнью // Медицина сьогодні і завтра. - 2000. - № 4. - C. 37-40. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення, проведена підготовка матеріалів до публікації).

18. Luchoo J., Yabluchansky M.I., Bilchenko A.V. Rate-adaptive left ventricular biomechanics during simultaneous transoesophageal atrial pacing and echocardiography in healthy individuals // School of Fundamental medicine Jornal. - 1997. - V. 3. - № 1. - P. 60-62. (Самостійно проведене інструментальне обстеження здорових добровольців, оцінка параметрів біомеханіки, аналіз та обробка отриманих результатів).

19. Bilchenko A.V., Postupnaja N.A., Djolos V., Martimjanova L.A. Effect of enalapril on Heart Rate Variability in patients with hypertension // School of Fundamental medicine Jornal. - 1998. - V. 4. - № 2. - P. 27-30. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення).

20. Kamenskaya E., Bilchenko А. Effect of drugs combination on Heart Rate Variability in patients with hypertension // School of Fundamental medicine Jornal. - 1999. - V. 5. - № 2. - P. 51-53. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення, проведена підготовка матеріалів до публікації).

21. Патент України № 34148 А Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби / Більченко О.В., Каменська Е.П. // Бюл. ПВ. - № 1. - 2001. (Здобувач самостійно провів дослідження варіабельності серцевого ритму, визначив ідею винаходу, провів аналіз і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних даних з визначенням аналогів та прототипів винаходу, статистичну обробку).

22. Martynenko A., Yabluchansky M., Kantor B., Bilchenko A. Mathematical model of cardiovascular and autonomic nervous system // School of Fundamental medicine Jornal. - 1998. - V. 4. - № 1. - P. 13-16. (Здобувачем прийнята участь у написанні та підготовці матеріалів до друку).

23. Bilchenko A.V. Heart Rate variability in patients with cardiovascular desease // School of Fundamental medicine Jornal. - 1998. - V. 4. - № 1. - P. 6-12.

24. Бильченко А.В. Современное лечение артериальной гипертензии // Провизор - 1999. - № 1. - С. 40-41.

25. Яблучанський М.І., Більченко О.В., Каменська Е.П. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії // Клінічна фармація. - 1999. - Т. 3. - № 2. - С. 74-77. (Здобувачем самостійно проведений аналіз та оформлення сучасних літературних даних з проблеми лікування артеріальної гіпертензії, підготовка статті до друку).

26. Яблучанский Н.И., Бильченко А.В. Вариабельность сердечного ритма // Український кардіологічний журнал. - 1999. - № 5. - С. 71-75. (Здобувачем самостійно проведено узагальнення даних, підготовка статті до друку).

27. Поступная Н.А., Бильченко А.В. Влияние эналаприла малеата на показатели вариабельности сердечного ритма у больных артериальной гипертензией // Progress in Biomedical Research. - 1998. - V. 3. - № 2. - P. 104-108. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих, узагальнення даних, підготовка статті до друку).

28. Li Ying, Яблучанский Н.И., Бильченко А.В. Variability Cardiac Rhythm of Patients with Cardiovascular Diseases // Journal of Beihua University. - 2002. - V. 3. - № 6. - P. 497-501. (Здобувачем сомастійно проведено узагальнення даних, підготовка статті до друку).

29. Яблучанский Н.И., Бильченко А.В., Чипиженко И.А., Гладченко А.Р., Крайз И.Г., Нотова Г.Н., Лачу Д. Сердечная недостаточность при хронической ишемической болезни сердца и частотно-адаптивные изменения биомеханики левого желудочка // Український кардіологічний журнал. - 1998. - № 1. - С. 35-38. (Самостійно проведене ультразвукове обстеження хворих, обробка результатів та підготовка до друку).

30. Бильченко А.В., Горб Ю.Г., Кантор Б.Я., Матыненко А.В., Яблучанский Н.И. Влияние эналаприла малеата на биомеханику и гемодинамику левого желудочка // Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность: Республиканский межведомственный сборник. - Киев. - 1991. - Вып. 23. - С. 133-139. (Самостійно проведене клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовка матеріалів до публікації).

31. Семидоцкая Ж.Д., Бильченко О.С., Чернякова И.А., Жарко К.П., Звягинцева Т.Д., Оспанова Т.С., Бильченко А.В. Инструментальные, ультразвуковые и рентгенологические методы исследования органов дыхания и сердечно-сосудистой системы // Учебное пособие для студентов медицинских высших учебних заведений. - Харьков - 1996, 116 с. (Здобувачем самостійно написаний розділ присвячений ультразвуковим методам дослідження серцево-судинної системи).

32. Бильченко А.В. Закономерности нарушения автономной регуляции у больных гипертонической болезнью // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці”. - Харків, 2003. - С. 4-5.

33. Яблучанский Н.И., Бильченко А.В., Лачу Д., Гладченко А.Р., Крайз И.Г. Частотно-адаптивние изменения биомеханики левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал. - 1996. - №3. - С. 149. (Здобувачем самостійно проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні тез).

34. Бильченко А.В., Яблучанский Н.И. Влияние ингибиторов АПФ на кардиобиомеханические свойства миокарда левого желудочкау больных гипертонической болезнью // Ультразвуковые методы диагностики в современной клинике. (Тезисы докладов международной научно-практической конференции) 8-10 октября 1992 г. Харьков. - С. 42. (Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення, проведена підготовка матеріалів до публікації).

35. Малая Л.Т., Васильєв Ю.М., Більченко О.В., Денисенко В.П., Кірієнко О.М. Нові напрямки у лікуванні гіпертонічної хвороби // XIII зїзд терапевтів Украіни (тези доповідей). Тернопіль 7-8 Жовтня 1992. - 1 том. - С. 58. (Здобувачем прийнята участь у клінічному та інструментальному обстеженні хворих, написанні та підготовці матеріалів до друку).

36. Мартыненко А.В., Кантор Б.Я., Яблучанский Н.И., Бильченко А.В., Лачу Д., Тартаноглу О. Программно реализованная математическая модель биомеханики левого сердца в приложениях к задаче оптимизации электрокардиостимуляции// Вестник Аритмологии. - 1995. - № 4, Cardiostim-95. - С. 150. (Здобувачем прийнята участь у клінічному та інструментальному обстеженні хворих, обробці результатів).

37. Яблучанский Н.И., Бильченко А.В., Чепиженко И.А., Лачу Д., Тартаногу О. Общий подход к больным с аритмиями сердца в свете принципа оптимальности в биологии // Вестник аритмологии. - 1995. - № 4 - Cardiostim-95. - С. 266. (Здобувачем прийнята участь у клінічному та інструментальному обстеженні хворих, обробці результатів, написанні та підготовці матеріалів до друку).