Закономірності перебігу процесів перекисного окислення ліпідів і системи антиоксидантного захисту організму курей - Автореферат

Оскільки виведення курчат може розглядатися як критичний фізіологічний етап в процесі їх розвитку, повязаний з впливом підвищеної концентрації атмосферного кисню, та істотним підвищенням метаболічної активності тканин, формування ефективної системи АОЗ у тканинах птахів є життєво важливим процесом не тільки в період ембріогенезу, а і в подальшому постнатальному онтогенезі (Воскресенский О.Н., 1982; Калитка В.В., Донченко Г.В., 1995; Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф., 1989; Цехмістренко С.І., 1999; Яремко Р.М., 1999). А наявні в літературі дані щодо особливостей функціонування неферментативної і, особливо, ферментативної системи АОЗ в організмі яйценосних порід курей мають суперечливий характер. Тому визначення етапів напруги антиоксидантної системи організму курєй, в які необхідне введення біологічно активних речовин, зокрема, АО, набуває особливої актуальності і необхідне для екзогенної індукції АОЗ організму за умов ПНО птиці. Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі: дослідити вміст ліпідів та стан процесів їх пероксидації в тканинах печінки і крові курей кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн, особливості функціонування ферментативної та неферментативної ланок АОС організму птахів за постнатального онтогенезу; дослідити в порівняльному аспекті дію стибілу сумісно з ДМСО і дистинолу на інтенсивність процесів ПОЛ і систему АОЗ організму курей кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн в залежності від терміну введення їх до раціону птахів;У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми зясування вікових особливостей перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту організму курей за дії антиоксидантів. Системні дослідження особливостей перебігу процесів перекисного окислення ліпідів і системи антиоксидантного захисту організму курей в нормі та за дії антиоксидантів, які були вперше проведені нами, дозволили виявити періоди максимальної напруги системи антиоксидантного захисту організму курей-несучок кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн у віковому аспекті. Встановлено, що найбільшої напруги система антиоксидантного захисту організму курей породи Леггорн і кросу “Бєларусь-9” зазнає в періоди, які характеризуються перебудовою метаболічних процесів, повязаних зі зміною пера (з 28 до 35 доби) та статевим дозріванням (з 98 до 126 доби). Відсутність кореляційного звязку між активностями ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), з одного боку, та ферментативною і неферментативною ланками антиоксидантної системи, з іншого, може бути показником недостатньої функціональної активності системи антиоксидантного захисту організму і необхідності її стимуляції екзогенними антиоксидантними препаратами. Визначена оптимальна доза препарату - 1% від маси корму, яка виявляє позитивний вплив на стабілізацію процесів ліпопероксидації в тканинах печінки, приріст маси тіла, життєздатність і яєчну продуктивність курей.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми зясування вікових особливостей перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту організму курей за дії антиоксидантів.

Системні дослідження особливостей перебігу процесів перекисного окислення ліпідів і системи антиоксидантного захисту організму курей в нормі та за дії антиоксидантів, які були вперше проведені нами, дозволили виявити періоди максимальної напруги системи антиоксидантного захисту організму курей-несучок кросу “Бєларусь-9” та породи Леггорн у віковому аспекті.

Низька активність ферментів антиоксидантного захисту організму не забезпечує гальмування перекисного окислення ліпідів на початковому етапі постнатального розвитку. Встановлено, що найбільшої напруги система антиоксидантного захисту організму курей породи Леггорн і кросу “Бєларусь-9” зазнає в періоди, які характеризуються перебудовою метаболічних процесів, повязаних зі зміною пера (з 28 до 35 доби) та статевим дозріванням (з 98 до 126 доби). Основною особливістю курчат кросу “Бєларусь-9” є висока нестабільність показників ліпопероксидації в тканинах печінки, особливо в ранній період постнатального онтогенезу.

Відсутність кореляційного звязку між активностями ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), з одного боку, та ферментативною і неферментативною ланками антиоксидантної системи, з іншого, може бути показником недостатньої функціональної активності системи антиоксидантного захисту організму і необхідності її стимуляції екзогенними антиоксидантними препаратами.

Показано дозозалежність впливу препарату стибіл. Визначена оптимальна доза препарату - 1% від маси корму, яка виявляє позитивний вплив на стабілізацію процесів ліпопероксидації в тканинах печінки, приріст маси тіла, життєздатність і яєчну продуктивність курей.

Введення препарату стибіл сумісно з диметилсульфоксидом в дозі 1% від маси корму в два періоди покращує дієтичні якості яєць, про що свідчить вірогідне зростання вмісту вітаміну А на 44,6%, каротиноїдів - на 12,8%, та зниження холестерину на 35,6% у жовтку яєць.

Додавання до стибілу диметилсульфоксиду майже не впливає на забезпеченість організму курей вітамінами А, Е та активність ферментів: супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, - але сприяє підвищенню приросту маси тіла на 21,3%-28,7%. Кури, що отримували стибіл сумісно з диметилсульфоксидом, мають вищу життєздатність поголівя, особливо при згодовуванні препарату у два періоди.

Порівняльні дослідження впливу антиоксидантів на проантиоксидантний стан організму курей показали, що після першого введення препарат стибіл сумісно з диметилсульфоксидом підвищує накопичення вітаміну Е в тканинах печінки. Після повторного згодовування стибіл сумісно з диметилсульфоксидом та дистинол стимулюють ферментативну систему організму курей. При введенні до раціону досліджуваних антиоксидантів відбувається ефективне гальмування процесів ліпопероксидації в тканинах печінки курей протягом усього досліджуваного періоду.

Показано, що нормалізуюча дія досліджуваних препаратів на систему антиоксидантного захисту організму курей нівелюється з часом, і в період статевого дозрівання необхідне повторне введення до раціону курей антиоксидантних препаратів.

Рекомендації виробництву

На основі результатів досліджень рекомендується у періоди послаблення функціональної активності АОС організму курей-несучок застосовувати екзогенні АО препарати стибіл, стибіл сумісно з ДМСО та дистинол, які гальмують процеси ПОЛ і стимулюють систему АОЗ.

Рекомендується для підвищення яєчної продуктивності і дієтичної якості яєць вводити до раціону курей яйценосного напрямку препарат стибіл у кількості 1% від маси корму в два періоди: з 7 до 35 та з 98 до 126 доби онтогенезу.

Дворазове використання препарату стибіл у кількості 1% від маси корму в раціоні ремонтного молодняка курей-несучок породи Леггорн дає економічний ефект 2243 грн. на 1000 голів курей. Економічна ефективність забезпечується більш раннім віком початку яйцевідкладання і високою яйценосністю.

Результати досліджень можуть бути використані при вивченні фізіології, біохімії та годівлі сільськогосподарської птиці, а також у практиці сільського господарства.

1. Калитка В.В., Коломоєць О.В., Барановська Л.М. Зясування впливу біогенного препарату стибіл та його комплексу з ДМСО на вихід молодняка.ю, їх продуктивність та якість харчових яєць // Таврійський науковий вісник. - 1999. - Вип. 10. - С. 93-95. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготував та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно із співавторами підготовив публікацію за означеною темою).

2. Коломоєць О.В., Калитка В.В. Вплив препарату стибіл на антиоксидантний статус і збереженість поголівя молодняку курей-несучок // Наук. вісник НАУ. - 1998. - Вип.12. - С.48-51. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію).

3. Коломоєць О.В. Зміна рівня перекисного окислення ліпідів в онтогенезі у курей-несучок породи леггорн у порівнянні з кросом "Беларусь-9" // Тези Міжн. Конгресу молодих вчених та студентів. - Львів. - 2000. - С. 77-79.

4. Коломоєць О.В., Калитка В.В. Система антиоксидантного захисту організму курей за постнатального онтогенезу // Хімічні науки. Хімія та біохімія: Збірник наукових праць. - Київ. - 2000. - Вип. 1. - С. 87-92. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію за означеною темою).

5. Коломоєць О.В., Калитка В.В. Механізми корекції антиоксидантного статусу курей-несучок в онтогенезі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. - 2000. - Т. 2, № 2. - С. 135-137. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію за означеною темою).

6. Коломоєць О.В., Калитка В.В. Вплив препарату “стибіл” на інтенсивність перекисних процесів та збереженість поголівя та ремонтного молодняку яєчних курей батьківського стада // Вісник Полтавського сільськогосподарського інституту. - 2000. - № 3. - С. 29-31. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію за означеною темою).

7. Коломоєць О.В. Вплив антиоксидантного препарату стибіл на продуктивність курей-несучок і якість яєць // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 9. - С. 67-68.

8. Коломоец Е.В., Калитка В.В. Особенности процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у кур в онтогенезе и после воздействия антиоксидантами // Украинский биохимический журнал. - 2002. - Т. 74, № 5. - С. 62-65. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію за означеною темою).

9. Коломоєць О.В., Калитка В.В. Особливості корекції антиоксидантного статусу курей у різні періоди онтогенезу // Укр. біохімічний журнал. - 2002. - Т. 74, № 4б (додаток 2). - С. 94. (Дисертант самостійно вивчив і узагальнив літературні дані, особисто підготовив та провів експериментальну частину, статистичну обробку даних, а також сумісно з науковим керівником підготовив публікацію за означеною темою).