Закономірності морфогенезу кровотворних компонентів скелета поросят неонатального і молочного періодів - Автореферат

На сьогоднішній день, при дослідженні кісток скелета як органів універсального гемопоезу у лабораторних тварин встановлено, що кровотворні клітини, клітини строми кісткового мозку, судини мікроциркуляторного русла кісток, а також кісткова та хрящова тканини утворюють єдину структурно-функціональну систему, більшість клітинних компонентів якої розвиваються з єдиної стовбурової клітини - загального попередника кісткових та кістковомозкових механоцитів (Фриденштейн А.Я., Лаликіна К.С., 1973; Фріденштейн А.Я., 1982; Чертков І.Л., Дрізе Н.І., 1998). В останні роки доведено наявність двох основних механізмів регуляції гемо-та імунопоезу у ссавців за участю клітин кровотворного мікрооточення - поєднання острівцевого типу проліферації та диференціації еритроцитів і гранулоцитів під дистантною дією синтезованих стромальними клітинами гемопоетичних факторів росту з процесами клональної селекції В-лімфоцитів у результаті міграції та безпосередньої взаємодії їхніх попередників з клітинами строми кісткового мозку (Ройт А, Дж. Нині практично відсутня інформація про особливості структурно-функціональної організації кісткового мозку та компонентів кровотворного мікрооточення в осередках окостеніння залежно від стадії та ступеня їх розвитку, а також дані про взаємозвязок кількісних характеристик різних структур кісткового мозку з масштабами енхондрального остеогістогенезу як в окремих кістках, так і в скелеті в цілому. Залишаються не зясованими закономірності становлення комплексу морфологічних маркерів гемо-та імуноцитопоетичної активності кісткового мозку в скелеті ссавців на ранніх етапах постнатального періоду онтогенезу у звязку зі ступенем розвитку кісткових осередків та зональною структурою їхнього кістково-хрящового остова. визначити особливості динаміки відносної площі кісткового мозку у взаємозвязку з розвитком хрящової та кісткової тканин в основних та додаткових осередках окостеніння різних відділів скелета;Досліджували кістки осьового скелета (нижньощелепна кістка, IV шийний, V грудний, ІІІ поперековий, I, V хвостові хребці, V реберна кістка, груднина) та кістки скелета кінцівок (кістки передпліччя, плечова, стегнова, великогомілкова та плеснова кістки), що були відібрані методом анатомічного препарування від 1-, 3-, 5-, 10-, 15-, 20-, 30-і 60-добових поросят української мясної породи, по 5 голів у кожній віковій групі. Відносну площу кожного осередка окостеніння до загальної площі рентгенівського відображення визначали за формулою: Sвідн.= Рк/Рз х 100 %, де Sвідн - відносна площа осередка окостеніння, %; Рк - кількість крапок, що потрапили на площу осередка окостеніння; Рз - кількість крапок, що потрапили на всю площу рентгенівського відображення кістки. Відносну площу кісткового мозку, хрящової та кісткової тканин на гістопрепаратах в окремих осередках окостеніння визначали методом підрахунку крапок за допомогою стандартної окулярної сітки-вставки Г.Г.Автанділова та мікроскопа біологічного стереометричного МБС-10. Підрахунок структурних компонентів кісткового мозку проводили на 5 препаратах кожної кістки або її фрагмента в 5 полях зору мікроскопа окремо в зонах первинної та вторинної губчастої кісткової речовини основних (діафізарних) та додаткових (епіфізарних та апофізарних) осередків окостеніння. Відносну площу клітинних компонентів підраховували за формулою: Sвідн = Рк/Рз х 100 %, де Sвідн - відносна площа відповідних компонентів кісткового мозку, %; Рк - кількість крапок, що потрапили на відповідні компоненти кісткового мозку; Рз - загальна кількість крапок, що потрапили на всю площу кісткового мозку у відповідній зоні осередка окостеніння.Серед додаткових осередків окостеніння кісток осьового скелета в добових поросят виявляються лише осередки окостеніння дуг хребців у скелеті шиї, тулуба та перших сегментів скелета хвоста. Отже, отримані нами результати збігаються з даними ряду дослідників (Антипов Г.П., 1967; Мажуга П.М., 1993) про дискретний або осередковий характер локалізації кісткового мозку в скелеті ссавців на ранніх етапах онтогенезу. Встановлені особливості розвитку в скелеті добових поросят основних та додаткових осередків окостеніння свідчать, що пренатальна осифікація скелета у свині свійської, яка визначає формування кровотворної території та кісткового мозку, в пренатальному періоді онтогенезу відбувається переважно за рахунок основних або діафізарних осередків, на відміну від парнокопитих жуйних ссавців, у яких до народження в більшості кісткових органів значного розвитку досягають також й додаткові центри осифікації (Воккен Г.Г., Хохлов А.Л., 1967; Чеботарьов В.М., 1984). За нашими даними, осередковий характер остеогістогенезу та гемопоезу в скелеті поросят зберігається протягом всього неонатального та молочного періодів, а масштаби осифікації як кісток осьового скелета, так і скелета кінцівок визначаються особливостями росту та розвитку основних осередків окостеніння.У кістках скелета кінцівок поросят більшість додаткових осередків окостеніння формуються до 30-ї доби життя, а їхня відн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ