Закономірності морфофункціональних змін кори головного мозку при тяжкій термічній травмі та в умовах сорбційної детоксикації - Автореферат

Актуальність вивчення реакції нервової системи на важку термічну травму визначається високою частотою її пошкодження, що виявляється у 25 % хворих з опіками (Burn J. D., Leighton F.A., 1996). Незважаючи на те, що пусковим механізмом патогенезу опікової хвороби є надмірна аферентна імпульсація, структура кори головного мозку залишається недостатньо вивченою. Не вивчено впливу ентеросорбції на ступінь вираженості змін, рівень внутрішньоклітинної регенерації нервової тканини, стан і структурні взаємовідношення морфофункціональної тріади кори головного мозку “нейроцит - нейроглія - гемокапіляр”. Встановити послідовність і глибину гістологічних, гістохімічних, морфометричних і електронномікроскопічних змін в структурних компонентах морфофункціональної тріади кори головного мозку: “нейроцит - нейроглія - гемокапіляр” при тяжких термічних опіках шкіри. Вперше встановлено, що в стадії шоку в тварин з тяжкою термічною травмою у морфофункціональній тріаді головного мозку “нейроцит - нейроглія - гемокапіляр” переважають структурні зміни пристосувально-компенсаторного характеру, у стадії токсемії - поєднання альтернативних з адаптаційними та регенеративними й у стадії септикотоксемії - виснаження альтерації на тлі пристосувально-компенсаторних.З метою встановлення морфологічних змін в соматосенсорній зоні кори головного мозку і впливу на ці процеси ентеросорбента в динаміці досліду, морських свинок декапітували за допомогою гільйотини через 1, 7, 14, 21 добу, що відповідає стадіям шоку, ранньої і пізньої токсемії та септикотоксемії опікової хвороби. Для ультраструктурних досліджень маленькі шматочки головного мозку вирізали із задньо-центральної ділянки кори, де розташована соматосенсорна зона (поле 3, 4), фіксували в 2,5 % розчині глютаральдегіду, постфіксували в 1 % розчині чотириокису осмію за Міллонігом, дегідратували в спиртах і ацетоні, фарбували уранілацетатом і заливали в епоксидні смоли. Користуючись проекційним методом, визначали процентний вміст різних типів нейронів: нормохромних, гіпохромних, різко гіпохромних, гіперхромних, різко гіперхромних в пірамідному і гангліонарному шарах соматосенсорної зони кори головного мозку, що відображають різний морфофункціональний стан цих клітин. Середня площа перерізу нейроцитів збільшувалась на 11 %, а площа їх ядер - на 10 %, тому клітини виглядали набряклими і мали просвітлену нейроплазму та каріоплазму. Таким чином, на першу добу після важкої термічної травми в соматосенсорній зоні кори головного мозку розвивались пристосувально-компенсаторні зміни морфофункціональної тріади “гемокапіляр - нейроглія - нейроцит”, які проявлялись активацією внутрішньоклітинних репаративних процесів.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні закономірностей морфофункціональних змін кори головного мозку при тяжкій термічній травмі та в умовах сорбційної детоксикації. Термічна травма в ранні строки (1-7 доби) опікової хвороби, на тлі високої ендогенної інтоксикації, викликає розвиток пристосувально-компенсаторних процесів у всіх структурних компонентах кори головного мозку, які проявляються внутрішньоклітинною регенерацією, гіперплазією і гіпертрофією органел. Важкі термічні опіки в пізніші строки після опіку (14-21 доби), коли концентрація токсичних продуктів в плазмі крові залишається високою, зумовлюють зрив пристосувально-компенсаторних реакцій і розвиток глибоких деструктивних змін у всіх структурних компонентах морфофункціональної тріади кори головного мозку. Ентеросорбція, з використанням ентеросгелю, помітно зменшує вміст токсичних продуктів у плазмі крові опечених тварин, що вже в стадії токсемії позитивно позначається на структурній організації мікроциркуляторного русла кори головного мозку.

2. Основний зміст роботи

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні закономірностей морфофункціональних змін кори головного мозку при тяжкій термічній травмі та в умовах сорбційної детоксикації. Результати проведених макро-, мікроскопічних, ультраструктурних, морфометричних, гістохімічних та біохімічних досліджень обгрунтовують доцільність використання ентеросорбентів в комплексному лікуванні хворих з тяжкими опіками.

2. Важка опікова травма викликає значні структурні зміни в корі головного мозку. Характер і ступінь пошкодження морфофункціональної тріади “гемокапіляр - нейроглія - нейроцит” в соматосенсорній зоні кори головного мозку неоднакові в різні терміни експерименту.

3. Термічна травма в ранні строки (1-7 доби) опікової хвороби, на тлі високої ендогенної інтоксикації, викликає розвиток пристосувально-компенсаторних процесів у всіх структурних компонентах кори головного мозку, які проявляються внутрішньоклітинною регенерацією, гіперплазією і гіпертрофією органел.

4. Важкі термічні опіки в пізніші строки після опіку (14-21 доби), коли концентрація токсичних продуктів в плазмі крові залишається високою, зумовлюють зрив пристосувально-компенсаторних реакцій і розвиток глибоких деструктивних змін у всіх структурних компонентах морфофункціональної тріади кори головного мозку.

5. Ентеросорбція, з використанням ентеросгелю, помітно зменшує вміст токсичних продуктів у плазмі крові опечених тварин, що вже в стадії токсемії позитивно позначається на структурній організації мікроциркуляторного русла кори головного мозку. Покращення трофіки органу сприяє гіперплазії і гіпертрофії внутрішньоклітинних структур нейроцитів та гліальних клітин, що забезпечує активацію біосинтетичних процесів, які спрямовані на підтримку і відновлення порушених функцій.

6. Ентеросорбент ентеросгель здійснює виражений стабілізуючий вплив на морфофункціональний стан тріади “гемокапіляр - нейроглія - нейроцит”, стимулює процеси внутрішньоклітинної регенерації, тому відбувається нормалізація структурної організації органа в пізні терміни досліду.

Практичні рекомендації

1. Проведені на різних рівнях структурної організації морфологічні дослідження кори головного мозку після тяжкої термічної травми шкіри вказують на необхідність корекції деструктивних змін, які розвиваються в морфофункціональній тріаді “гемокапіляр - нейроглія - нейроцит”.

2. Виявлений високий рівень ендогенної інтоксикації після тяжкої термічної травми потребує відповідної медикаментозної сорбційної терапії (зокрема, ентеросорбентом ентеросгелем).

3. Матеріали даного дослідження можна рекомендувати для використання при викладанні студентам відповідних розділів з анатомії, гістології та цитології, патологічної анатомії і фізіології, загальної та факультетської хірургій, при написанні монографій і підручників.

1. Чернишенко Т.І., Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктурний стан тріади гемокапіляр - нейроглія - нейроцит в корі великого мозку при термічній травмі // Вісник морфології. - 2000. - Т. 6, № 1. - С. 29-30.

2. Чернишенко Т.І. Вплив ентеросгелю на внутрішньоклітинну регенерацію нейронів кори головного мозку при тяжкій опіковій травмі // Медична хімія. - 2000. - Т. 2, № 3. - С. 50-51.

3. Чернишенко Т.І. Морфофункціональні зміни кори головного мозку при тяжких опіках // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 2000. - № 3. - С. 64-66.

4. Особливості репаративної регенерації нейроцитів спинномозкових вузлів та кори великого мозку при опіковій травмі в умовах ентеросорбції /О.П.Андріїшин, Т.І.Чернишенко, К.С.Волков, А.В.Довбуш, А.О.Котик // Шпитальна хірургія. - 1999. - № 4. - С. 86-87.

5. Чернишенко Т.І., Волков К.С., Пасєчко Н.В. Вплив ентеросорбції на структурні зміни нейроцитів кори великого мозку при термічній травмі // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 53-54.

6. Значення інтоксикації організму в розвитку ультраструктурних змін в органах нервової системи і серці при експериментальній термічній травмі /О.П. Андріїшин, Т.І. Чернишенко, С.А. Антонюк, К.С. Волков, Н.В. Пасєчко // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С. 74-76.

7. Особливості репаративної регенерації внутрішніх органів при важких опіках в умовах сорбційної детоксикації /К.С. Волков, Н.В. Пасєчко, Т.І. Чернишенко, С.А. Антонюк, О.П. Андріїшин, О.С. Тугарова // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 3. - С. 35-38.

8. Репаративні процеси в тканинах і органах при термічній травмі в умовах ентеросорбції /К.С. Волков, Н.В. Пасєчко, Т.І. Чернишенко, С.А. Антонюк, Т.В. Бігуняк, О.П. Андріїшин, А.В. Довбуш, О.С. Тугарова // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 1 (додаток). - С. 11-12.

9. Гістологічні та гістохімічні зміни внутрішніх органів та опікової рани при термічних ураженнях в умовах сорбційної детоксикації /К.С. Волков, Т.І. Чернишенко, С.А. Антонюк, О.П. Андріїшин, Л.В. Якубишин, О.С. Тугарова, Т.В. Бігуняк, А.В. Довбуш // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Випуск 5. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 465-471.

Размещено на .ru