Закономірності локалізації гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам’яних структур Середнього Придніпров’я українського щита відносно систем розломів - Автореферат

В процесі досліджень останніх років одержані дані про рудоносність та потенціальну перспективність відомих зеленокамяних структур (ЗКС), в межах яких розроблюються родовища золота з загальним балансом видобутку більш ніж 7,5%. Вивчення закономірностей розміщення зруденіння золота в звязку з системним розташуванням розломів створює додаткові можливості підвищення ефективності прогнозу і якості пошукових робіт, що значно скоротить матеріальні і фінансові витрати на проведення геологорозвідувальних робіт. Дисертаційна робота тісно повязана з тематичними планами наукових досліджень держбюджетних робіт, в яких приймала участь здобувач: ГП-217 “Виявлення перспективних по комплексу дорогоцінних металів геологічних формацій України і розробка методики досліджень в них геохімії золота, платини і срібла” (номер державної реєстрації 0197U016032); ГП-240 “Розробка рекомендацій до проектів геологічної зйомки і пошуків дорогоцінних металів в Білозерській зеленокамяній структурі Українського щита” (0198U005340); ГП-279 “Вивчення структурно-тектонічних і геохімічних чинників розміщення зруденіння дорогоцінних металів в глибинних розломах Українського щита” (0101U001544). Поставлені в дисертації задачі були виконані завдяки використанню наступних методів дослідження: 1) при виділенні рудовміщуючих мінералізацію золота геологічних формацій для СП використовувались мінераграфічні і петрографічні дослідження; Зруденіння золота просторово приурочено до метасоматичних формувань зон розсланцювання, тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу з підвищеною сульфідною мінералізацією і локалізуються у вузлах перетину глибинних розломів першого порядку системи 77° і 347° із розривними порушеннями високих порядків азимутів простягання 0° і 270°, 17° і 287°, що являється структурно-тектонічним пошуковим критерієм.Мейєра і багатьох др. авторів показав, що основними структурно-тектонічними закономірностями зарубіжних докембрійських гідротермальних родовищ золота, розміщених в ЗКС, являється їх просторова приуроченість до вузлів пересічення глибинних розломів із оперяючими їх розривами. Відповідно цієї карти, в геологічній будові СП приймають участь чотири структурно-формаційних зони (СФЗ): зона древньої основи; зона граніт-зеленокамяних поясів; зона рифтогенезу, орогенезу і активізації; зона локальної тектоно-магматичної активізації. Перший етап (3200-2800 млн. років) характеризується накопиченням вулканогенних порід метадацитової, сланцево-джеспілітово-толеїтової і метакоматиїт-татолеїтової формацій, яким відповідають в СП відклади конкської серії, і інтрузивних порід метагабро-діабазової і метадуніт-гарцбургітової (верхівцевський та варварівський комплекси) формацій. На протязі другого етапу в часовому інтервалі 2800-2600 млн. років відбувалося накопичення порід формацій: метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої (білозерська серія) і метакоматиїтової та метаконгломерат-пісковиково-сланцевої (теплівська товща). Завершається цикл формуванням магматичних порід кислого, основного та ультраосновного складів, що обєднуються в формації: гранітову (токівський і мокромосковський комплекси), порфіробластичних гранітів (демурінський комплекс), метагабро-перидотитову (варварівський та девладівський комплекси), дайкову (діабази, габро-діабази).Також при детальному дослідженні мінерального складу і структурно-текстурних особливостей порід рудовмісних формацій з допомогою петрографічного і мінераграфічного методів автором вивчені колекції шліфів і аншліфів геологозйомочних партій Білозерської ГРЕ і тематичної групи НГУ. Для побудови карт систем розломів за геолого-геофізичними даними була застосована відома методика К.Ф. Тяпкіна. При виділенні глибинних розломів в гравітаційному та магнітному полях використовувались загальновідомі індикатори розломних структур: лінійні ступені; локальні лінійні аномалії; лінійні порушення регулярної поведінки ізоліній.В результаті проведених регіональних досліджень виявлено, що системи розломів з азимутами простягання 45° і 315°, 62° і 332°, 35° і 305°, 77° і 347° перекривають від 48 до 70% загальної площі десяти ЗКС, а найбільш тектонічно-порушеними є Верхівцевська, Сурська та Чортомлицька ЗКС. Для подальшого розвитку цих досліджень в масштабі 1:500 000 за картами шести систем розломів та геолого-формаційною картою Середнього Придніпровя і Приазовя масштабів 1:500 000 проведений аналіз взаємовідносин різних геологічних формацій та зон глибинних розломів, в результаті якого встановлено наступне: - системи 35° і 305°, 45° і 315° брали активну участь в формуванні блоків в ЗКС з різними геотектонічними умовами, сприяючими формуванню рудоносних порід сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової, метадацитової, нижньої метакоматиїтової і метаріодацитової формацій, які в стратиграфічному відношенні відповідають відкладенням конкськой серії; найбільш активно в СП проявила себе система розломів з азимутами простягання 77° і 347°, по глибинних розломах якої упроваджувались інтрузивні породи тоналіт-