Закономірності формування радіаційно-асоційованих хронічних мієлопроліферативних захворювань та мієлодиспластичного синдрому в опромінених осіб у віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській АЕС: удосконалення діагностики та тактики лікування - Автореферат

Довгострокове спостереження упродовж 20-ти років після аварії на Чорнобильській АЕС за особами, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання (ІВ) у широкому діапазоні доз, дозволило виявити ряд радіаційно-асоційованих злоякісних захворювань кровотворної системи та визначити особливості їх перебігу (В.Г. Вкрай важливою проблемою у віддаленому післяаварійному періоді залишається своєчасна цитогенетична, молекулярно-генетична діагностика цих захворювань та оптимізація сучасних методів їх лікування з урахуванням досягнень в галузі радіобіології та радіаційної гематології. захворювання іонізуючий випромінювання мієлодиспластичний Дослідження виконані в рамках науково-дослідних робіт відділу гематології Інституту клінічної радіології ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”: “Мієлодиспластичний синдром у осіб, які постраждали внаслідок дії іонізуючого опромінення під час аварії на ЧАЕС: діагностика, клініка, лікування”, № держреєстрації 0194U012911 (1993-1995 pp.), співвиконавець; “Розробити систему заходів щодо профілактики та лікування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Розробка методів ранньої діагностики мієлодиспластичних синдромів”, № держреєстрації 0196U010196 (1995-1997 pp.), співвиконавець; “Науково обґрунтувати заходи з реабілітації контингентів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з факторами ризику або діагностованою патологією системи кровотворення”, № держреєстрації 0196U010101 (1996-1998 pp.), співвиконавець; “Вивчити механізми розвитку та розробити критерії ранньої діагностики гострих та хронічних лейкемій у осіб, що зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи”, № держреєстрації 0196U010196 (1996-1998 pp.), співвиконавець; “Вивчити клітинно-молекулярні механізми взаємодії мікрооточення та імунної системи при дизгемопоетичних змінах кровотворної системи у післяаварійний період”, № держреєстрації 0199U003595 (1998-2000 pp.), співвиконавець; “Вивчення закономірностей виникнення, механізмів розвитку та особливостей перебігу найбільш розповсюджених захворювань у постраждалих, що віднесені до критичних груп. Підтема “Вивчити особливості перебігу та лікування різних форм мієлодиспластичного синдрому та лейкемії серед осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у віддалений період”, № держреєстрації 0199U003595 (1999-2001 pp.), відповідальний виконавець; “Вивчити механізми трансформації мієлодиспластичного синдрому в лейкемію в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддалений період”, № держреєстрації 0101U001450 (2001-2003 pp., відповідальний виконавець; “Провести верифікацію випадків лейкемій в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Державному та спеціалізованих реєстрах”, № держреєстрації 0102U005687 (2002-2004 pp.), співвиконавець; “Розробка нових програм терапії гострих лейкемій та мієлодиспластичного синдрому у хворих, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, з урахуванням молекулярно-генетичних аспектів цих захворювань та множинної медикаментозної резистентності”, № держреєстрації 0104U003631 (2004-2006 pp.), співвиконавець; “Роль апоптозу і молекулярно-генетичних порушень в формуванні і перебігу радіаційно-асоційованих мієлопроліферативних захворювань у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”, № держреєстрації 0107U000919 (2007-2009 pp.), відповідальний виконавець; “Дослідження лейкемій та споріднених захворювань серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” (1997-2006 рр.), № держреєстрації 0304U001727 (2005-2009 рр.), відповідальний виконавець.Розподіл за нозологіями обстежених хворих цієї категорії складав: ХМПЗ, які включали ХМЛ (I-III ст.) - 73 пацієнта, ІМФ (I-III ст.) - 60 осіб; МДС (РА, РАКС, РАНБ, РАНБ-Т, ХММЛ, Н-МДС) - 56 обстежених4; лейкопенії - 39 пацієнтів. Групу порівняння склали хворі, які зазнали опромінення в межах природного радіаційного фону (умовно неопромінені), а саме: 189 хворих на ХМЛ, 73 - з ІМФ, 89 - з МДС (РА, РАКС, РАНБ, РАНБ-Т, ХММЛ, Н-МДС), 8 - з лейкопеніями, а також 20 осіб групи контролю (донори). У хворих на ХМЛ, які отримали дозове навантаження від 0,51 СЗВ до 25,0 СЗВ, виявлено помірне зростання кількості лейкоцитів ПК, порівняно з умовно неопроміненими пацієнтами. Для хронічної стадії та стадії акселерації ХМЛ на тлі проведення стандартної терапії характерним було нормальне та помірне підвищення кількості тромбоцитів, а у разі призначення іматинібу або трансформації захворювання в бластну кризу вміст їх зменшувався, більш виражено - у хворих з дозовими навантаженнями 0,51-25,0 СЗВ. Показник вмісту VEGF сироватки крові у хворих на МДС достовірно зростав у пацієнтів з ХММЛ з дозовим навантаженням 0,14-56,0 СЗВ та помірно підвищувався у хворих з МДС (РА, Н-МДС, РАКС) з дозовими навантаженнями 0,51-67,86 СЗВ.Достовірні зміни клініко-морфологічних показників хворих, які зазнали впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, проявлялись: зростанням ступеня органомегалії у пацієнтів з ХМЛ (доз

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ