Особливості корозійної та електрохімічної поведінки сталей у водному та нафто-водному середовищі, а також на межі фаз системи нафта-вода. Вплив механічного навантаження на інтенсивність корозійних процесів на досліджуваних сталях у підтоварній воді.
При низкой оригинальности работы "Закономірності експлуатаційної деградації сталей магістральних нафтопроводів та резервуарів за корозійної дії нафто-водного середовища", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Слід зазначити, що досі немає однозначних методичних рекомендацій щодо вивчення корозійних процесів у системі сталь-нафта-вода. Карпенка НАН України, де здобувач була виконавцем таких науково-дослідних робіт: 1) «Дослідження поверхневих явищ при корозійно-механічному руйнуванні сталей і легких сплавів та розробка методів підвищення залишкового ресурсу конструкцій тривалої експлуатації», №держреєстрації 0100U004862, 2000-2002 рр.; 2) «Розробка інгібіторної композиції для захисту трубних сталей нафтопроводів від корозії та корозійно-механічного руйнування у двохфазних системах «нафта-донна вода», №держреєстрації 0102U002677, 2002-2004 рр.; 3) «Встановлення мікроструктурних, електрохімічних та механічних показників експлуатаційної деградації низьколегованих сталей енергетичного та нафтохімічного обладнання у корозійно-наводнювальних середовищах», НД 13/255, 2003-2005 рр.; 4) «Експериментальні дослідження корозії внутрішньої поверхні нафтопроводів та видача рекомендацій на антикорозійний захист», номер реєстрації ФМІ НАНУ №2845, 2001 р. за госпдоговором між ФМІ НАНУ та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи»; 5) «Оцінка механічних властивостей сталі магістральних нафтопроводів з врахуванням її корозійно-водневої деградації» в рамках цільової комплексної програми НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин (РЕСУРС)», 2004-2005 рр. Встановити особливості корозійної та електрохімічної поведінки сталей у водному та нафто-водному середовищі, а також на межі розділу фаз системи нафта-вода; Вперше виявлено, що тривала експлуатація сталей нафтопроводів та резервуарів нафти спричиняє суттєве погіршення їх електрохімічних характеристик, зниження корозійної тривкості металу в обємі матеріалу стінки труби та резервуару, зниження опору крихкому руйнуванню, корозійному та водневому розтріскуванню, що повязано з агресивною дією нафто-водного середовища. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, здобувачеві належать: аналіз корозійних пошкоджень та природи відкладів на внутрішній поверхні нафтопроводу [1] та резервуару зберігання нафти [7, 8] після їх тривалої експлуатації; дослідження корозійної тривкості сталей нафтопроводу [1-3] та резервуару зберігання нафти [7, 8] у підтоварній воді та в нафто-водних середовищах; експериментальне встановлення закономірностей електрохімічних процесів на сталі нафтопроводу у підтоварній воді [2]; експериментальні дані про характер корозійних пошкоджень на зразках сталі нафтопроводу із різним станом обробки поверхні [5]; дослідження впливу механічного навантаження на швидкість корозії сталі нафтового резервуару [8]; визначення зміни опору крихкому руйнуванню конструкційних сталей у підтоварній воді після їх тривалої експлуатації [6, 8]; дослідження синергізму інгібіторної композиції та впливу розробленого інгібітора НЕФГАН-1 на корозійну тривкість сталі нафтопроводу у нафто-водних середовищах [2, 9, 10]; реалізація експериментів та узагальнення одержаних даних [9].Експерименти виконані на сталі типу 10ГС труб імпортного виробництва (діаметр 1020 мм, товщина стінки 16 мм) у вихідному стані (контрольна труба у стані поставки) та після 28 років її експлуатації (окремо виділялись верхній та нижній фрагменти труби), а також сталі Ст. 3 сп демонтованого нафтового резервуару на зразках, вирізаних з різних ділянок: 1 - верхньої частини стінки резервуару, яка постійно контактувала упродовж експлуатації з повітрям та конденсованою водою; 2 - середньої частини стінки, яка постійно контактувала з нафтою; 3 - стінки поблизу дна резервуару; 4 - дна резервуару; ділянки 3 і 4 постійно контактували з підтоварною водою. За корозійні середовища слугували: модельний розчин підтоварної води, приготований збовтуванням однакових обємних частин води та нафти з Дрогобичського нафтопереробного заводу (НПЗ) з наступним відділенням води; підтоварна вода з нафтових резервуарів Дрогобицького, Надвірнянського, Плоцького (Польща) НПЗ; їх нафто-водні системи та емульсії. Швидкість корозії визначали, вирізняючи випроби у: а) підтоварній воді; б) системі підтоварна вода-нафта у пропорції 1:1 з розділом фаз, що відбивало інтенсивність корозії металу в стояночному режимі та за наявності несуцільних (розтрісканих) відкладів, в яких могла зберігатись вода; в) у нафто-водному середовищі в пропорції 1:1 за активного перемішування, що моделювало корозійний процес в умовах транспортування нафти. Фазовий склад зразків та неорганічних відкладів продуктів корозії визначали на рентгенівському дифрактометрі ДРОН-3.0, парафінисті відклади на внутрішній поверхні експлуатованої труби - методом ІЧ-спектроскопії на спектрофотометрі «Specord M80».У дисертації наведено теоретичне узагальнення встановлених закономірностей корозії сталей магістральних нафтопроводів та резервуарів нафти, виявлено деградацію їх корозійних та корозійно-механічних властивостей в обємі матеріалу після тривалої експлуатації та роль у цьому процесі нафто-водного середовища, запропоновано ефективний інгібіторний захист внут
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы