Закономірності диниміки чисельності популяцій ратичних (artiodactyla) в лісових біоценозах гірського Криму - Автореферат

Роботи з вивчення популяцій ратичних Гірського Криму до останнього часу проводилися, переважно на заповідних територіях і, в першу чергу - Кримського природного заповідника. З недавніх пір, значний відсоток наукових здобутків відбувається на території Ялтинського гірсько-лісового та Карадазького природних заповідників. Наразі варто відмітити, що згадані обєкти займають незначний відсоток гірсько-лісової частини півострова, а крім того, є лише резерватами відтворення мисливських видів (у досліджуваному випадку - ратичних) тварин у регіоні. Попри це, значні площі Гірського Криму займають мисливські угіддя, тобто території з тривалим антропогенним навантаженням, яке відображається, в першу чергу, на популяціях крупних рослиноїдних тварин. Вивчення останніх залишається поза увагою більшості дослідників, що не дозволяє скласти цілісну картину про стан ресурсів ратичних Криму.Південна частина Кримського півострова утворює фізико-географічну провінцію Гірського Криму з висотами до 1545 м. Регіон являє собою крупне і складне антиклінальне підняття, південна частина якого опущена і затоплена водами Чорного моря. Пасма глибоко розчленовані долинами на окремі ділянки, мають пологі північні і круті південні схили (Мильков, Гвоздецкий, 1986). По мірі просування вгору по схилу клімат стає прохолоднішим, а кількість опадів збільшується (Мильков, Гвоздецкий, 1986). Сприятливі кліматичні умови, широка мережа природно-заповідного фонду та роботи з відновлення лісів зумовили функціонування у регіоні розвиненої структури мисливського господарства.За період 1980-2003 рр. на території лісових біоценозів Гірського Криму досліджувалася динаміка чисельності благородного оленя, козулі, дикого кабана та муфлона. Для аналізу глобальних процесів їхніх популяцій в межах регіону досліджень, нами були використані матеріали Державного комітету статистики “Форма №2-тп-(мисливство)” за період 1980-2003 рр., а також дані “Проектів організації та розвитку мисливського господарства” пятнадцяти мисливських господарств і дані “Проектів організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і обєктів” чотирьох обєктів природно-заповідного фонду (табл. Кримського Респ. тов. мислив. і рибал. При визначенні оптимальної ємності окремого мисливського господарства чи заповідника ми враховували загальну кількість тварин, розраховану за видами на основі оптимальної чисельності, якості та площі угідь підприємства. Періодичні обліки чисельності кабана та козулі на території Карадазького природного заповідника проводилися починаючи з 1986 р. методом „шумового прогону” (Бондаренко та ін., 1989).Право користування Державним мисливським фондом в межах лісових біоценозів Гірського Криму надане 19 підприємствам, з яких 4 є обєктами Державного природно-заповідного фонду (з підпорядкуванням Рескомлісу АР Крим, НАНУ, УААН та ДУС Президента України), 7 - мисливськими та лісомисливськими господарствами державної форми власності (6 - у підпорядкуванні Рескомлісу АР Крим, 1 - безпосередньо Держкомлісгоспу України), 8 знаходяться у колективному користуванні (1 - Мін. оборони, 3 - КРТМР, 1 - УТМР, 3 - ТОВ та приватні клуби мисливців). 2) ратичних в окремих мисливських господарствах та обєктах природно-заповідного фонду Гірського Криму показує, що домінуючим видом в мисливських угіддях є козуля, на тлі якої благородний олень займає підлегле становище. В умовах сумісного проживання козулі та оленя, останній має більші шанси досягти оптимальної ємності, але саме на території природно-заповідного фонду. Протягом досліджуваного періоду, для оленя ми виявили щонайменше, три повних цикли коливання чисельності, які характеризуються різною амплітудою і тривалістю: 1) 1980 - 1986 рр. Чисельність коливається в межах 2203-2273 ос. з піком чисельності у 1982 р. Протягом вказаного часу, для козулі ми виділяємо шість повних періодів коливання чисельності, амплітуда і тривалість яких має відносно близькі значення: 1) 1980 - 1986 рр. Чисельність козулі коливається у межах 2930-3962 ос. з найвищим абсолютним показником у 1985 р.На основі розрахунків зроблено висновок, що на території заповідника може одночасно існувати 91 козуля та 10 кабанів. Відомо, що в зимовий період козуля споживає до 300 кг (дані того ж проекту) корму, відповідно 91 козуля вимагає 27,3 т, що складає вже не 25, а 81% від загальних запасів зимових кормів у заповіднику. Оцінка ситуації, яка склалася з козулею в Карадазькому природному заповіднику, призводить до наступних висновків: - збільшення чисельності козулі по відношенню до норми в кілька разів ставить під загрозу виконання основної мети заповідника - збереження унікальної флори східної частини Південного берега Криму, тому оцінка допустимої чисельності ратичних повинна враховувати пріоритетність завдань, які вирішуються заповідником в цілому; застосування методики розрахунку ємності угідь, розробленої для лісогосподарських підприємств, не може застосовуватися до заповідних територій, тому ємність угідь для козулі, рекомендо

Основний зміст роботи