Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.
При низкой оригинальности работы "Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ΄Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „ТЕРНОПІЛЬСКІЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО” КУЩ ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА УДК 611.422:612.77]:618.36-008.64-091 ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ І ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ (анатомо-експериментальне дослідження) 14.03.01- нормальна анатомія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Тернопіль - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини. ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології, ембріології; доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини; Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академії МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини. Наукові дослідження, які спрямовані на моніторинг імунного статусу новонароджених, є пріоритетними для морфологів, імунологів, педіатрів (Яковцова А.Ф. з співав., 1999; Нагорный А.В. с соавт., 2006). Місцева імунна система репродуктивного тракту жінки, плаценти і плоду є найбільш вразлива під тиском антигенів різної природи (Тимошенко Л.В., 2001; Романенко Т.Г., 2003; Зубжицкая Л.Б. с соавт., 2005; Сміян І.С., Волков К.С., Павлишин Г.А., 2005). Дослідження будови плаценти та її лімфоїдної системи протягом третього періоду вагітності у людини практично неможливо, що обумовлює проведення анатомо-експериментального дослідження, з урахуванням даних про подібну будову плаценти у щурів і людини (Іванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д., 1993; Benirschke K., Kaufman P., 2006). Незважаючи на численні гіпотези, які пояснюють механізми невідторгнення плаценти, залишаються недослідженими механізми підтримки стану імунологічної толерантності материнського організму по відношенню до плоду (Глуховець Б.И., Глуховець Н.Г., 2002; Дранник Г.Н., 2006). По друге, ролі лімфоїдних утворень децидуальної пластинки в процесі розпізнавання, руйнації та елімінації чужорідних антигенів. Не досліджено як впливає кількісний і якісний склад лімфоцитів на фето-плацентарний бар’єр. Вивчити розподіл колагенів І, III, IV, V, і VІ типів на клітинах в сполучній тканині плаценти породіль. 5. Дослідити морфометричні параметри плаценти в нормі та при внутрішньоплідному введенні імуноглобуліну людського плодам щурів, або після імунізації вагітних самиць стафілококовим анатоксином. 6. Вперше в плаценті описано імунологічно незрілі PNA -лімфоцити, які здатні проходити антигеннезалежне диференціювання в децидуальній пластинці. Вперше описано цитотоксичні HPA -лімфоцити в плаценті. Зростання чисельності HPA -цитотоксичних лімфоцитів в материнській частині при антигенному впливі на організм вагітної призводить до змін у морфо-функціональному стані фетоплацентарного бар’єру з надлишковим відкладанням фібриноїду. Встановлено наявність SBA - і SNA-лімфоцитів у плаценті, які відносяться до В-лімфоцитів. Вперше в плаценті описано морфологію, топографію і кількість СD5 -лімфоцитів, які ідентифікуються як В1-лімфоцити. Протягом третього періоду вагітності морфо-функціональна активність дендритних клітин зростає, в них збільшується кількість відростків та їх товщина, підвищується активність ферменту АТФ-ази і вони контактують з клітинами строми ворсин трофобласту, що є морфологічною ознакою формування адаптивного імунітету. Антигенний вплив призводить до збільшення вмісту лімфоцитів в плаценті й на цьому фоні до змін в синтезі колагенів І, ІІІ, ІV, V і VІ типів. Спостерігається посилення фібрилогенезу за рахунок колагенів І, ІІІ, V і VІ типу та зменшується синтез колагену ІV типу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы