Закономірності будови нирок у новонароджених в нормі та після внутрішньоплідної дії антигенів (анатомо-експериментальне дослідження) - Автореферат

Кількість вроджених аномалій розвитку сечостатевих органів, у тому числі й нирок, досягає 10-14% від загальної кількості аномалій, що потребує пошуку нових шляхів профілактики, діагностики та лікування (А.Ф. Екологічно дестабілізоване середовище, в якому живе сучасна людина, ставить перед фундаментальною і прикладною наукою конкретні завдання вивчення впливу різних факторів на організм у процесі його онтогенезу. Спостерігається певний дефіцит досліджень, присвячених морфогенезу, закономірностям структурно-функціонального розвитку органів імунної системи, особливо її периферичної ланки в органах, в тому числі і в нирці. Показати динаміку становлення структур коркової і мозкової речовини нирки та їхній клітинний склад у нормі і після внутрішньоплідної дії антигену. Визначити топографію розподілу лімфоїдної тканини та вивчити якісний і кількісний склад лімфоцитів у нирці новонароджених в нормі та після впливу антигену на плід.Його вводили у кількості 0,165 мг білка в 0,05 мл розчину тваринам другої групи; контрольним плодам вводили ізотонічний 0,9% розчин NACL в ампулах, по 0,05 мл. 7) вивчали площу, що займають структурні елементи коркової і мозкової речовини нирки: ниркові тільця, судини, сполучна тканина, проксимальні і дистальні звиті канальці, відділи петлі Генле, збиральні канальці. В антигенпремійованих щурів на першу добу життя нефрогенна зона займає більшу площу, ніж у тварин першої і третьої групи, проте вона зникає на тиждень раніше, ніж у тварин інтактної і контрольної груп. У тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген, в усі досліджувані строки коркова речовина займає трохи більшу площу, ніж у тварин інтактної і контрольної групи, а площа мозкової речовини незначно менше. В експериментальних тварин на першу добу життя ниркові тільця зустрічаються частіше, ніж у тварин першої і третьої групи, і дана тенденція простежується до двадцять першої доби включно.У щурів, які внутрішньоплідно отримали антиген, абсолютна маса нирки статистично більша, ніж у тварин інтактної та контрольної груп на 11-ту (89,3 ± 5,74 мг - в експериментальних та 66,41 ± 4,04 мг - в інтактних тварини), 14-ту, 21-у та 45-у добу післянатального періоду (271,43 ± 12,73 мг - та 174,58 ± 7,45 мг - відповідно). В нирках тварин після дії антигену у плідному періоді при збільшенні кількості малих та середніх лімфоцитів спостерігається прискорення заміщення нефрогенної зони до 21-ої доби життя, що на тиждень раніше, ніж у щурів інтактної та контрольної груп. Після народження у антигенпремійованих тварин змінюється етапність становлення структур нефрону: достовірно збільшується площа, яку займає ниркове тільце як кортикального, так і юкстамедулярного нефрону до двадцять першої доби включно та спостерігається прискорення становлення петлі Генле і дистальних звитих канальців. Кількість лімфоцитів у тварин, що отримали внутрішньоплідно гамма-глобулін, превалює в корковій речовині до 30-ої доби включно, а в мозковій речовині - на першу і третю добу життя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено рішення конкретного наукового завдання нормальної анатомії щодо становлення нирки та її структур після народження в нормі та внутрішньоплідного антигенного впливу.

1. У щурів, які внутрішньоплідно отримали антиген, абсолютна маса нирки статистично більша, ніж у тварин інтактної та контрольної груп на 11-ту (89,3 ± 5,74 мг - в експериментальних та 66,41 ± 4,04 мг - в інтактних тварини), 14-ту, 21-у та 45-у добу післянатального періоду (271,43 ± 12,73 мг - та 174,58 ± 7,45 мг - відповідно).

2. В нирках тварин після дії антигену у плідному періоді при збільшенні кількості малих та середніх лімфоцитів спостерігається прискорення заміщення нефрогенної зони до 21-ої доби життя, що на тиждень раніше, ніж у щурів інтактної та контрольної груп.

3. Після народження у антигенпремійованих тварин змінюється етапність становлення структур нефрону: достовірно збільшується площа, яку займає ниркове тільце як кортикального, так і юкстамедулярного нефрону до двадцять першої доби включно та спостерігається прискорення становлення петлі Генле і дистальних звитих канальців.

4. Лімфоїдна тканина нирки представлена малими та середніми лімфоцитами. які частіше зустрічаються біля клітин з фігурами мітозу та з ознаками деструкції. Кількість лімфоцитів в нефрогенній зоні до 14 доби життя включно, превалює в експериментальній групі тварин і складає 13,89 ± 1,8 (р?0,05) (5,88 ± 1,0 - у інтактних та 6,07 ± 1,0 - у контрольних тварин). Кількість лімфоцитів у тварин, що отримали внутрішньоплідно гамма-глобулін, превалює в корковій речовині до 30-ої доби включно, а в мозковій речовині - на першу і третю добу життя.

5. Після внутрішньоплідного введення антигену збільшується кількість PNA - лімфоцитів в нирці новонароджених щурів і ця тенденція зберігається в нефрогенній зоні до чотирнадцятої доби. В корковій речовині статистично достовірні значення вмісту PNA - лімфоцитів виявляються на одинадцяту добу життя і складають 4,32 ± 0,9 у антигенпремійованих та 2,3 ± 0,47 у інтактних тварин відповідно.

6. На фоні підвищеної кількості лімфоцитів у тварин експериментальної групи спостерігається збільшення вмісту глікопротеїнів у капсулі нефрону, на апікальній поверхні епітеліоцитів проксимального звитого канальця та глікозоаміногліканів в нефрогенній зоні, в епітеліоцитах канальців нефрону, збиральних канальців і в сполучній тканині у порівнянні з інтактною і контрольною групою до 30-60 доби життя.

7. Внутрішньоплідне введення антигену приводить до ряду змін у розподілі рецепторів до лектинів зародків пшениці, арахісу, та сої в нирці щурів перших двох місяців життя. Рецептори до лектину WGA та PNA зустрічаються частіше у різних структурах нефрону і в сполучній тканині та в ендотеліоцитах до 30-60 доби життя. Рецептори до лектину сої зустрічаються вибірково тільки в епітеліоцитах збиральних канальців, капсулі нирки та крупних судинах і з більшою інтенсивністю у тварин експериментальної групи.

1. Волошин Н. А. Внутриутробное введение антигена как модель для изучения симптомокомплекса висцеромегалии / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, М. С. Шербаков, М. Б. Вовченко, А. А. Светлицкий, С. В. Чугин // Таврический медикобиологически вестник. - 2006. - Т. 9, № 3, ч. 4. - С. 41-44. (Здобувачем особисто виконаний забір матеріалу, замір маси щурів та нирки, підготовлені та досліджені гістологічні препарати нирки щурів).

2. Чугин С. В. Соотношение площади, занимаемой структурами в корковом веществе почек крыс в норме и после внутриплодного введения антигена / С. В. Чугин // Збірник наукових статей ЗДМУ. - Випуск XVII, - 2006. С. - 202-206.

3. Chugin S. V. The features of medullar substance of kidneys structure of rats in norm and after intra-uterin antegene introductions / S. V. Chugin // Український медичний альманах. - 2006. - № 6. С. - 178-179.

4. Чугин С. В. Особенности формирования почечного тельца нефрона у крыс в раннем постнатальном периоде в норме и после внутриплодного введения антигена / С. В. Чугин // Український медичний альманах. - 2008 - №6. - С. - 172-174.

5. Чугин С. В. Распределение рецепторов к лектину завязей пшеницы (WGA) в почках новорожденных крыс в норме и после внутриплодного введения антигена / С. В. Чугин, Н. А. Волошин // Таврический медикобиологический вестник. - 2008. - Т. 11. - С. 148-151. (Здобувачем особисто проведений забір матеріалу, проведені гістологічні дослідження коркової та мозкової речовини нирки лабораторних щурів, описані отримані результати стосовно розподілу рецепторів до лектину зародків пшениці, підготовлено матеріал до друку).

6. Волошин Н. А. Внутриутробное введение антигенов - модель для изучения роли лимфоцитов в процессах морфогенеза внутренних органов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ, М. Б. Вовченко, А. А. Светлицкий, С. В. Чугин // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 3 - С. 120. (Здобувачем виконаний забір матеріалу, замір маси щурів та нирки, описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

7. Волошин Н. А. Внутриутробная антигенная стимуляция, как модель для изучения морфогенеза органов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ, М. С. Щербаков, А. А. Светлицкий, С. В. Чугин // Морфологические ведомости. Приложение № 1. Москва - Берлин. - 2006. - № 1-2. - С. 57-59. (Здобувачем особисто виконана підготовка та дослідження, зроблені та досліджені гістологічні препарати нирки).

8. Волошин Н. А. Внутриутробное введение антигена - фактор риска становления органов новорожденных / Н. А. Волошин, А. А. Светлицкий, С. В. Чугин, Н. Г. Васильчук // Патология. - 2008. - Т. 5, № 4. - С. 23. (Здобувачем особисто підготовлені та досліджені гістологічні препарати, підготовлено матеріал до друку).

9. Морфологічні основи компенсаторно - пристосувальних процесів і їх структурне забезпечення // Збірник матеріалів науково-практичної конференції; Тернопіль, 10 - 11 жовтня 2008 р. / За редакц. професора К.С. Волкова, професора І.Є. Герасимюка, професора Я.Я. Боднар, доцента А.В. Довбуша.- Тернопіль: друкарня Укрмедкнига, 2008. -С. 60 - 61.

10. Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології. Прикладні аспекти морфології // Матер. науково-практичних конференцій з міжнародною участю, присвячені 30-ти річчю науково-дослідної лабораторії функціональної морфології та генетики розвитку ВНМУ ім. М.І. Пирогова та памяті професорів морфологів Терентьєва Г.В., Роменського О.Ю., Когана Б.Й.; Вінниця, 20 - 21 травня 2009 р. / За редакц. членкор. АМН України, професора В.М. Мороза, професора І.В. Гунаса. - Вінниця: друкарня ВНМУ, 2009. - С. 63-65.