Закономірності багаторічної динаміки популяцій і прогноз масового розмноження найголовніших шкідників озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу України - Автореферат

Недостатня вивченість закономірностей багаторічної динаміки популяцій найголовніших видів комах-шкідників озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу України і необхідність розробки науково обґрунтованого прогнозу їх масового розмноження з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту цієї культури від шкідників визначили актуальність теми досліджень. Мета дослідження - виявити загальні (системні) закономірності багаторічної динаміки чисельності популяцій найголовніших шкідників озимої пшениці і розробити регіональний прогноз їх масового розмноження. Завдання досліджень: - виконати історико-статистичний аналіз масових розмножень озимої совки, хлібного туруна, гесенської і шведської мух, шкідливої черепашки і хлібного жука-кузьки у Лівобережному Лісостепу України для виявлення загальних (системних) закономірностей їх популяційної динаміки у часі; на основі виявлених закономірностей і сучасних теоретичних уявлень про багаторічну динаміку чисельності популяцій розробити регіональний прогноз масового розмноження названих шкідників для підвищення ефективності і природоохоронності інтегрованого захисту озимої пшениці. На основі виявлених закономірностей розроблено прогноз початку чергових масових розмножень озимої совки, хлібного туруна, гесенської і шведської мух, шкідливої черепашки і хлібного жука-кузьки з метою підвищення ефективності і природоохоронності інтегрованого захисту озимої пшениці у Лівобережному Лісостепу України.Існуючі теорії динаміки популяцій і прогнозу масового розмноження шкідливих комах повністю не пояснюють багаторічну повторюваність (циклічність) їх у просторі і часі і спроможні передбачити початок чергового популяційного циклу того чи іншого шкідника з певним відсотком достовірності. Так із 20 масових розмножень (за 1813-2003 рр.) озимої совки 16 (80%) точно співпали з роками посух, три з них (15%) були через один рік після посух, одне (5%) за один рік до, а саме, у 1913-1919 рр.; усі 13 масових розмножень (за 1863-2003 рр.) хлібного туруна (100%) точно співпадали з роками посух, із 13 масових розмножень 10 (76,9%) точно співпадали з роками різких змін сонячної активності, 3 (23,1%) були через один рік після підвищення сонячної активності; 19 масових розмножень (за 1847-2003 рр.) гесенської мухи (100%) точно співпали з роками посух. Переважна більшість регіональних масових розмножень озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, шкідливої черепашки і хлібного жука-кузьки починалися точно в роки різких змін сонячної активності і через один рік після. Для інформаційного забезпечення багаторічних прогнозів рекомендується використовувати історичні хроніки масових розмножень найголовніших шкідників озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу України, які дають змогу виявити певну кореляцію між масовими розмноженнями та показниками, що нами досліджувались (сонячна активність, посухи, число Вольфа).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Існуючі теорії динаміки популяцій і прогнозу масового розмноження шкідливих комах повністю не пояснюють багаторічну повторюваність (циклічність) їх у просторі і часі і спроможні передбачити початок чергового популяційного циклу того чи іншого шкідника з певним відсотком достовірності. Тому проблема масового розмноження і прогнозування в екології популяцій і захисті рослин є однією з приоритетних і потребує подальшого вирішення.

2. В процесі досліджень нами встановлена закономірна повторюваність і синхронність популяційних циклів озимої совки, хлібного туруна, злакових мух (гесенської і шведської), шкідливої черепашки і хлібного жука-кузьки в Лівобережному Лісостепу України з посухами і різкими змінами сонячної активності. Так із 20 масових розмножень (за 1813-2003 рр.) озимої совки 16 (80%) точно співпали з роками посух, три з них (15%) були через один рік після посух, одне (5%) за один рік до, а саме, у 1913-1919 рр.; усі 13 масових розмножень (за 1863-2003 рр.) хлібного туруна (100%) точно співпадали з роками посух, із 13 масових розмножень 10 (76,9%) точно співпадали з роками різких змін сонячної активності, 3 (23,1%) були через один рік після підвищення сонячної активності; 19 масових розмножень (за 1847-2003 рр.) гесенської мухи (100%) точно співпали з роками посух.

3. Переважна більшість регіональних масових розмножень озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, шкідливої черепашки і хлібного жука-кузьки починалися точно в роки різких змін сонячної активності і через один рік після. Так за період 1867-1995 роки в Україні із 11 масових розмножень 11 (100%) точно співпали з роками різких змін сонячної активності. Це дає підстави для використання різких змін СА в якості критерію для прогнозування початку масових розмножень вказаних шкідників на основі міжсистемного методу.

4. На наш погляд метод річного і багаторічного прогнозу основних шкідників (на прикладі озимої совки), заснований на критеріях, які використовує служба сигналізації і прогнозів може бути доповнений показниками які були досліджені нами. Це сонячна активність, зокрема число Вольфа.

5. Для інформаційного забезпечення багаторічних прогнозів рекомендується використовувати історичні хроніки масових розмножень найголовніших шкідників озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу України, які дають змогу виявити певну кореляцію між масовими розмноженнями та показниками, що нами досліджувались (сонячна активність, посухи, число Вольфа).

6. На основі теорії циклічності динаміки популяцій, міжсистемного і аналого-історичного методів розроблено регіональний прогноз початку чергових масових розмножень найголовніших шкідників озимої пшениці.

Згідно прогнозу, початок масових розмножень озимої совки слід очікувати в 2007-2008 рр., хлібного туруна - 2015-2016, гесенської мухи - 2010-2011, шведської - 2011-2012, шкідливої черепашки - 2009-2010 і хлібного жука-кузьки в 2012-2013 рр.

Цей прогноз рекомендується використовувати службі захисту рослин у якості стратегічного.

1. Піщаленко М.А., Писаренко С.В. Динаміка чисельності озимої совки у зв‘язку з сонячною активністю та часом відновлення весняної вегетації озимої пшениці // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - №1. - 2001. - С. 94-96.

2. Піщаленко М.А., Писаренко С.В. Динаміка чисельності шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps Put.) на Полтавщині: 1892-2002 роки // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №3-4 (28-29). - 2003. - С. 60-65.

3. Писаренко С.В. Динаміка чисельності шкідників озимої пшениці та взаємозв‘язок їх із часом відновлення весняної вегетації // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №6. - 2003. - С. 31-34.

4. Писаренко С.В. Річний прогноз розвитку озимої совки в Полтавському районі // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №2. - 2004. - С. 56-58.

5. Писаренко С.В. Багаторічний прогноз масового розмноження найголовніших шкідників озимої пшениці в Лівобережному Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №3. - 2004. - C. 84-87.

6. Писаренко С.В., Писаренко П.В. Перспективи використання мінералізованої (пластової) води як добрива в посівах озимої пшениці // Пяті Каришинські читання. Всеукраїнська науково-методична конференція з проблем природничих наук, присвячена памяті А.П. Каришина, 65-річчю Ботанічного саду Полтавського педагогічного інституту, 30-річчю біостаціонару ”Лучки”. Збірник статей, Полтава, 1998, - С. 118-119.

7. Мединець В.Д., Слєпцов В.А., Писаренко С.В. Догляд за посівами озимої пшениці залежно від часу відновлення їх весняної вегетації // Матеріали обласної науково-практичної конференції з питань ефективності ведення землеробства, 16-17 січня 2003. - Полтава: ІНТЕРГРАФІКА. - 2003. - С. 88-89.

8. Писаренко С.В. Вплив часу відновлення весняної вегетації на динаміку чисельності шкідників озимої пшениці // Управління онтогенезом зимуючих рослин у світі нових знань про екологічний ефект часу відновлення їх весняної вегетації. Матеріали наукової конференції. - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 31-33.

Размещено на .ru