Закономірності історичного розвитку моралі - Реферат

Проблема історичного розвитку моралі нерозривно поєднана з історією розвитку людства і відображає його якісні етапи у вигляді розширення та поглиблення образу людяності. Разом з тим, у моралі чи не найяскравіше відображаються суперечності руху людства шляхом прогресу. Названий принцип дає змогу простежити сутнісні риси моральних відносин в їх об?єктивній зумовленості способом виробництва умов життя, а отже, відносинами в сфері матеріального виробництва, у суспільних відносинах, у сім?ї, в міжособистісних стосунках, зрештою, у ставленні людини до себе самої. Спільність зусиль, спрямованих на виживання, зумовила становлення почуття внутрішньої єдності людей: єдність їхніх намірів, дій. Підставою для об?єднання виступає не лише суто біологічна ознака (кровна спорідненість), але і духовна - об?єднаність на підставі спільності долі.В історії процес становлення свободи розпочинається на ґрунті індивідуалізації діяльності суб?єкта - в добу кризи первіснородових стосунків. Виникнення майнової нерівності, що спричиняє виокремлення і протиставлення окремих членів спільноти за ознакою винятковості долі, сприймається родом як величезна трагедія. Вони мали влаштовувати бенкети, робити подарунки родичам, сусідам, гостям. Оскільки тільки власник великого майна (причому "майном" були і члени сім?ї) мав душу, він визначався як особистість. "Патриції залишали за собою привілей захисту батьківщини, оскільки одні вони мали вітчизну: в той час, щоб мати вітчизну, слід було володіти шматком її ґрунту" [7, с 85].Феодалізм вибудував образ світу, в якому грубий примус був замінений системою всезагальних моральних підпорядкувань і зобов?язань, що зрештою утворювали єдине структурне ціле. Це стосунки, що отримали назву патернальних (лат. pater - батько), оскільки вибудовувалися згідно з принципом "батько" - "діти". У такий спосіб створюється цілісність образу світу, в якому людина почувається морально зобов?язаною жити, діяти і почуватися згідно з місцем, яке посідає в суспільному цілому. Стосунки, що трималися не зовнішнім примусом, а були оперті на ідею взаємних моральних зобов?язань, створювали відчуття упорядкованості й захищеності життя. Особа не виступає і не може виступити від власного імені, тобто як "людина загалом".Новий суспільний ідеал зростав і зрештою переміг на ґрунті заперечення вихідних засад середньовічної моралі й культури загалом. По-друге, зосередження на реаліях земного життя ставило людину перед необхідністю його покращення таудосконалення. Критерій останнього визначався потребою в творенні умов, гідних людини. Цінності набувають такі її якості, як воля, активність, ініціатива. Життєві обставини спонукають на активне укорінення в житті, оскільки носії активності та ініціативи - представники середніх прошарків суспільства, що не мають змоги опертися на маєтності та чесноти роду.Просвітницький підхід до людини як природної істоти надавав питанню особливої гостроти, оскільки загалом усував або відсував на другий план питання про божественне її творення та іманентну їй моральність. Просвітителі вважають, що розум людина отримала від природи і вже відтак - взаємодіє з нею на розумних засадах. У людині закладена потреба пізнання світу завдяки органам відчуттів, якими наділила її природа. Отже, людина має пізнати саму себе (розумність своєї природи) та розумність законів природного світу, щоб слідувати їм. Кожна людина має право на щастя, на задоволення своїх людських потреб шляхом зміни навколишнього середовища - і удосконалення свого розуму.

Зміст

1. Принципи аналізу історії моралі

2. Мораль доби рабовласництва

3. Феодальна мораль

4. Мораль доби вільної конкуренції

5. Поняття морального прогресу

Список використаної літератури

1. Принципи аналізу історії моралі

1. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. М.: “Финансы и статистика”, 2010. 208 с.

2. Гах Й. М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2012. 160 с.

3. Герасимчук А. А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. К.: ЄУ. 2011. 350 с.

4. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012.576 с.

5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. К.: Наукова думка, 2011. 242 с.

6. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Центр навчальної літератури, 2012. 224 с.

7. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2010. 288 с.

8. Малахов В. Г. Етика: Курс лекцій. К.: Либідь, 2010. 304 с.

9. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. К.: Каравелла, 2013. 496 с.

10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. К.: ЄУФІМБ, 2012. 250 с.

11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. К.: Кондор, 2010. 356 с.

12. Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. К.: Професіонал, 2014. 432 с.

13. Статінова Н. П., Радченко С. Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. К.: КНТЕУ, 2010. 280 с.

14. Стоян Т. А. Діловий етикет: моральні цінності і культура поведінки бізнесмена: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 232 с.

Размещено на .ru