Встановлення впливу технологічних параметрів на ефективність використання поживних речовин корму та трансформацію їх у м"ясну продукцію. Розробка рецептів комбікормів і преміксів для різних технологічних груп та системи раціональної годівлі кролів.
При низкой оригинальности работы "Закономірності і особливості формування м"ясної продуктивності і конверсійної здатності кролів в постнатальному онтогенезі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виникла необхідність в поглибленому пізнанні онтогенезу, як загально біологічного процесу та взаємозвязку з особливостями трансформації енергії і поживних речовин корму в мясну продукцію, в фізіолого-біохімічному обґрунтуванні формування мясної продуктивності кроля, в розробці способів більш повного використання біологічного потенціалу кролів і на цій основі експериметального визначення ефективних параметрів енергоресурсозберігаючих технологій виробництва кролятини. Дослідження, результати яких викладено в дисертації, проведені згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН у межах виконання таких завдань: "Розробити методи підвищення продуктивності в племінному кролівництві", 1980-1985 рр., шифр О. Сх. 80, № Держреєстрації 01825041618, "Розробити і впровадити у виробництво окремі елементи системи виробництва продукції кролівництва,"1986-1990 рр, шифр О. Сх. 46.05.02 Н, № Держреєстрації 01860048344. Головною метою роботи було обгрунтування і розробка, а також впровадження у виробництво оптимальних параметрів і концепції енергоресурсозберігаючої технології (утримання в приміщеннях з фізіологічно обгрунтованими регульованими параметрами мікроклімату, ефективної системи годівлі, виконання комплексу селекційних прийомів з циклічним методом відтворення, способів прогнозування рентабельного виробництва), яка в найбільшій мірі забезпечує реалізацію біологічного та генетичного потенціалу кролів на прикладі породи сірий велетень: енергії росту, скороспілості, високої якості мяса та конверсійної здатності. Розроблено, експериментально обгрунтовано і впроваджено у виробництво оптимальні параметри енергоресурсозберігаючої технології: циклічний метод виробництва, комплекс селекційних прийомів, високоефективну систему годівлі, способи оперативного планування та прогнозування, рентабельного вирощування, які в найбільшій мірі забезпечують реалізацію біологічного і генетичного потенціалу кролів породи сірий велетень (високий темп росту, скороспілість, підвищений вихід високоякісної продукції, висока конверсійна здатність та інші).Малі обєми шлунково-кишкового тракту кроленят в ранній період онтогенезу обумовлюють необхідність споживання кормів з високою концентрацією енергії і поживних речовин, тому крім молока, фізіологічно обґрунтованим для різних технологій виробництва кролятини після 20-денного віку може бути повнораціонний комбікорм. За цей період відносний приріст (за Майнотом А.) з віком закономірно зростає, корелюючи з напруженістю (константою) росту, а питома і істинна швидкості з віком закономірно знижуються, що викликано затуханням метаболічних процесів. В свою чергу, особливості росту головного мозку, печінки, легенів, серця, селезінки, нирок обумовлено їх ступенем визрівання в ембріогенезі, функціональною зрілістю і впливом ряду паратипових факторів, звязаних, зокрема, з годівлею, утриманням і способами вирощування кролів. Видовою особливістю росту скелету в постнатальний період онтогенезу кроля є те, що з віком його інтенсивність знижується в чіткій закономірності, але з більш високими темпами, ніж у крупних видів сільськогосподарських тварин, а після 90-денного віку темпи росту осьового відділу скелету перевищують темпи росту периферійного. Проведеними дослідами встановлено, що ефективніше засвоюються кролями поживні речовини комбікормів і, зокрема, протеїн при включенні в раціон синтетичного препарату вітаміна А у співвідношенні 11-24 I.О. на 1 грам протеїну, та розроблених нами вітамінно-мінеральних преміксів, які забезпечують: статистично вірогідну (р<0,001) прибавку приросту живої маси у 30;45;60; 90 днів - 9;9;7;6, підвищення збереженності кроленят на 3,8, зростання показників перетравності органічної речовини в цілому і зокрема, протеїну, БЕР, жиру, клітковини на 2,2;3,9;1,8;2,5;3,2, підвищення окупності кормів приростом маси у вікові періоди 1-45; 1-60; 1-90 днів на 15, 22 і 30 відсотків.Вивчення особливостей та встановлення закономірностей росту і розвитку організму, органогенезу, фізіологічних і біохімічних процесів та морфо-функціонального становлення систем і тканин, обміну речовин і їх трансформації в мясну та хутрову продукцію і конверсійної здатності кроленят дало можливість доповнити теоретичні основи періодизації індивідуального розвитку і формування в постнатальному онтогенезі мясної продуктивності кролів та на прикладі породи сірий велетень розробити і в максимально сприятливих для реалізації біологічного потенціалу цих тварин умовах експериментально обґрунтувати нову концепцію енергоресурсозберігаючої технології виробництва високоякісної екологічно чистої продукції кролівництва. Головне прикладне значення нової енергоресурсозберігаючої технології полягає в необхідності використання можливостей високої напруги та інтенсивності росту в перший та другий періоди постнатального онтогенезу, коли до 2-3-місячного віку набуває максимального прогресу фаза активного росту організму, внутрішніх органів, осьового та периферійного скелету, мязової тканини і до
Вывод
Експериментальне обґрунтування закономірностей i особливостей індивідуального розвитку кролів в різних умовах годівлі i утримання
Закономірності і особливості індивідуального розвитку кролів. Кількісні (табл.1) і відносні (рис.2) показники росту та формування мясної продуктивності кролів свідчать про їх певну залежність від технологічних факторів в умовах промислової технології, в яких проявляються загальні закономірності росту і диференціації організму, змін пропорцій частин тіла і різних тканин та їх хімічного складу.
На відміну від крупних видів сільськогосподарських тварин, онтогенез яких висвітлено в роботах Свєчина К.Б. (1961,1967), Маменка О.М. (1972,1993), кролі ростуть інтенсивно вже в перші періоди постнатального онтогенезу, пристосовуючи при цьому функції і системи організму. З різною амплітудою, стосовно віку, кроленя реагує процесами диференціації.
На початку молочного періоду онтогенезу (до місячного віку) на організм кролів припадає значне фізіологічне навантаження: зміна характеру метаболізму, форсоване становлення систем - центральної нервової, нейрогуморальної, кровообігу, газообміну, терморегуляції, травлення та кісткової і мязової тканин.
Складності в технологічному плані обумовлюються тим, що лише на 12-й день кроленята починають бачити, до 28 дня - змінюють молочні зуби на постійні, на 25-30 - формується волосяний покрив. Підвищена потреба організму в енергії до 20 дня повністю задовольняється лише за рахунок високопоживного молока кролематок.
В цей період кроленята мають мінімальний середньодобовий приріст, який складає біля 5 грамів.
В звязку з посиленою диференціацією в цей період питома вага продуктивного корму з молока матері значно менша, ніж у тварин великого розміру, але різко зростає потреба в енергії, якої з віком кроленят стає недостатньо в спожитому материнському молоку.
Таблиця 1
Особливості росту і розвитку кролів у різні вікові періоди
Середньодобовий приріст, г Відносний приріст, за Інтенсивність росту за Шмальгаузеном І.
Між технологічними періодами з віком Майнотом Броді С., питома істинна напруженість росту вік, дні г вік, дні г А.,% г швидк. швидк. (константа)
Малі обєми шлунково-кишкового тракту кроленят в ранній період онтогенезу обумовлюють необхідність споживання кормів з високою концентрацією енергії і поживних речовин, тому крім молока, фізіологічно обґрунтованим для різних технологій виробництва кролятини після 20-денного віку може бути повнораціонний комбікорм.
Наші експериментальні дані показали, що за рахунок застосування науково обґрунтованих складів комбікормів вдається забезпечити в різні технологічні періоди 24-32 г середньодобового приросту (табл.1).
Високий темп росту з віком тварин обґрунтовується також показниками питомої і істинної швидкостей, напруженості, інтенсивним збільшенням початкової маси, з різкими підвищеннями та спадами росту між технологічними періодами, що підтверджує теорію періодизації і ритмічності росту (Свєчин К.В.,1961; Федоров В.I., 1973; Сіпачов С.Г.,1970).
У 3-4-5-місячному віці маса новонародженого кроленяти збільшується відповідно в 38; 52; 62 рази і досягає 50,65,80 відсотків маси дорослого кроля. В 4-5-місячному віці кролі досягають повної продуктивної та відтворювальної здатності. За цей період відносний приріст (за Майнотом А.) з віком закономірно зростає, корелюючи з напруженістю (константою) росту, а питома і істинна швидкості з віком закономірно знижуються, що викликано затуханням метаболічних процесів. В організмі кроля вони відбуваються з віком більш упереджено, ніж у крупних видів тварин, і ці біологічні особливості слід враховувати при розробці проектів технологій.
Особливості органогенезу у кролів в звязку з віком та зміною умов технології. Дослідження показали, що інтенсивний органогенез кроля на ранніх стадіях постнатального онтогенезу тісно звязаний з ростом і розвитком організму. В свою чергу, особливості росту головного мозку, печінки, легенів, серця, селезінки, нирок обумовлено їх ступенем визрівання в ембріогенезі, функціональною зрілістю і впливом ряду паратипових факторів, звязаних, зокрема, з годівлею, утриманням і способами вирощування кролів.
Встановлено, що абсолютна маса внутрішніх органів кроля в постембріогенезі закономірно істотно і інтенсивно зростає, а відносна (% до маси тіла) зменшується, при цьому кожний орган характеризується індивідуальним рисунком органогенезу і відрізняється амплітудами інтенсивного росту і його спадом. Але узагальнено, що при народженні кролі відзначаються більш високою диференціацією внутрішніх органів та інтенсивністю росту їх маси в порівнянні з іншими тваринами в ранні періоди постембріогенезу.
Можна констатувати, як видову особливість кроля те, що в нього до двомісячного віку ріст і розвиток селезінки, серця, нирок, в основному, закінчується. Активний ріст і розвиток легенів продовжується до тримісячного, а печінки до 4-5-місячного віку.
Більш тривалий ріст і формування печінки обумовлений її багатогранною функцією - продукування кетонових тіл, адсорбція продуктів метаболізму; участь у синтезі вуглеводів, жирів, в кровотворенні, в системі травлення.
Організм кроля забезпечує гомеостаз органогенезу, а рівень годівлі відчутніший для органів, які ростуть більш інтенсивно.
Морфологічні, фізіологічні та біохімічні особливості розвитку системи травлення. Видовою біологічною особливістю кролів є прискорений ріст і формування шлунково-кишкового тракту, який, в основному, закінчується до двомісячного віку.
У ранні періоди росту кроленят (10;20;30 днів) за показниками маси і особливо обєму шлунок значно перевершує тонкий та товстий відділи кишечника. У свою чергу інтенсивність росту тонких кишок нижча, ніж товстих, чого не спостерігається в більшості сільськогосподарських тварин.
До 45-денного віку в системі травлення кролів за масою на долю шлунку, тонких і товстих кишок припадає 30-40-30, а за обємом відповідно 75-10-15 відсотків. Ця особливість обумовлена віком кроля і закономірно, що маса і обєм тонкого відділу кишечника залишаються відносно сталими, шлунку зменшуються, а товстого відділу - збільшуються. При переведенні кроленят на годівлю комбікормами цей процес прискорюється і у 5-місячних кроленят співвідношення між шлунком, тонкими та товстими кишками змінюється і становить за масою-15-42-43, а за обємом 33-16-51 відсотків.
Наведені дані підтверджують головну роль шлункового травлення в ранні періоди росту кроленят, що обумовлено характером живлення в молочний період онтогенезу.
Прискорене формування системи травлення підтверджується також наявністю в хімусі та змішаній крові уже після 20-денного віку кроленят метаболітів вуглеводно-жирового та білкового обмінів. Це засвідчує, що значна потреба в енергії в ранні періоди росту забезпечується не лише за рахунок глюкози, але й летких (оцтова, пропіонова, масляна) та неестерофікованих жирних кислот (НЕЖК) і кетонових тіл.
Отже, особливістю формування системи травлення у кролів є те, що вона найбільш активно формується до двомісячного віку і завершується до тримісячного, і вже в ранній період онтогенезу здатна забезпечити стабільний рівень енергії та білка, необхідний для підтримання високої енергії росту організму і формування продуктивних якостей.
Особливості росту і формування скелету в онтогенезі. Встановлено, що ріст кроля в цілому і окремих частин тіла, зокрема, тісно звязаний з особливостями змін маси і форм скелету, який до моменту народження можна вважати більш розвинутим, ніж в інших видів тварин, але характеризується також високою інтенсивністю росту в ранній період постнатального онтогенезу. Маса скелету за перші 10 днів збільшується в 2, в 20 - 4, в 30 - 8, в 45 - 15, в 60 - 18, в 90 - 30, в 120 - 31, в 150 - 36 разів.
Видовою особливістю росту скелету в постнатальний період онтогенезу кроля є те, що з віком його інтенсивність знижується в чіткій закономірності, але з більш високими темпами, ніж у крупних видів сільськогосподарських тварин, а після 90-денного віку темпи росту осьового відділу скелету перевищують темпи росту периферійного.
Рівень годівлі, як основний технологічний фактор впливу у кроля, як і в інших видів тварин, на масі кісток позначається в меншій мірі, ніж на інших тканинах і внутрішніх органах.
З ростом і змінами пропорцій скелету кроля повязані особливості росту мускулатури і, як наслідок, формування мясної продуктивності.
До 30-денного віку інтенсивність росту мускулатури, скелету і організму в цілому однакова. У наступні 2-3 місяці темп росту кісток помітно знижується. До місячного віку кроленят питома вага кісток відносно маси тіла, тушки з головою і лівером, мякоті ста новить відповідно 6-9, 16-19, 27-32; а в пятимісячному віці знижується до 5, 8, 9 відсотків.
У період з 3 до 5 місяців за темпом росту кісткова тканина значно поступається перед мязовою і жировою, що істотно впливає на формування морфологічного складу тушки. Більш високою інтенсивністю росту за показниками довжини, ширини і обхвату характеризуються кістки периферійного відділу: задніх кінцівок (стегно, гомілка), передніх (лопатка, плечова) і осьового скелету, що свідчить про високу скороспілість кролів, як сильно рухливих тварин.
Фізіолого-біохімічні особливості формування мясної продуктивності кролів. Експериментально підтверджено, що формування мясної продуктивності кролів підпорядковане загальнобіологічним, як і в інших тварин, закономірностям і має особливості, що обумовлені характером росту складових тканин: кісткової, мязової і жирової, інтенсивність якого у різні вікові періоди неоднакова.
До місячного віку кроленят початкова маса жиру, кісток, мязів збільшується у 5-8-11 разів. У 3-4-5-місяців інтенсивність росту жирової тканини зростає відповідно у 78-141-327; мязової -71-104-141; кісткової - 31-32-38 разів. Самий високий рівень збільшення маси жирової, потім мязової і найнижчий - кісткової тканин.
Співвідношення цих тканин обумовлює формування хімічних, біохімічних, технологічних показників і морфологічної структури тушки (табл.2) і визначає видові особливості кролятини, як мяса.
Встановлено, що для кролятини властива підвищена засвоюваність білка, яка становить біля 75-80%, а також оптимальна структура амінокислотного складу: незамінні 37-42, замінні 16-17, синтезуємі в організмі - 42-47 відсотків, високий білково-якісниий показник (7-8) та біологічна повноцінність білка (амінокислотний індекс 0,92-0,94), забарвленність (в межах 240-280 одиниць), вологоємкість (63%), (РН 6,2-6,8).
Забійний вихід тушки у 3-4-5 місяців відповідно становить: з головою і лівером - 61-63-69, без голови з лівером - 56-58-64, а без голови і ліверу - 51-53-60 відсотків, що значно вище, ніж вихід баранини і яловичини. Із врахуванням кишкового жиру забійний вихід мяса підвищується на 3-4 відсотки.
На основі одержаних біологічних, морфологічних, фізіолого-біохімічних показників та з використанням основних методичних положень Шмідта Г.О. [1953-1955], Пшеничного П.Д. [1961], Свєчина К.Б. [1961], Орловського В.I. [1966] розроблено нові положення концепції періодизації і ритмічності постнатального онтогенезу, і їх обґрунтовано за узагальненими параметрами існуючих технологій вирощування кролів.
Таблиця 2
Морфологічний склад тушки кролів з головою і лівером в динаміці
Показники В і к , д н і 1 10 20 30 45 60 90 120 150
Маса паної 32,9 87,7 134,1 269,0 649,0 808,7 458,0 2026,0 2655,0 тушки, г 1,1 5,9 2,7 10,6 13,3 17,5 56,0 43,9 88,4 в тому числі: г 8,1 18,9 27,0 41,4 76,7 86,1 116,8 158,0 179,7 голова, 1,0 0,9 0,3 1,1 3,2 1,6 4,5 4,7 10,3
(не входить у - 0,1 1,1 0,33 0,73 0,4 4,4 6,8 12,1 забій. вихід) % - 0,1 1,3 0,8 1,2 1,4 1,8 2,6 3,6
Особливості росту i формування мясної продуктивності кролів при різних типах утримання i годівлі
Особливості росту кроленят у молочний період онтогенезу при різних строках відлучення. Нами експериментально доведено, що інтенсивність росту і розвитку кроленят на початку молочного періоду онтогенезу істотно залежить від кількості та якісного складу молока кролематок. Кроляче молоко, на відміну від молока інших видів тварин, має в 3-4 вищу концентрацію жиру і білка (20,2 і 10,6%) з рівнем енергії - 11 МДЖ / кг, що свідчить про високу молокосинтезуючу здатність кролематок. Поживність молока, характер лактації і біологічні особливості росту кролів взаємозвязані, і існує пряма кореляційна залежність між інтенсивністю росту кроленят та середньодобовим продукуванням молока кролематками, яка встановлена нами r =0,5 0,07.
За перші пять днів самка продукує 3,5; другу, третю і четверту пятиденку - 10;15;18 відсотків молока від загального обсягу за лактацію. Протягом 20;30 днів лактації кролематка продукує відповідно 46,7 і 76,5% від усієї кількості за лактацію. Всього за лактацію кролематка здатна синтезувати 6-8 кг молока.
Експериментально нами встановлено, що для забезпечення ормального росту в підсисний період кроленя повинно спожити в середньому 1115 г молока і 723 г комбікорму. При цьому затрати на 1 грам приросту становлять: молока 1 г і комбікорму 0,6 г, або 1,2 г сухої речовини корму із вмістом 13 КДЖ обмінної енергії. У періоди 1-20; 21-30; 31-45 днів приріст живої маси за рахунок молока відповідно становить 100;60;33%. На 1 кг приросту маси в молочний період онтогенезу кормові затрати становлять 1,0-1,1 к.од.
При застосуванні розроблених на основі визначення поживності молока стартерних комбікормів для більш раннього відлучення кроленят (у 20 і 30 днів замість 45) жива маса у 2 місяці - становить 1,6-1,8 кг, у три - 2,5-2,7 кг, що на 10 і 13 відсотків вище вимог для першого класу.
Експериментально апробований нами технологічний прийом відлучення кроленят у 20 і 30 днів сприяє підвищенню інтенсивності використання кролематок на 20-30 відсотків, що в свою чергу дає можливість збільшити оборотність стада кролеферми в 1,25 раза.
Вплив енергетичного рівня годівлі на інтенсивність росту кролів. Встановлено, що оптимальний рівень обмінної енергії (ОЕ) в раціонах забезпечується при введенні в комбікорми 60-70% від фізичної маси інгредієнтів концентрованих кормів і з вмістом не більше 130-160 г клітковини в 1 кг сухої речовини. Експериментально доведено, що при цьому необхідний рівень енергії і білку в раціонах на 60-70% забезпечується за рахунок концентрованих кормів, а решта - іншими компонентами.
Визначені параметри енергії і білку та обмеження клітковини в комбікормах гарантують отримання кролів з живою масою в 3 місяці 2,5-2,8 кг. За цих умов ефективність споживання забезпечується у межах 86-97 і перетравність поживних речовин - 70-80 відсотків, а затрати кормів на 1 кг приросту не перевершують - 4-5 корм. од.
Зниження рівня концкормів затримує реалізацію біологічного потенціалу росту, а підвищення - не компенсується приростом живої маси.
Підвищення концентрації клітковини на 20 відсотків від визначеного оптимуму призводить до зниження перетравності поживних речовин на 5-7, інтенсивності росту кролів на 7-10, енергозабезпеченності раціонів на 10-15 відсотків, на що звертали увагу Бесєдіна Г.Г., (1970), Федій Е.М. та ін(1980), Помитко В.М.(1985), Макарова Р.Е, (1988).
Забезпеченість організму кролів обмінною енергією при використанні комбікормів з встановленими параметрами здійснюється за рахунок легкоперетравних безазотистих екстрактивних речовин на - 60-66, протеїну - 25-30, жиру - 8-10, клітковини - 2-3 відсотки.
Інтенсивність росту і розвитку кролів при різній концентрації протеїну та його якісного складу. Багатосерійними науково-господарськими випробуваннями комбікормів з концентрацією сирого протеїну 15;16;17;18;21;24;28% у 1 кг сухої речовини корму при різних технологіях вирощування кролів встановлено оптимальні параметри вмісту сирого протеїну, які знаходяться в межах 18-20 відсотків і забезпечують максимальний прояв біологічного потенціалу росту, високий рівень засвоєння поживних речовин і оплати кормів.
Зниження рівня вмісту протеїну від визначених параметрів призводить до затримки росту, а підвищення - не окупається продуктивністю росту і не виправдане з економічної точки зору.
Балансування протеїну за визначеними параметрами доцільно як за рахунок нативного - 10-20, так і екструдованого гороху в межах до 35% при одночасній заміні гостродефіцитних і високовартісних кормів тваринного походження, що знижує затрати кормів на 35-40 відсотків та сприяє одержанню середньодобових приростів 30-35 г, збільшенню початкової маси у 2 і 3 - місячному віці в 27-40 разів, підвищенню засвоюваності та окупності кормів.
Перетравність поживних речовин корму при цьому досягає 75-85 відсотків, а затрати протеїну на приріст 1 кг живої маси за період відгодівлі з 46 до 90 днів не перевершують 0,59-0,71 кг.
Використання гороху в складі комбікормів дає можливість також досягти оптимального співвідношення незамінних амінокислот, яке вагомо поліпшує якість протеїну і максимально наближено відповідає вимогам норм годівлі.
Ріст і розвиток кролів в залежності від вітамінно-мінерального забезпечення раціонів. Проведеними дослідами встановлено, що ефективніше засвоюються кролями поживні речовини комбікормів і, зокрема, протеїн при включенні в раціон синтетичного препарату вітаміна А у співвідношенні 11-24 I.О. на 1 грам протеїну, та розроблених нами вітамінно-мінеральних преміксів, які забезпечують: статистично вірогідну (р<0,001) прибавку приросту живої маси у 30;45;60; 90 днів - 9;9;7;6, підвищення збереженності кроленят на 3,8, зростання показників перетравності органічної речовини в цілому і зокрема, протеїну, БЕР, жиру, клітковини на 2,2;3,9;1,8;2,5;3,2, підвищення окупності кормів приростом маси у вікові періоди 1- 45; 1-60; 1-90 днів на 15, 22 і 30 відсотків.
Ефективність росту і формування мясної продуктивності кролів при промисловому та шедовому вирощуванні. Слід зазначити, що потреба енергії і білку при сухому типі годівлі і утриманні в приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату на 80-82, а при комбінованому і утриманні в шедах на 67-73% згідно норм балансується в основному за рахунок концентратів.
Встановлено, що необмежена годівля (вволю) незалежно від умов утримання кролів забезпечує середньодобові прирости між технологічними періодами від 14 до 45, а з віком від 14 до 30 грамів і збільшення початкової живої маси у вікові періоди 1; 2; 3; 4; 5 місяців у 7-8; 23-31; 38-45; 52-56; 62-68 разів, що значно перевершує вимоги при інтенсивному вирощуванні.
Проте, умови утримання й годівлі впливають на ріст кролів. При сухому типі годівлі з використанням уніфікованих для технологічних груп кролів повнораціонних комбікормів ріст організму в цілому, частин тіла, внутрішніх органів, тканин підвищувався поступово. Шедове утримання з комбінованим типом годівлі, яке характеризується зміною кормових інгредієнтів у різні періоди року, світлових та температурних параметрів, не забезпечує рівномірного росту і розвитку та формування продуктивних ознак, на що вказують Беляєв Д.К., (1950), Шабалтас М.Д., (1980, 1984, 1988).
Апробація технологій з запланованим терміном вирощування кроленят показала, що кроленята весняного окролу за умов включення в раціон високопоживних зелених кормів та при позитивному впливі оптимальних температурних параметрів характеризувалися найвищимисередньодобовими приростами, як в періоди 31-45; 46-60; 61-90 днів, тобто забезпечували прирости 44; 45; 25; так і з віком 1-45; 1-60; 1-90 днів - 25; 30; 28 грамів.
Сезон окролу та умови годівлі відповідно впливають на масу внутрішніх органів. Кроленята, вирощені на раціонах сухого типу годівлі, за масою внутрішніх органів, крім печінки, в ранні вікові періоди дещо поступалися (р>0.05) кроленятам весняного і літнього окролів, вирощених на раціонах комбінованого типу, що зумовлено кормовими факторами (зелена маса, соковиті корми) та позитивним впливом атмосферних факторів, на що звертали увагу Свєчин К.Б., (1948), Вавілов С.I., (1950), Михайлов I.М.,(1991).
Експериментальними даними встановлено, що самою високою виявилась окупність кормів продукцією при вирощуванні кролів у приміщеннях з регульованим мікрокліматом на раціонах сухого типу годівлі. Так, у вікові періоди 45;60;90;120;150 днів затрати при сухому типі годівлі за кормовими одиницями нижчі на 207;65;47;51; 22; обмінною енергією корму - 94;31;38;50;24, а протеїном - 175; 60;51;55;22%, ніж при комбінованому. При вирощуванні кролів у шедах до 6;7;8;9-місячного віку на раціонах комбінованого типу годівлі, в порівнянні з пятимісячним віком, затрати зростають за кормовими одиницями відповідно на 21;37;52;75; енергією на 22;38; 53;75; протеїном на 20;32; 44;62 відсотки. (рис.5).
Дослідами доведена доцільність використання технологічних переваг виробництва кролятини влітку. У літній період при шедовому утриманні з використанням комбінованого типу годівлі затрати за рахунок використання більш поживних і дешевих зелених кормів на 8 -10 відсотків нижчі, ніж у зимовий.
Технологічні умови виробництва кролятини істотно впливають на формування мясної продуктивності, в тому числі і на показники забійного виходу, які змінюються в різні періоди онтогенезу і тісно корелюють з показниками передзабійної живої маси r=0,99 (0,98 - 0,99).
Більш високий забійний вихід досягається при промисловому вирощуванні кролів з сухим типом годівлі. У 45;60;90;120;150 днів вихід тушки із урахуванням голови і ліверу становить 60;55;62;63;68%; без урахування голови, але з лівером - 53;50;56;58;66%; без урахування голови і ліверу - 46;44;51;55;60%.
При застосуванні комбінованого типу годівлі при шедовому утриманні вихід тушок з головою і лівером в 3-4-5 місяців дещо нижчий, ніж при сухому типі годівлі у кролів весняного окролу на 3-2-7% (р>0,05), а літнього - 6-2-9% (р<0,05), а в загальному по всіх категоріях тушок - 8-10% (р<0,05).
Закономірності та особливості обміну речовин, конверсійної здатності кролів та їх залежність від типів утримання та вирощування
Особливості обміну енергії та протеїну при промисловому та шедовому вирощуванні. Наші дослідження надали можливість не тільки виявити особливості обміну речовин у постнатальному онтогенезі кролів, але порівняти їх у видовому аспекті. Кролі відрізняються від інших видів сільськогосподарських тварин підвищеною обмінною масою, яка обумовлює інтенсивність біохімічних та фізіологічних процесів в організмі. В 1;10;20;30-денному віці обмінна маса перевершує живу в 2;1,5;1,4; 1,2 раза, а в 60,90,120,150-денному становить 90,80,75,71% від живої маси тіла. Показники обмінної маси в 5-6 разів вищі, ніж у великої рогатої худоби, овець, свиней. Наведені дані узгоджуються результатами досліджень Kleiber M, [1932, 1941,1962]; Brody S., [1934]; Rubner N, [1983] в тому, що у дрібних тварин процеси метаболізму відбуваються більш інтенсивно, однак це повязано з рівнем споживання сухої речовини та періодом онтогенезу кролів.
Встановлено, що обсяги середньодобового споживання сухої речовини корму, протеїну, енергії збільшуються з віком тварин. Добове споживання поживних речовин і обмінної енергії в розрахунку на 1 кг живої маси зростає до двомісячного віку, після чого стабілізується.
Споживання сухої речовини корму , протеїну, обмінної енергії корму з розрахунку на 1 кг обмінної маси у кролів має особливості, притаманні лише цьому виду тварин. У періоди, коли кролі мають більш високу обмінну масу, показники обсягів споживання зменшуються, а при її зниженні - зростають. Встановлені закономірності споживання поживних речовин корму супроводжуються неоднаковою оплатою його приростом живої маси в різні технологічні періоди вирощування.
З віком тварин, особливо після двомісячного, затрати сухої речовини, протеїну, ОЕ на 1 кг приросту живої маси помітно зростають.
Особливості конверсії протеїну і енергії корму в продукцію. Найбільш високі показники конверсії протеїну корму встановлено в ранні періоди онтогенезу кролів. З віком тварин наступає послідовне зниження конверсійної здатності.
Так, в технологічні періоди 1-20,21-30,31-45 днів коефіцієнти конверсії протеїну корму в тушку з урахуванням голови і ліверу складали - 41,45,55; в мякоть тушки - 18,20,33%. Пізніше в періоди 46-60,61-90,91-120,121-150 днів конверсія протеїну в тушку з урахуванням голови і ліверу знизилась до 13,15,11,5; в мякоть відповідно - 8,11,8,4% (рис.5).
Коливання показників конверсійної здатності кролів у різні вікові періоди свідчать про ритмічність росту кролів в онтогенезі. Так, коефіцієнти конверсії протеїну корму в 1-20,1-30,1-45 днів у тушку становили - 38,49,50; в мякоть тушки - 16,20,30%. У більш пізні вікові періоди 1-90,1-120,1-150 днів ці показники поступово знижувалися до 22,19,12; в мякоть - до 15,14,9%.
Синтез енергії в тушці і мякоті залежить від рівня синтезу в організмі протеїну і жиру r=0,7-0,99(0,50-0,84;0,98-0,99) і зумовлює в онтогенезі характерні особливості конверсійної здатності кролів. Показники конверсії енергії в тушку з урахуванням голови і ліверу в періоди 1-20,21-30,31-45 днів поступалися показникам конверсії протеїну в 1,1-2,1; а в періоди 91-120,121-150 днів були вищими в 1,4-2,2 раза.
Більш високий рівень синтезу та конверсійної здатності у кролів, у порівнянні з іншими видами сільськогосподарських тварин, підтверджується ефективністю синтезу енергії і білка в розрахунку на 100 КДЖ обмінної енергії і 100 г протеїну корму (табл.3).
Наведені дані свідчать, що за інтенсивністю синтезу енергії кролі перевершують тварин інших видів, а за синтезом білка поступаються коровам молочних порід на 37 і бройлерам (птиця) на 95%.
Таблиця 3
Ефективність відкладення енергії і білка з розрахунку на 100 КДЖ і 100 г протеїну корму у різних тварин
Вид Ефективність відкладення Відносно показників у кролів, % тварин енергії, КДЖ білка,г енергії білка
Корови мол.порід 17,2 * 37,0 * 66,1 137
Риби 14,5 * 16,4 * 55,8 60
Кури-несучки 8,3 * 25,6 * 31,9 95
Бройлери 7,0 * 52,6 * 27,0 195
Індики 5,3 * 25,6 * 20,4 95
Свині 4,6 * 12,8 * 17,7 47
Мясна худоба 2,9 * 9,4 * 11,2 35
Ягнята 2,3 * 6,1 * 8,8 23
Кролі 26,0 27,0 100,0 100
Примітка. За даними Енсмінгера М.Е., Олентина К.Г. (1978).
Обгрунтування та розробка оптимальних параметрів енергоресурсозберігаючої технології інтенсивного виробництва продукції кролівництва
Формування технологічних груп та утримання кролів, організація виробництва. Багаточисельні наші досліди засвідчили можливість виробництва кролятини в різних за типорозмірами, формами власності і господарювання сільськогосподарських підприємствах, а одержані експериментальні матеріали покладено в основу вихідних даних для створення моделі прогресивної енергоресурсозберігаючої технології виробництва кролятини і методики прогнозування багатофакторного виробничого процесу.
Однак, всебічна наукова проробка схеми економії енергокормових затрат матеріало- та трудомісткості, а також дисперсійний аналіз показали, що можливості кролеферми (а її також можна розглядати як модель технології в тваринництві) для підвищення рентабельності більш реальні на високомеханізованому підприємстві промислового типу.
Встановлено, що найбільш раціональними є вирощування кролів у закритих приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату (температура в приміщенні - 15-18 С, вологість 60-80%, освітлення в зоні розміщення тварин - 50-60 люксів, швидкість руху повітря в зоні розміщення кліток - 0,3 м/сек, вуглекислого газу, аміаку, сірководню - сліди). Затрати на забезпечення цих параметрів повністю відшкодовуються поточною ритмічністю і стабільністю технологічного процесу, але для цього також необхідне раціональне поєднання і використання всіх виробничих потужностей. На кожне приміщення маточного поголівя з розміщенням 1000-1300 кліток необхідно мати по одному приміщенню для ремонтного і відгодівельного молодняка.
Для формування виробничих груп і розробки технологічних параметрів для кролеферм різної потужності нами запропоновані формули, які дають можливість передбачити у приміщеннях даного типу раціональну механізацію і автоматизацію основних виробничих процесів, уникнути зайвих затрат.
Організація годівлі та зниження рівня радіаційного забруднення. Наші дослідження показали, що на кролефермах промислового типу найдоцільніше застосувати сухий тип годівлі з використанням повнораціонних збалансованих за енергією, поживними і мінеральними речовинами та вітамінами комбікормів.
В той же час норми годівлі потребують корегування. В цьому звязку нами експериментально доведено, що рецепти комбікормів для різних технологічних груп кролів забезпечують виробництво високоякісної продукції із затратами в межах 4,5-5,0 корм.од. на 1 кг приросту живої маси кролів.
Промисловий тип вирощування кролів забезпечує в забрудненій радіонуклідами зоні виробництво кролятини з рівнем забруднення радіоцезієм нижче допустимого рівня. Цьому сприяє застосування сухого типу годівлі з використанням розробленого нами складу комбікормів, адже в розрахунку на 1 корм.од. зерна міститься радіоактивного цезію в 55 разів менше, ніж у зеленій масі, що забезпечує переваги кролятини в порівнянні з виробництвом яловичини в забрудненій зоні.
Система відтворення, селекції і ветеринарно-профілактичних заходів. Інтенсивне використання основного поголівя при промисловому типі вирощування кролів передбачає одержання на середньорічну кролематку 6-8 окролів при експериментально обґрунтованому нами циклічному способі відтворення поголівя і відлученні кроленят від самок у 30 - денному віці. Оптимізація структури стада показує, що на основну кролематку необхідно вирощувати 3-4 ремонтні самки із збільшенням полігамії в 4 рази і доведенням співвідношення до 1:40.
Багаторічні дослідження показали доцільність спрямування селекції на використання 1-2 порід з формуванням за розробленими вимогами однорідних технологічних груп тварин, посилену вибраковку тих, які не відповідають технологічним, селекційним і ветеринарним вимогам.
З врахуванням сказаного, нами виведено більш технологічний за компактністю тіла, з підвищеною продуктивністю (10-15%) і резистентністю до захворювань (5-8%) заводськй тип залізно-сірого забарвлення в породі сірий велетень, який запроваджено в господарствах АТ "Петрівське" Полтавської області та птахофабриці "Південна" АР Крим.
Аналіз збереження поголівя вказує на необхідність чіткого дотримання ветеринарно-профілактичних заходів, чистоти приміщень, виключення контакту з підозрілими на захворювання тваринами, проведення систематичної дезинфекції і вакцинації проти вірусних захворювань, що в кролівництві відіграє надзвичайно важливу роль.
Ефективність різних типів вирощування кролів на мясо
Проведені дослідження засвідчили значні резерви збільшення виробництва кролятини за рахунок обігу поголівя, виходу кроленят на середньорічну самку та підвищення реалізаційної живої маси (табл.4).
Таблиця 4
Виробничі та економічні показники при різних типах вирощування кролів
Одиниці виміру Тип вирощування Переваги промислового
Виробництво на середньорічну самку кроленят гол 40 40 40 20 20 20 50 50 50
Реалізаційна маса голови кг 2,5 3,22 3,85 2,5 3,06 3,72 - 5 4
Виробництво мяса в ж.м. -"- 100 129 154 50 61 74 50 111 108
Затрати на 1 кг приросту маси кормових одиниць -"- 2,7 3,4 4,7 3,9 5,2 5,7 44 53 21 енергії корму МДЖ 32 39 52 44 59 65 38 51 25 протеїну кг 0,559 0,71 0,96 0,846 1,1 1,169 51 55 22
В с ь о г о енергії МДЖ 53 65 87 73 98 108 38 51 24
Фінансові витрати на 1 кг приросту грн. 2,45 3,01 4,02 3,38 4,52 5,00 38 50 24
Забійний вихід (тушка з головою і лівером) % 62 63 68 58 62 60 7 -2 13
Прибуток від реалізації 1 кг живої маси грн 1,55 0,99 0,02 0,62 0,48 1,00 150 206 48
Рентабельність % 63 33 -0,5 18 -6 -20 30 27 19
Вивчення біологічних особливостей росту, розвитку, формування мясної продуктивності кролів за обсягами виробництва та енергокормовими затратами виявило економічні переваги промислового вирощування над шедовим.
Так, при промисловому типі вирощування з використанням сухого типу годівлі (розроблених нами нових складів повнораціонних комбікормів,вітамінно-мінеральних преміксів, скорегованих норм годівлі) виробництво і вихід високоякісної продукції збільшуються в 2 раза, а енергокормові затрати у стільки ж разів знижуються в порівнянні з вирощуванням в шедах з комбінованим типом годівлі.
Таблиця 5
Рентабельність при промисловому вирощуванні кролів в різні технологічні періоди
Вартість кг Вартість кг реалізаційної маси, грн. корму 2,00 3,00 4,00 5,00 6,00 7,00 рент., вік рент., вік, рент., вік, рент., вік, рент., вік, рент., вік, грн. % дні % дні % дні % дні % дні % дні
Промисловий тип виробництва відкриває перспективу для прискореного нарощування поголівя і, в цьому звязку, інтеграції кролеплемферм з господарствами приватного сектору. Всебічне експериментальне обґрунтування цього типу поставило його визначальним для використання в розробці економіко-математичних моделей та прогнозування рентабельного вирощування кролів на мясо, що надзвичайно важливо в умовах ринкової економіки (табл.5).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
