Законодавство про оплату праці в Україні другої половини ХІХ-ХХ ст. (історико-правове дослідження) - Автореферат

Аналіз суті, характеру, динаміки розвитку, різних впливів, наслідків перетворень трудового законодавства у сфері оплати праці та практики його реалізації зокрема, дозволять краще усвідомити логіку сучасних державно-правових перетворень в Україні, та допоможе спрогнозувати тенденції розвитку трудового законодавства в комплексі з іншими реформувальними процесами, що відбуваються в правовій системі України, націленої на входження в європейський правовий простір. З огляду на поставлену мету визначено такі завдання дослідження: розробити періодизацію розвитку законодавства про оплату праці протягом другої половини ХІХ - ХХ ст.; вказати основні характерні риси кожного періоду; визначити особливості механізму створення та реалізації вітчизняного законодавства про оплату праці після проголошення України незалежною державою у 1917 р., під час складних і різноманітних за змістом подій національно-демократичної революції, періоду непу, становлення адміністративно-командної системи 30-х років ХХ ст., його трансформацію у передвоєнні та воєнні роки, а також у часи так званих „відлиги”, „розвинутого соціалізму”, „перебудови”; зясувати вплив на цей механізм державно-правової політики, партійно-ідеологічних догм, форм державного режиму у Російській, Австро-Угорській імперіях та СРСР; зясувати роль різноманітних за характером та правовою силою джерел, які було покладено в основу трудового права у нормативному регулюванні оплати праці; простежити вплив норм міжнародного права і Конвенцій ООН, Міжнародної Організації Праці, двосторонніх міжнародних договорів, права Європейського Союзу на вітчизняне законодавство щодо оплати праці в умовах формування ринкових відносин; визначити різноманітні правові форми оплати праці (традиційну, нетрадиційну, грошову, натуральну, змішану) та встановити ступінь їх відповідності кількості та якості праці, а також реальному прожитковому мінімуму; розробити і сформулювати пропозиції, які випливають із досвіду розвитку та впровадження законодавства про оплату праці, щодо вдосконалення чинних нормативних актів, і до розробки нового Трудового кодексу України.Серед російських дореволюційних авторів, які вивчали законодавство про оплату праці, визначне місце належить В. У повоєнні часи відроджується і посилюється інтерес до вивчення становлення і розвитку як трудового законодавства в цілому, так і законодавства про оплату праці. Окремі питання оплати праці в Австрії, їх особливості відносно Галичини були відображені в працях Б. Серед опублікованих матеріалів для вивчення і аналізу розвитку законодавства про оплату праці велике значення мали законодавчі інші акти Російської та Австро-Угорської імперій (передусім, спеціальні фабрично-заводські акти), СРСР, УРСР (конституції, акти трудового законодавства, у першу чергу, Кодекси законів про працю, акти поточного галузевого законодавства) та незалежної України (норми Конституції України, конституційних законів, актів трудового права законодавчого та підзаконного характеру). У першому “Регулювання оплати праці в Російській імперії” стисло аналізуються причини та основні напрямки розробки законодавства про оплату праці в Російській імперії, які були закріплені в законі “Про нагляд за закладами фабричної промисловості і про взаємні відносини фабрикантів і робітників” від 3 липня 1886 р. та в Статуті про промислову працю 1913 р.Законодавство про оплату праці на українських землях пройшло наступні етапи розвитку: 1) дореволюційне законодавство (1886 - 1917 рр.) - коли зародилося і почало свій розвиток правове регулювання відносин у галузі оплати праці; 2) законодавство доби визвольних змагань та нової економічної політики(1917-1929 рр.), коли воно мало національний або певні ознаки національного характеру і розвивалося в умовах плюралізму господарських форм і наявності більш чи менш розвинених ринкових відносин; 3) законодавство періоду централізації й абсолютизації впливу держави на трудові правовідносини, обумовлених становленням і розвитком командно-адміністративної системи управлінням економікою (30-і - кінець 80-х рр. Імперське законодавство Росії та Австро-Угорщини заклало початок правового регулювання оплати праці на українських землях. Більша увага до питань оплати праці, незважаючи на істотний популізм у правозастосуванні радянських політико-правових режимів на відміну від національних сприяла розширенню соціальної бази перших порівняно з другими.

Основний зміст роботи

Законодавство про оплату праці на українських землях пройшло наступні етапи розвитку: 1) дореволюційне законодавство (1886 - 1917 рр.) - коли зародилося і почало свій розвиток правове регулювання відносин у галузі оплати праці; 2) законодавство доби визвольних змагань та нової економічної політики(1917-1929 рр.), коли воно мало національний або певні ознаки національного характеру і розвивалося в умовах плюралізму господарських форм і наявності більш чи менш розвинених ринкових відносин; 3) законодавство періоду централізації й абсолютизації впливу держави на трудові правовідносини, обумовлених становленням і розвитком командно-адміністративної системи управлінням економікою (30-і - кінець 80-х рр. ХХ ст.); 5) ґенеза національного законодавства часів незалежності України (90-і рр. ХХ ст.), для цього етапу притаманними є демократизація, децентралізація, вплив ринкових відносин.

Імперське законодавство Росії та Австро-Угорщини заклало початок правового регулювання оплати праці на українських землях. Воно було недосконалим, але його норми або використовувалися, або були рецеповані національним правом доби визвольних змагань. Більша увага до питань оплати праці, незважаючи на істотний популізм у правозастосуванні радянських політико-правових режимів на відміну від національних сприяла розширенню соціальної бази перших порівняно з другими. У роки непу радянське законодавство України чітко слідувало за нормотворчістю у сфері оплати праці РСФРР, використовувало її акти чи дублювало їх. Регулювання оплати праці мало певною мірою децентралізований характер, ураховувало інтереси виробника, було своєрідним засобом тиску радянської держави на приватного роботодавця. Відмова від ринкових засад, формування тоталітарного режиму і адміністративно-командної системи управління економікою стали чинником централізації й дегуманізації регулювання оплати праці.

Відхід від радянського минулого, перехід на шлях демократичного ринкового розвитку супроводжувалися непослідовністю й помилками у регламентації оплати праці, що ускладнило ці процеси у часи становлення незалежності в Україні.

Вносяться пропозиції по вдосконаленню законодавства про оплату праці та впровадження його в життя, зокрема, підвищення координованості органів законотворення та виконавчої влади, створення місцевих органів Міністерства праці та соціальної політики України, започаткування системи спеціальних судів з трудових спорів, активізації правовиховної роботи щодо учасників трудових правовідносин.

1. Копайгора І. Становлення фабричного законодавства // Підприємництво, господарство і право. - 2002.- №10. - С.16-18.

2. Копайгора І. Становлення науки трудового права // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №2. - С.111-114.

3. Копайгора І. Правове регулювання заробітної плати у соціалістичних кодексах про працю України // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №5. - С.18-20.

4. Копайгора І.І. Історико-правові підстави натуралізації заробітної плати // Право і безпека. - 2004. - №3?2. - С.146-149.

5. Копайгора І. Національна ідея і розвиток трудового права України // Громадянська ініціатива інтелігенції Кривбасу у формуванні культурно-індустріального обличчя регіону ХХІ ст.: Матеріали першої міської конференції інтелігенції Кривбасу. - Кривий Ріг: Мінерал, 2001. - С.163-164.

6. Копайгора И. Развитие законодательства о заработной плате в годы отечественной войны // Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених. Зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів. - Хмельницький. - Спецвипуск №1. - 2002. - С.141-142.

7. Копайгора И. Правовые проблемы регулирования оплаты труда в новом трудовом кодексе // Научно-техническая конференция молодых специалистов “Криворожсталь - 2002”. - Кривой Рог, 2002. - С. 87-88.