Законодавчі акти України, що регулюють охорону праці. Основні вимоги Закону України Про охорону праці. Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи. Органи державного та громадського нагляду за охороною праці.
міністерство освіти і науки україни Одеський державний економічний університет Кафедра УП і ЕП Реферат По курсу «Основи охорони праці» На тему: «Законодавча база України про охорону праці» Студент Науковий керівник ОДЕССА 2007 Зміст Вступ. Законодавчі акти України, що регулюють охорону праці в державі. 1.1 Конституція країни. 1.2 Кодекс законів про працю України. 1.3 Закон України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. 1.4 Закон України «Про відпустки». 1.5 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». 1.6 Закон України «Про пожежну безпеку». 1.7 Закон України «Про місцеві державні адміністрації». 1.8 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Основні вимоги Закону України «Про охорону праці». 2.1. Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи. 2.3. Управління охороною праці та обовязки роботодавця і працівника. 2.4. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю (КЗпП), Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Крім загальних законів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються спеціальними законодавчими актами, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Конституція України, яка була прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначає у статті 43, 45 та 46 право на працю, її фізичних умов та відшкодування збитків у разі нещасного випадку. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів.( Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8474-10від 27.02.85; Законом N 3694-12 від 15.12.93) Стаття 154.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
