Основна характеристика суб’єктивних та об’єктивних меж праведної могутності присуду. Головний аналіз умов і правових наслідків набрання законної сили рішенням суду. Особливості здійснення справедливих повноважень різними видами судових присудів.
124 Конституції України здійсненням правосуддя виключно судами, поширенням юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі, та обовязковістю судових рішень на всій території України, є набрання рішенням суду законної сили. Це, зокрема, стосується переліку ознак судового рішення, що зумовлюють його законну силу, правових наслідків набрання судовим рішенням законної сили, співвідношення законної сили із обовязковістю судового рішення, питання про набрання законної сили ухвалами суду та судовими наказами. Актуальність теми визначається також істотним впливом цієї процесуальної категорії на судову практику, оскільки вона визначає момент набрання рішенням суду законної сили, критерії допустимості відкриття провадження у справі, звільнення від доказування, можливість оскарження судових рішень, звернення судових рішень до виконання тощо. Предметом дослідження виступають наукові погляди про законну силу судового рішення у цивільній справі, чинне законодавство України та інших країн, що врегульовують момент та правові наслідки набрання судовим рішенням законної сили, а також судова практика. Удосконалено: 5) перелік умов законної сили судового рішення, до яких віднесено: а) відповідь суду на заявлені вимоги особи заявника про задоволення вимоги або відмову у такому задоволенні (або фіксування вирішення спору з ініціативи сторін, в іншому процесі, або неможливість вирішення спору в цивільному судочинстві, за наявності такої можливості в іншому, відмінному від цивільного, судочинстві, або встановлення певних обставин щодо осіб, які беруть участь у справі), б) неможливість для суду переглянути ухвалене ним судове рішення, в) неможливість перегляду судового рішення в апеляційному порядку, г) неможливість повторного подання вимоги, що тотожна за сторонами, предметом, змістом та підставою або оскарження встановлених фактів та обставин;Досліджено також сучасне правове регулювання законної сили судового рішення за цивільним процесуальним законодавством Російської Федерації, Республіки Білорусь, Естонської республіки, Латвійської республіки, Республіки Молдова, Грузинської республіки, Французької республіки, Федеративної Республіки Німеччина, у звязку із чим визначено умови та правові наслідки, із якими повязується набрання рішенням суду законної сили. «Обєктивні та субєктивні межі законної сили рішення суду» дисертантом обґрунтовано, що при визначенні обєктивних меж законної сили рішення суду має значення встановлення окремих елементів позову, щодо якого ухвалено рішення суду. Поширення рішення суду на осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, є винятковим і викликане тим, що: 1) на час ухвалення рішення суду було невідомо про повязаність таких осіб із особами, які брали участь у справі, спільними правами та обовязками у правовідношенні, щодо якого здійснюється судовий розгляд, або 2) права та обовязки таких осіб виникли не у звязку із ухваленням рішення суду, а через зміну у правах та обовязках інших осіб або визнання юридичного факту. «Умови законної сили рішення суду» проаналізовано перелік умов законної сили рішення суду, тобто обставин, із якими повязується визнання рішення суду таким, що набрало законної сили. Обґрунтовано, що такими обставинами є відповідь суду на заявлені вимоги заявника про задоволення вимоги або відмову у такому задоволенні, що закріплена в резолютивній частині рішення суду, неможливість для суду переглянути ухвалене ним рішення суду, неможливість перегляду рішення суду в апеляційному порядку, неможливість повторного подання вимоги, тотожної за сторонами, предметом, змістом та підставою або оскарження встановлених фактів та обставин.У дисертаційному дослідженні надано теоретичне узагальнення наукових положень про законну силу судових рішень у цивільних справах і запропоновано нове вирішення наукових завдань, що полягає у розробці ряду наукових висновків, які мають значення не тільки для пізнання законної сили судових рішень у цивільних справах у межах науки цивільного процесуального права, але й для судової практики. Законна сила судового рішення - це його якість, що характеризує судове рішення як акт правосуддя і забезпечує реалізацію владного веління, що міститься у рішенні, та визначеність у встановлених судовим рішенням правовідносинах. Незмінність (неможливість для суду переглянути або скасувати ухвалене ним рішення), неспростовність (неможливість перегляду судового рішення по суті) та виключність (неможливість предявлення позову, тотожного тому, що вирішений судом цим рішенням) рішення суду у цивільній справі є його властивостями. У цьому випадку, рішення суду вважається таким, що законної сили не набрало і може набрати законної сили лише в момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін, а також у випадку зміни частини рішення суду першої інстанції в частині, що не змінена. Здатність до реалізації владного припису, встановленого судовим рішенням, виявляється
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
