Законність в державному управлінні: сутність та механізм забезпечення - Магистерская работа

Магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра державного управління Законність в державному управлінні: сутність та механізм забезпечення Вступ Актуальність теми. Побудова демократичної і правової держави, в якій людина є найвищою соціальною цінністю та яка відповідає перед людиною за свою діяльність, передбачає наявність ефективної системи державного управління. Правова форма постає основною формою державного управління. За допомогою правових засобів закріплюються основні форми реалізації влади, визначається її компетенція, встановлюється відповідальність органів та посадових осіб, вирішуються інші питання, що вказує на всеохоплюючий вплив правового регулювання найважливіших сфер організації та функціонування системи державного управління. Категорія законності характеризує державне управління і з точки зору практичної реалізації права, і виражає реалістичне відношення до права, його загальнообов’язковості, ступеню впливу правових форм державноуправлінської діяльності на суспільні відносини, а також характеризує цінність права. Всі органи державного управління, виходячи із вимог Конституції України мають діяти на основі закону, забезпечувати відповідно до нього реалізацію прав та свобод людини і громадянина, суспільних інтересів. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України). Саме відповідно до закону в державі має забезпечуватись управління в основних сферах суспільного життя (набуття і реалізація права власності на землю, право користування природними обєктами, діяльність політичних партій та об’єднань громадян, право набуття приватної власності тощо). Поряд із зазначеним як обов’язок для кожного в Основному Законі держави визначено необхідність дотримуватися Конституції та законів України. Питання дослідження законності, її сутності, механізму забезпечення законності, гарантій у державному управлінні були предметом наукових досліджень В. Б. Авер’янова, С. С. Алєксєєва, А. П. Альохіна, О. Ф. Андрійко, В. Г. Атаманчука, Ю. П. Битяка, О. Т. Боннера, Н. І, Глазунової, Л. М. Горбунової, О. Ф. Єфремова, О. О. Іванова, В. К. Колпакова, А. П. Коренєва, В. В. Лазарєва, М. Н. Марченка, С. Г. Мельника, О. В. Міцкевича, А. Р. Михайленко, В. С. Нерсесянца, П. М. Рабіновича, Ю. О. Тихомирова, В. О. Тюріна та інших науковців. Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням таких основних завдань: дослідити існуючі підходи до розуміння поняття «законність» в державному управлінні, його сутності та значення; визначити сутність поняття «законність» та охарактеризувати основні його складові; розглянути законність в державному управлінні як об’єкт теоретичного осмислення; проаналізувати нормативно-правові засади забезпечення законності в державному управлінні; розглянути організаційні засоби забезпечення законності при здійсненні державного управління. оцінити практику вітчизняного державного управління на предмет забезпечуваності в ньому режиму законності; виявити основні проблеми вдосконалення законотворчості у механізмі забезпечення законності в державному управлінні; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення таких інституційних інструментів забезпечення законності як контроль та нагляд. Як загальнонауковий було використано діалектичний метод, завдяки якому законність у державному управлінні було розглянуто як категорію, що, з одного боку, перебуває у постійному розвиткові, а з іншого - відображає конкретно-історичний етап розвитку суспільства. Функціональний метод було використано при дослідженні повноважень органів державного управління, для яких законність є основним принципом та методом діяльності, а також в процесі дотримання ними режиму законності. Нормативну базу наукової роботи складають Конституція та закони України, нормативно-правові акти органів державного управління, а також індивідуальні акти, прийняті останніми в процесі реалізації наданих повноважень. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані в роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані: при вдосконаленні чинного законодавства, що регламентує організацію та функціонування органів виконавчої влади; у науково-дослідницькій роботі - для прирощування наукового знання про законність та її забезпечення. у навчальному процесі - при викладанні юридичних («Теорія держави і права», «Конституційне право», «Адміністративне право», «Законотворчий процес» тощо) та державно-управлінських дисциплін («Теорія та історія державного управління», «Організаційно-правові засади державного управління, право в державному управлінні», «Основи права в управлінні»). У відповідності до мети, завдань, і предмета дослідження робота складаєтьс