Закони логіки і природа логічних помилок у журналістському тексті - Курсовая работа

Авторський рукопис може бути дуже цікавим, фактичний матеріал може відповідати певним вимогам, навіть форма може не викликати критики, але якщо роздуми автора нелогічні, висновки будуть не достатньо переконливими. Подібні публікації стають причиною неправдивих висновків, неправильного розуміння конкретної ситуації, спотворення сенсу того, що відбувається, якщо автор тексту - журналіст, публіцист, який впливає словом на читача. До негативних наслідків може призвести порушення логіки в науковому тексті чи в юридичному документі. Логічні помилки недопустимі і кожен редактор має памятати про це. Наразі практичний додаток такої фундаментальної науки як логіка, привертає велику увагу дослідників тексту.Це означає, що редактор повинен знати основні теоретичні засади логіки, володіти термінологією цієї науки, свідоме цілеспрямоване вироблення навичок правильного мислення, професійних настанов про сприйняття тексту й оцінки його з логічного боку, володіння специфічними прийомами викладу, які базуються на логічній побудові. Наразі проводяться наукові дослідження, у яких редактори звертаються до логіки в пошуках різного роду професійних труднощів, а спеціалісти - логіки з позиції своєї науки аналізують роботу редактора над текстом. Логічність як спільна комунікативна якість властива текстам будь-яких функціональних стилів. Редактор повинен не тільки знати формулювання основних законів логіки, але й уявляти собі механізм виникнення логічних помилок, їх закріплення в тексті, вплив помилок на комунікативний ефект і широко тлумачити цю частину роботи над літературним матеріалом. Так у посібнику за редакцією Максимова В.І. виділяються логічне імя, або поняття, - думка, у якій відображуються спільні істотні ознаки предметів і явищ (в мовленні поняттю може відповідати слово, словосполучення, а інколи і речення); судження - думка, в якій стверджується чи заперечується існування предмета, його властивість чи відношення між предметами (у мовленні судженню може відповідати речення або, якщо судження представлене у згорнутому вигляді, словосполучення); логічні звязки - службові слова мови, які фіксують певний тип смислових відношень між поняттями і судженнями.У другому розділі ми виявили, проаналізували і намагались усунути логічні помилки в газеті "Євроленд", в журналах "Родина" ,"Шукаю роботу" та "Мистецтво для Вас" за березень 2013року. У даній надфразовій єдності порушений закон тотожності - предмет в ході роздумів був замінений, що створило плутанину і складність у сприйнятті тексту. Протилежні поняття - війна і мир, а не війна і розум, крім того, війни як раз доводять, що не знайшовши мирного рішення проблеми, держави вступають у війну. У першому реченні підмет - потік, саме про людський потік йде мова; друге речення повинне розвивати головну думку, тому речення «А як хочеться, щоб він був прикрасою і школи, і міста» - за правилами створення тексту стосується підмета першого речення, тобто до людського потоку. Цю помилку можна розглядати як логічний стрибок, точніше думку журналіста можна було виразити так: «Як хочеться, щоб шкільне подвіря було прикрасою і школи, і міста!.Метою моєї роботи було дослідити логічні помилки в засобах масової інформації. Проаналізувавши логічні порушення у ЗМІ за допомогою методів виділення логічних звязків, я дійшла висновку, що найчастіше в масмедіа зустрічаються помилки трьох типів: амфіболія, розмовний алогізм та неправильне слововживання. Амфіболія в текстах найчастіше зустрічається у реченнях складної конструкції, де нерідко спостерігається порушення порядку слів. Логічні стрибки в текстах ЗМІ зустрічаються доволі рідко і виникають в основному через емоційність автора, що призводить до неорганізованого викладу інформації. Проводячи дослідження, ми дослідили типи логічних помилок у засобах масової інформації, познайомилися з їх класифікаціями, які пропонували різні автори, виявили помилки в публікаціях київської шкільної газети "Євроленд", а також у журналах "Родина" ,"Шукаю роботу" та "Мистецтво для Вас".

Метою моєї роботи було дослідити логічні помилки в засобах масової інформації.

У теоретичній частині стисло викладена інформація про загальні логічні положення, в яких необхідно орієнтуватися працівникам видавничої галузі, зокрема ЗМІ.

Проаналізувавши логічні порушення у ЗМІ за допомогою методів виділення логічних звязків, я дійшла висновку, що найчастіше в масмедіа зустрічаються помилки трьох типів: амфіболія, розмовний алогізм та неправильне слововживання. Амфіболія в текстах найчастіше зустрічається у реченнях складної конструкції, де нерідко спостерігається порушення порядку слів. Найбільш розповсюджені вторинні логічні помилки в ЗМІ - амфіболія і логічний стрибок. Логічний стрибок виникає в основному через неправильне вживання конструкцій з прийменниками. Нагромадження логічних стрибків в одній фразі робить її нечіткою. Амфіболія, обумовлена змішуванням несумісних понять, двозначністю.

Логічні стрибки в текстах ЗМІ зустрічаються доволі рідко і виникають в основному через емоційність автора, що призводить до неорганізованого викладу інформації.

Щоб запобігти логічним порушенням у текстах, автор і редактор повинні плідно співпрацювати й розвивати свою логічну культуру задля виховання логічної культури читача. Проводячи дослідження, ми дослідили типи логічних помилок у засобах масової інформації, познайомилися з їх класифікаціями, які пропонували різні автори, виявили помилки в публікаціях київської шкільної газети "Євроленд", а також у журналах "Родина" ,"Шукаю роботу" та "Мистецтво для Вас".

Серед первинних логічних помилок найчастіше зустрічаються логічні помилки з порушенням закону тотожності і закону достатньої підстави. Такі помилки здебільшого, виявляються у великих фрагментах тексту. Причини допущених помилок, на мою думку, були недостатня інформованість, неточність термінології, що робить роздум розпливчатим, неконкретним. У будь-якому роздумі думки повинні бути внутрішньо повязані, витікати одна з одної. Основні причини порушення чотирьох законів логіки виявлених мною в ЗМІ можна сформулювати так: 1. Причина порушення закону тотожності - пропуск смислового слова у висловлюванні.

2. Причина появи алогічних висловлювань - поєднання слів, одне з яких суперечить іншому.

3. Часто порушення закону виключення третього виявляється в альтернативних ситуаціях, коли висловлювання будується з опорою на модель "або - або".

4. Закон достатньої підстави стосується зазвичай встановлення причинно-наслідкових відносин між частинами висловлювання. За неможливості співвіднести частини як причину і наслідок виникає алогізм.

Отже, кожен редактор повинен знати закони логіки і володіти навичками логічної правки тексту. Володіння логічними прийомами аналізу в ході редагування й авторедагування - це не просто дотримання законів і правил формальної логіки, а творчий процес, який припускає у кожному випадку встановлення й оцінку звязків між логічним правилом - логікою думки - логікою події, що описується, - можливостями мови.

1. Абдуллин Р.Г. К определению понятия "редактирование" // Книга. Исследования и материалы. Сб. 37. - М.: Книга, 1978. - С. 39 - 41.

2. Беззубов А.Н. Введение в литературное редактирование. СПБ., 1997.

3. Бельчиков Ю.А. Стилистика и культура речи. - М., 2000. - 462 с.

4. Галь Н. Слово живое и мертвое: Из опыта переводчика и редактора. - М.

5 .Накорякова К. М. Литературное редактирование : учеб. пособие / К. М. Накорякова. - М. : ИКАР, 2004. - 432 с. - ISBN 5-7974-0036-7

6. Мильчин А. Э. Методика редактирования текста / А. Э. Мильчин. - Изд. 3-е, перераб. и доп. - М. : Логос, 2005. - 524 с. - ISBN 5-98704-033-7

7. Лащук Ольга Ростиславовна. Редактирование информационных сообщений : учеб. пособие / Ольга Ростиславовна Лащук. - М. : Аспект Пресс, 2004. - 160 с. - ISBN 7567-0352-7

8. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. - М., 1998. - 511 с.

9. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. - М., 1980. - 493 с.

10. Мильчин А.Э. Памятная книга редактора. - М., 1988. - 436 с.

11. Сізова К. Л. Практикум з редагування : навч. посіб. / К. Л. Сізова, Н. М. Алексеєнко, Л. В. Бутко. - К. : Наша культура і наука, 2007. - 112 с. - ISBN 978-966-8931-97-0

12. Чернякова В. В. Логика : учеб. пособие / В. В. Чернякова. - М. : Соврем. гуманитар. ун-т, 1999. - 109 с.

13. Тофтул М. Г. Логіка : підручник / М. Г. Тофтул. - Вид. 2-ге, виправ. і допов. - К. : Вид. центр «Академія», 2006. - 400 с. - ISBN 966-580-214-3.

14. Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию, произношению, литературному редактированию / Д. Э. Розенталь, Е. В. Джанджакова, Н. П. Кабанова. - М. : ЧЕРО, 1999. - 400 с. - ISBN 5-88711-124-0

15. Партико З. В. Загальне редагування : нормативні основи : навч. посіб. / З. В. Партико. - Л. : ВФ Афіша, 2006. - 416 с. - ISBN 966-7760-07-3

Размещено на .ru