Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення - Курсовая работа

Законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. По-друге, оскільки норми чинного КК грунтуються на нормах Конституції України, то й закони про кримінальну відповідальність, схвалені Верховною Радою України після прийняття діючого КК, повинні відповідати її положенням. Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, може застосовуватися лише в частині звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання у випадку протиріччя між її положеннями та нормами КК. Тому положення Конституції України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, можуть застосовуватись лише при виявленні протиріччя між нормами діючого КК та нормами міжнародного права. Автор поставив собі за мету на підставі аналізу сучасного стану кримінального закону в Україні охарактеризувати його дію в часі, просторі та по колу осіб, визначити таке поняття як «зворотня дія закону» та дослідити найбільш характерні підходи щодо вирішення проблем, які виникают у зв»язку з цими питаннями, запропонувати свої рекомендації стосовно вирішення існуючих у цій сфері проблем і вдосконалення відповідних норм чинного кримінального законуЗакон про кримінальну відповідальність - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, який містить взаємоповязані юридичні норми, одні з яких, грунтуючись на Конституції України та загально визнаних принципах і нормах міжнародного права, закріплюють підстави та принципи кримінальної відповідальності, містять загальні положення кримінального законодавства, інші - визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і встановлюють, які покарання можуть бути застосовані до осіб, що вчинили їх, або ж називають підстави та умови звільнення їх від кримінальної відповідальності. Отже, кримінальне право України знаходить своє відображення в законодавстві України про кримінальну відповідальність, що являє собою єдину нормативну систему - Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальний закон і закон про кримінальну відповідальність - тотожні поняття, однак через те, що останнє закріплене в КК, ним потрібно користуватися для характеристики чинного кримінального законодавства України. Кримінальний закон, або закон про кримінальну відповідальність, має відносну самостійність, оскільки його розуміння і застосування можливі тільки у взаємопоєднанні з іншими законами, включеними до Кримінального кодексу. Слід зазначити, що поняття "кримінальний закон", яким широко користується теорія кримінального права при характеристиці тих чи інших нормативних положень кримінального кодексу, є дещо умовним, оскільки на відміну від КК або окремо прийнятого Верховною Радою України закону про кримінальну відповідальність не має всіх атрибутів закону як нормативно-правового акта.Закон про кримінальну відповідальність (далі Кримінальний кодекс - КК) складається із Загальної та Особливої частин, кожна з яких, у свою чергу, складається із розділів, а розділи - із статей. Статті Загальної частини КК містять норми, що встановлюють принципи і загальні положення кримінального права, чинність кримінального закону в просторі і часі, визначають поняття злочину, стадії вчинення умисного злочину, ознаки субєкта злочину, зміст вини, поняття співучасті, види множини злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання і його відбування, загальні засади призначення покарання тощо. Одна стаття Особливої частини КК (401) визначає поняття військового злочину, родовий обєкт військових злочинів, осіб, які можуть нести відповідальність за їх вчинення, називає умови звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця, який вчинив військовий злочин, тощо [26, c. Наприклад, для визначення вини особи, яка вчинила діяння, передбачене статтею Особливої частини КК, необхідно звернутися до статей розділу V Загальної частини, які розкривають зміст умислу та необережності; для кваліфікації дій осіб, які вчинили злочин у співучасті - до статей розділу VI Загальної частини, в якому регламентована відповідальність співучасників; для визначення при постановленні обвинувального вироку нижньої межі покарання за злочин, санкція за який вказує лише верхню межу покарання, - до статті Загальної частини КК, яка розкриває зміст відповідного виду покарання та його межі; для застосування ст. Для цього законодавець використовує словосполучення "та сама дія", "дії, передбачені .", "ті самі дії", "ті самі діяння", "те саме діяння", "діяння, передбачені .", "вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті", "один із злочинів, передбачених статтями .", тощо, яким

Зміст

Вступ

Розділ 1. Закон про кримінальну відповідальність

1.1 Поняття закону про кримінальну відповідальність

1.2 Структура Кримінального кодексу України і закону про кримінальну відповідальність

1.3 Тлумачення закону про кримінальну відповідальність

Розділ 2. Види чинності закону про кримінальну відповідальність

2.1 Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі

2.2 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі

2.3 Чинність кримінального закону за національним та універсальним принципами

Висновок

Список використаної літератури