Визначення ролі іонізуючого випромінювання у формуванні та перебігу хронічного гепатиту у поєднанні з впливом інших традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання. Аналіз печінкових синдромів хронічного гепатиту: цитолітичного, імунозапального.
При низкой оригинальности работы "Захворюваність, поширеність та особливості перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В структурі непухлинних захворювань хвороби гепатобіліарної системи, на які страждає близько половини учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) та евакуйованого з м.Припяті населення, найчастіше визначаються хронічний гепатит, дискінезія жовчовивідної системи, хронічний некалькульозний холецистит [Н.И.Омельянец и соавт., 1993; В.А.Бузунов и соавт., 1999; В.И.Путинцев, Н.В.Козлова, 2001; Д.И.Комаренко и соавт.; 1996; 2001]. Розрахунок коефіцієнтів ексцесу абсолютного ризику розвитку деяких хронічних непухлинних захворювань серед УЛНА у різні терміні після аварії на ЧАЕС показав, що найвищий розвиток захворювань печінки та підшлункової залози припадає на проміжок часу 5-7 років (показник 11,77 EAR/10? люд.-років Зв). Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних НДР Інституту клінічної радіології ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”: “Розробка системи заходів щодо профілактики та лікування осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”, підтема “Моніторинг стану гепатобіліарної системи у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” (№ держреєстрації 0196U010101); “Вивчення закономірностей виникнення, механізмів розвитку та особливостей перебігу найбільш розповсюджених захворювань у постраждалих, що віднесені до критичних груп. Розробка системи лікувально-реабілітаційних заходів, первинної і вторинної профілактики патологічних станів”, підтема “Розробка методології профілактичних і лікувальних заходів для мінімізації хронічних захворювань гепатобіліарної системи на основі проспективного вивчення клінічних особливостей перебігу патології печінки і жовчовивідної системи в учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді” (№ держреєстрації 0199U003595); “Вивчити хронічні дифузні захворювання печінки у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддалені строки після опромінення” (№ держреєстрації 0104U003634). Визначити роль радіаційного чинника у розвитку та перебігу хронічного гепатиту в осіб різних категорій спостереження, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.Клініко-епідеміологічне дослідження із визначення захворюваності, поширеності та особливостей перебігу хронічного гепатиту в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, виконано в Інституті клінічної радіології, на базі Поліклініки радіаційного реєстру і консультативної допомоги з використанням бази даних клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) ДУ “Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ) АМН України”, яка містить результати довготривалих спостережень за 10 955 дорослими пацієнтами чоловічої статі упродовж 1992-2004 рр.. Схема ідентифікації “випадок” та “контроль”, “експонованих” та “не експонованих” наступна: “випадками” вважались хворі, яким було діагностовано хронічний гепатит упродовж 1992-2004 рр. В цей період було встановлено 101 “випадок” досліджуваної нозологічної групи. В першому (доаварійному, 1980-1985 рр.) періоді захворюваність на хронічний гепатит була значно вищою серед осіб, які у подальшому набули статусу УЛНА та УЛНА-евакуйованих, у порівнянні з захворюваністю мешканців територій, які у звязку з аварією були визначені як 4-а зона радіоактивного забруднення (табл. Проведений аналіз залежності захворюваності на хронічний гепатит від віку показав значно нижчі значення цього показника серед усіх вікових груп в доаварійний період (1980-1985 pp., за даними архіву), а також в період між початком регулярних медичних обстежень в НЦРМ АМН України, у порівнянні з періодом проведення програми КЕР (1992-2004 рр.) в звязку з активним виявленням цієї патології. Якщо в інших категоріях постраждалого населення захворюваність на хронічний гепатит в найближчий післяаварійний період та в період проведення програми КЕР серед наймолодших категорій постраждалих (до 20 років на момент аварії) нижча за таку в наступній віковій групі (20-29 років) в 1,5-6 разів, то серед УЛНА та УЛНА-евакуйованих відповідний показник в проміжок часу 1986-1991 рр. вищий, ніж у старших трьох-чотирьох вікових групах, а в 1992-2004 рр. - знаходиться майже на одному рівні з наступною за віком категорією.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення науково-практичного завдання щодо визначення ролі радіаційного чинника у формуванні та перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. За дози >40 СЗВ RR=13,184; 95% ДІ 8.58-20.288), верхній та нижній ліміти довірчого інтервалу відносного ризику відповідають значній статистичній потужності дослідження, що підтверджує наявність високого ризику розвитку хронічного гепатиту серед опромінених з поглинутою дозою >40 СЗВ. Упродовж перших пяти післяаварійних років (1986-1991 рр.) спостерігалось чітке дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит серед УЛНА та УЛНА-евакуйованих з досягненням максимальних значень за опромінення в дозі 500 МЗВ та більше. У віддаленому періоді дослідження упродовж 1992-2004 рр., найвищі показники захворюваност
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы