Дослідження питання існування інституту забезпечення позову. Аналіз чинного законодавства щодо його правового закріплення. Розгляд та характеристика основних відмінностей правового регулювання забезпечення позову у господарському та цивільному процесах.
При низкой оригинальности работы "Заходи забезпечення позову в господарському процесі в порівнянні з процесом цивільним", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Національний університет біоресурсів і природокористування України Заходи забезпечення позову в господарському процесі в порівнянні з процесом цивільним Канарик Ю.С., Сахно Б.С. Анотація В даній роботі досліджується питання існування інституту забезпечення позову. Наводяться правові положення, що регламентують діяльність суду в даній сфері. Ключові слова: забезпечення позову, підстави забезпечення позову, заходи забезпечення позову, заява про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Варто відмітити, що господарське судочинство є формою захисту порушених (оспорюваних) прав особи, має свої особливості, які в свою чергу встановлені та регулюються нормами господарського процесуального права. Інститут забезпечення позову за своєю природою має достатньо важливе значення, адже саме він дає реальну можливість сторонам процесу бути впевненими у виконанні рішення суду та захищає майнові інтереси особи, що звернулася до суду з відповідною заявою. Що ж до самого поняття «забезпечення позову», то законодавець не навів його ні в Господарському процесуальному кодексі, ні навіть у Цивільному процесуальному кодексі України. Також даними статтями передбачається перелік випадків в яких не можливе здійснення забезпечення позову, наприклад, не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються (ч. 2 ст. 138 Проекту ГПК України); не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 138 Проекту ГПК України); не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії (ч. 5 ст. 67 ГПК України); не допускається накладення арешту на майно, на якенакладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (ч. 6 ст. 67 ГПК України) та інші обмеження передбачені чинним законодавством, що в свою чергу слугує механізмом захисту господарської діяльності для протилежної сторони спору.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
