Визначення сутності та різновидів заходів кримінального процесуального примусу як правового явища. Пропозиції щодо класифікації заходів забезпечення кримінального провадження та запобіжних заходів за новим Кримінально процесуальним кодексом України.
При низкой оригинальности работы "Заходи забезпечення кримінального провадження у новому кримінальному процесуальному законодавстві: сутність та класифікація", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Заходи ж примусу (або як визначено у новому законодавстві забезпечення кримінального провадження) застосовуються, як правило, в тих випадках, коли метод переконання є недостатнім для виконання покладених обовязків на особу. Заходи процесуального примусу (заходи забезпечення кримінального провадження) відрізняються від інших заходів державного примусу тим, що вони «застосовуються компетентними органами і в межах своїх повноважень відносно осіб, які беруть участь у справі, та неналежна поведінка яких може створити перешкоду для успішного ходу кримінального судочинства та застосовуються при наявності передбачених законом підстав, умов і порядку, що гарантує їх законність та обґрунтованість» [7, с. Саме тому, на наш погляд, заходами кримінального процесуального примусу є лише передбачені кримінальним процесуальним законом заходи примусового характеру, які застосовуються тільки уповноваженими на те посадовими особами та державними органами до підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, а також до інших осіб, які приймають участь у кримінальному провадженні, з метою недопущення дійсних і можливих перешкод, які виникають та не дають можливості реалізувати завдання кримінального судочинства. Оскільки в КПК України відсутнє нормативне визначення поняття заходів забезпечення кримінального провадження, на наш погляд, під ними слід розуміти передбачені кримінальним процесуальним законом заходи державно-правового примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами та особами, у встановленому законом порядку до підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка та інших осіб, котрі залучаються до сфери кримінальної процесуальної діяльності, з метою запобігання та припинення їхніх неправомірних дій, забезпечення виявлення та закріплення доказів, досягнення завдань кримінального судочинства та дієвості провадження. На це опосередковано вказується й в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», відповідно до якого сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу забезпечення та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
