Зародження та подальший розвиток цензури стосовно української літератури та книгодрукування на початку XVI ст. Погіршення умов для української культури у другому десятиріччі XVIII ст. Контроль Синодом змісту та мови видань під страхом суворих покарань.
При низкой оригинальности работы "Заходи цензури стосовно української літератури і книгодрукування в Росії на початку XVII ст", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Московське суспільство також було налаштоване негативно по відношенню до вихідців з України, вбачаючи в них носіїв єресі, їхньою провиною вважали навіть ту просвітительську діяльність в середині XVII ст., яка поклала початок нової - «Петровської» епохи в історії російського народу - українцям зокрема інкримінували появу розколу в російській церкві, який, за словами К. Київські видання також досить часто заборонялись в Росії, а в часи патріарха Іоакима (1674-1690) відбувалось справжнє гоніння на українські книги, а з того часу як Київська митрополія перейшла під керівництво Москви, влада могла піддавати всіляким утискам українські видання не лише в Росії, а й в У країні. Ісаєвича, на зміну періодові самобутнього розвитку прийшла нова доба, коли українські освіта й наука мали стати провінційними, обмеженими в правах і можливостях порівняно з культурою «центру». Сприяючи світському книговиданню в Санкт-Петербурзі й Москві, впроваджуючи до цивільного друку новий шрифт (прообраз якого започатковано якраз в Україні в друкарні Львівського братства), цар вирішив щодо України підтримати політику найконсервативніших кіл російської церковної ієрархії: відтепер у Києві та Чернігові мали виходити в світ лише передруки традиційних церковнословянських книг і нічого більше[2,с,250]. Так, в 1720 р. указом Петра І було переведено Києво-Печерську лавру під юрисдикцію Російської православної церкви, і цим же указом заборонялось друкувати нові книги крім церковних в чернігівській та лаврській друкарнях: «...Того ради Его Царскаго Величества имяного указа именоватся Киево-Печерскому и Черниговскому монастырям во всех книгах ставропигиею Всероссийских патриархов, а не константинопольских... никаких книг, кроме церковных переизданий не печатать, а оные церковные старые книги, для совершенного согласия с Великороссийскими старыми церковными книгами справлять...
Список литературы
1. Грушевський М. Ілюстрована історія України/ М. Грушевський. - Донецьк, 2002 - 736 с.
2. Ісаєвич Ярослав. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми./ Ярослав Ісаєвич. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича HAH України, 2002. - 520 с.
3. Історія українсько-російських літературних звязків. У двох томах. Т. І. Дожовтневий період. Ред. кол. Н. Є, Крутікова, Б. А. Деркач, В. Л. Микитьсь. - K.: Наукова думка, 1987. - 448 с.
4. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. Т. IV. 1724 - 1725 января 28. - Спб., 1876. - 366 с.
5. Скабичевский А. М. Очерки истории русской цензуры (1700 - 1863)./ А. М. Скабичевский - Спб. 1892. - 495 с.
6. Украинские книги кирилловской печати XVI - XVII вв. Каталог зданий хранящихся в Государственной библиотеке СССР им. В. И. Ленина. Вып.
1. 1574 г. - 1-я половина XVII в. Сост. Т. Н. Каменева, А. А. Гусева - М., 1976-448 с.
7. Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь/ К. В. Харлампович. Т. 1. - Казань, 1914. - 878 с.
8. Центральний державний історичний архів України в м. Києві. - Ф.128. - Оп.1. Друк. - Спр.1.
9. Там само. - Ф.128. - Оп.1. Друк. - Спр.2.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
